Справа № 454/766/21 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю.
Провадження № 22-ц/811/783/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
01 грудня 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н. П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Х.Б. Назар
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Сокальського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання батьківства, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила визнати ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключити відомості з актового запису про народження дитини відомості про ОСОБА_4 , як батька дитини та внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що вона проживала разом з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу до лютого 2014 року. На момент знайомства ні вона, ні відповідач не перебували у шлюбі, проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, несли спільні витрати.
Від спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Запис про батька дитини був зроблений за її вказівкою (матері дитини) за своїм прізвищем, а ім'я та по батькові було записано за її вказівкою на підставі ч.1 ст.135 СК України. Відповідач дитину не визнає, не спілкується з нею та не бере участі у її вихованні. Матеріально не допомагає.
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги задоволено.
Визнано ОСОБА_1 батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виключено відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 про ОСОБА_4 , як батька дитини та внесло зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає оскаржуване рішення суду таким, що винесено з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги керувався висновком №СЕ-19/114-21/19647-БД від 29.12.2021 року, однак такий висновок викликає у нього сумнів, тому мав намір клопотати перед судом про призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи. Вважає, що суд першої інстанції позбавив його такої можливості, розглянувши справу у його відсутності.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Сторони в судове засідання, призначене на 22 листопада 2022 року, не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою та третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосуваннясудами окремих нормСімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 Сімейного Кодексу). Із позовом про визнання батьківства чи материнства можуть звертатися до суду лише особи, зазначені у СК.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Kalacheva v. Russia», заява № 3451/05, § 34, рішення ЄСПЛ від 07 травня 2009 року).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила доньку - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Матір'ю дитини записана ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_4 .
Згідно відповіді на адвокатський запит Сокальського РВ ДРАЦС західного міжрегіонального управління юстиції (м. Львів), актовий запис про народження ОСОБА_3 зареєстровано у виконавчому комітеті Острівської сільської ради, відомості про батька внесені до актового запису відповідно до частини першої статті 135 СК України.
За клопотанням позивача у даній справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-21/19647-БД від 29.12.2021р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічною матір'ю якої є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність становить 99,9999%.
Задовольняючи позов про визнання ОСОБА_1 батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд виходив з того, що його батьківство доведено належними доказами.
З висновком районного суду колегія судів погоджується повністю, оскільки такий ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не спростовано.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 01 грудня 2022 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 01 грудня 2022 року
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра