Справа № 443/1152/22 Головуючий у 1 інстанції: Сливка С.І.
Провадження № 33/811/1310/22 Доповідач: Романюк М. Ф.
30 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чорненького Ярослава Богдановича на постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору.
Згідно з постановою судді, 29 вересня 2022 року о 11:50 год. у м.Жидачів по вул.Д.Галицького, 70, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 ПДР.
Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Чорненький Я.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2022 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, за відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 т. 130 КУпАП. Вважає, що суд розглянув справу упереджено та внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що здійснюючи провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 органи поліції не дотримались встановленого законом порядку фіксації правопорушення та зібрання і оформлення доказів.
Вказує, що при складенні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП не було дотримано вимог закону, оскільки у ньому не було зазначено дії ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, щодо ухилення від огляду.
Наголошує, що матеріали справи не містять доказів вручення ОСОБА_1 направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я після відмови останнього проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, тому апелянт вважає, що висновок суду про те, що вказане направлення є належним доказом у справ також є необґрунтованим.
Зазначає, що з відеозапису вбачається, що на такому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, лише на місці зупинки транспортного засобу, однак з даного відеозапису не можна чітко встановити, чи відмовився ОСОБА_1 від проходження такого огляду в медичному закладі.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Чорненький Я.Б., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в судове засідання не прибули, клопотань про відкладення розгляду справи суду апеляційної інстанції не подавали. Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи.
Так, практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши докази, перевіривши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає фактичним обставинам справи.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серія ААД № 173552 від 29.09.2022 року (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.09.2022 року, згідно до якого ОСОБА_1 від огляду відмовився (а.с.8); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №336358 від 29.09.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, а саме керував автомобілем марки Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаного засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн (а.с.6); відеозаписом події на CD-диску, з якого видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (а.с.9), яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 173552 від 29.09.2022 року (а.с.3), 29 вересня 2022 року о 11:50 год. у м.Жидачів по вул.Д.Галицького, 70, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 ПДР.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується відеозаписом події, який містить фіксацію обставин події, з яких вбачається, що поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, при апеляційному перегляді не встановлено.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Постанову судді Жидачівського районного суду Львівської області від 04 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чорненького Ярослава Богдановича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф. Романюк