Справа № 456/1570/22 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.
Провадження № 33/811/1173/22 Доповідач: Романюк М. Ф.
30 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Сталенного Юрія Михайловича, потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Жука Ростислава Стефановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Васечка Юрія Андрійовича на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП,
вищенаведеною постановою справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 140 ч. 4 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу серії ААД № 237206, 15 січня 2022 року о 08 год. 15 хв., на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 643км+700м, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою відповідальною за експлуатаційний стан, не вжив своєчасно заходи по обробці протиожеледними матеріалами проїзної частини, на якій мається ожеледиця, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, що спричинило ДТП, за участі автомобіля «Ssang Yong Rexton» номерний знак НОМЕР_1 , чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 3.1.16, п.3.1.18 ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану», ч. 3 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух».
Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Васечко Ю.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що з оскаржуваною постановою з огляду на її необґрунтованість, невідповідність матеріалам справи та поверхневе дослідження судом першої інстанції наявних доказів.
Зазначає, що на місці події працівниками поліції складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, яким встановлено невідповідність дорожнього покриття нормативним стандартам, а саме наявність на дорожньому покритті ожеледиці. Вказаним актом встановлено, що забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги покладено на ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», що знаходиться за адресою: Тернопільська обл.., м.Тернопіль, вул.Шептицького, 4, відповідальна посадова особа - ОСОБА_1 .
Наголошує, що 23.02.2022 постановою Галицького районного суду м.Львова по справі №461/555/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Встановлено, що ОСОБА_2 об'єктивно не міг здійснити гальмування транспортного засобу внаслідок наявності ожеледиці, оскільки саме під час гальмування його занесло у відбійник.
Вважає, що ОСОБА_1 як відповідальною особою за утримання автодороги 622 км + 702 м, порушено вимоги ДСТУ 3587-97, а саме п.3.1.14, згідно якого снігоочищення вулиць і доріг населених пунктів після закінчення снігопаду або завірюхи повинна провадитися в терміни, зазначені у таблиці 6 та п.3.1.18, яким передбачено, що усунення зимової слизькості на автомобільних дорогах загального користування здійснюється з моменту її виявлення до повної ліквідації.
Зазначає, що встановлюючи відсутність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є відповідальною особою за стан дорожнього покриття на відрізку дороги, де мала місце ДТП.
На думку апелянта, твердження ОСОБА_1 не відповідають дійсності, адже на місці пригоди потерпілим ОСОБА_2 здійснювалася відеозйомка, з якої вбачається, що транспортний засіб марки «SsangYong Rexton», номерний знак НОМЕР_1 , після удару у відбійник розвернуло в протилежну сторону від напрямку руху. З наступного відеозапису вбачається, що після настання ДТП, біля пошкодженого автомобіля потерпілого проїхала машина для посипання автодороги піском з логотипом ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР».
Наголошує, що листом ТОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР» №256 від 05.07.2022 повідомлено проте, що 15.01.2022 відповідальною особою ОСОБА_1 (майстром шляховим відділу експлуатаційного утримання доріг) були проведені роботи з посипання протиожеледними матеріалами ділянки автодороги загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп 643 км + 800 м, не порушуючи ДСТУ 3587-97. Відтак, вважає висновки суду першої інстанції з приводу відсутності належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не є відповідальною особою за стан дорожнього покриття на відрізку дороги, де відбулася ДТП суперечить матеріалам справи в цілому.
Звертає увагу, що суд першої інстанції зазначив, що акт обстеження ділянки є недопустимим доказом у справі з огляду на відсутність у ньому даних про коефіцієнт зчеплення проїзної частини з автомобілем. Наголошує, що визначення коефіцієнту зчеплення належить виключно до компетенції експерта, тобто особи, яка має спеціальні знання.
Зауважує, що працівник поліції в силу того, що він не володіє спеціальними знаннями не може визначити коефіцієнт зчеплення дороги із колесами автомобіля. Крім цього працівникам поліції не надають спеціальні обладнання, які здатні вимірювати коефіцієнти зчеплення. Відтак, висновок суду про недопустимість як доказу акту обстеження вулично-шляхової мережі з підстав відсутності у ньому даних про коефіцієнт зчеплення ґрунтується на домислах та суб'єктивному сприйнятті матеріалів справи.
Заслухавши потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Жука Р.С. на підтримання доводів апеляційної скарги, захисника ОСОБА_1 - адвоката Сталенного Ю.М., який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 в суді першої інстанції були дотримані.
Так, статтею 140 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.
Статтею 140 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху; порушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування; порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неусунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів.
Частина 4 статті встановлюючи відповідальність за вчинення будь-якого з названих вище правопорушень, ускладненого спричиненням створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
При цьому ч.ч. 1, 2, 3 ст. 140 КУпАП є бланкетними нормами, оскільки ними передбачено порушення певних норм, правил, стандартів, порядку, узгодження з МВС України проведення певних робіт, порушення нормативів щодо обладнання місць проведення робіт, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, з огляду на диспозицію цієї правової норми, можуть бути як громадяни, так і посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд та вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху або відновлення безпечних умов для руху.
Відповідно до п. 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Статтею 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, є на переконання апеляційного суду вірним.
Апеляційний суд погоджується з мотивами рішення, зміст постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП.
Зокрема, постанова місцевого суду містить опис обставин, установлених під час розгляду справи.
Окрім цього, у постанові наведено докази, на яких ґрунтується висновок про відсутність складу адміністративного правопорушення та зазначено мотиви відхилення доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Суддя суду першої інстанції в постанові вказав, що службові особи органу, уповноваженого на складання протоколу про дане адміністративне правопорушення не надали суду належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 , є особою, відповідальною за стан дорожнього покриття на відрізку дороги, де сталася ДТП, про яку йдеться у протоколі.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №237206 від 24.05.2022 року у провину ОСОБА_1 ставиться порушення правил, норм і стандартів утримання автомобільних доріг, що спричинило ДТП, чим завдано матеріальних збитків.
В якості доказу вини ОСОБА_3 , крім протоколу про адміністративне правопорушення, орган поліції надав: схему місця ДТП від 15.01.2022, Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.01.2022, пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_2 , постанову Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2022, заяву представника ОСОБА_2 , адвоката Васечка Ю.А., про вчинення адміністративного правопорушення від 28.04.202, запит УПП у Львівській області від 13.05.2022 про надання інформації та вимогу (припис) від 24.05.2022 №263.
Згідно схеми місця ДТП від 15.01.2022 складеної о 08 год. 15 хв., яка мала місце на а/д М-06 Київ-Чоп, 643ка+700м, вбачається, що дорога засніжена, встановлені: Дорожній знак 1.16.1 «Горизонтальна розмітка; Дорожній знак 1.13 «Слизька дорога»; Дорожній знак 7.12. «Ожеледиця»; Дорожній знак 7.2.1 «Зона дії 5 км».
В Акті обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.01.2022 зазначено, що на ділянці шляху, де сталася ДТП, наявна ожеледиця (не оброблено ПОМ), коефіцієнт зчеплення проїжджої частини не вимірювався. Ожеледиця. Присутні дорожні знаки 1.13, 7.12, 7.2.1 ПДР України. За результатами обстеження ділянку визнано - слизькою.
В той же час, адвокат Сталенний Ю.М., надав суду першої інстанції фотокопію журналу виїзду посилальної та очисної техніки а/д Київ - Чоп М-06 622-702км. з якого вбачається, що о 07-10 хв., виїхав з автопарку в м. Сколе спец автомобіль «Ford 0654» під керуванням шофера ОСОБА_4 та здійснював її посипання до 9-20год. Згідно даних GPS, якими облаштовані усі транспортні засоби ТзОВ «Техно - Буд - Центр» даний спецавтомобіль до настання ДТП о 08- 15год. здійснив проїзд на відрізку траси Київ - Чоп (км. 643+700) де сталось ДТП.
Апеляційний суд погоджується із висновком судді першої інстанції, що оскільки, актом встановлено, що за результатами обстеження ділянку дороги визнано слизькою, однак не визначено коефіцієнт зчеплення проїзної частини, не вказано метод визначення, коефіцієнт зчеплення, отже, невідомо яким чином було встановлено наявність ожеледиці, відтак Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.01.2022 року є недопустимим доказом.
Так, для притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності ч. 4 ст. 140 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення необхідно долучити акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, дані стосовно невідповідностей дорожнього покриття описані у якому, є достатньою підставою для притягнення винних осіб до відповідальності.
З врахуванням вищевикладеного, а також того, що Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.01.2022 року є недопустимим доказом, апеляційний суд вважає правильним висновок судді першої інстанції про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст.256 КУпАП.
При цьому, суддею першої інстанції встановлено, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 23.02.2022 по справі № 461/555/22 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
З вказаної постанови, встановлено, що водій ОСОБА_2 , своїми діями не вчинив жодного правопорушення, оскільки рухався відповідно до правил дорожнього руху. Зазначене підтверджується: поясненнями особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ; поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які в судовому засіданні повідомили, що перед ними невідома машина почала гальмувати, однак внаслідок наявності ожеледиці на дорозі, - її почало зносити та вона відлетіла до відбійника. Тільки через пів години приїхала комунальна служба та почала очищати дорогу.
Відповідно до вищезазначеної постанови, вказане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 об'єктивно не міг здійснити гальмування транспортного засобу внаслідок наявності ожеледиці, оскільки саме під час гальмування його занесло у відбійник.
Оцінивши в сукупності встановлені в ході судового розгляду обставини, Галицький районний суд м. Львова в своїй постанові від 23.02.2022 дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Разом з цим, з вказаної постанови, також вбачається, що будь-якої експертизи при її розгляді не проводилось. Вину ОСОБА_2 , встановлено поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Таким чином, на переконання апеляційного суду, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що у зв'язку з відсутністю у справі належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП.
Що стосується доводів апелянта, про те що суд не правильно надав оцінку матеріалам справи та поверхнево дослідив наявні докази, то такі свого підтвердження при апеляційному розгляді не знайшли.
Відтак, апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, судом першої інстанції дотримано вищенаведених вимог закону, та судом повно з'ясовано обставини справи.
Наведене, на думку апеляційного суду свідчить про те, що суд першої інстанції, дотримався принципів повноти та об'єктивності судового розгляду.
Висновок судді про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови судді, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вина ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, не доведена належними та допустимими доказами, а відтак, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, й обґрунтовано дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, мотивувавши своє рішення.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість висновку суду першої інстанції є безпідставними й апеляційний суд їх до уваги не бере.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Судове рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 140 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Васечка Юрія Андрійовича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Романюк М.Ф.