Справа № 445/1470/21 Головуючий у 1 інстанції: Сивак В.М.
Провадження № 22-ц/811/2071/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
25 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Х.Б. Назар
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
23.07.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив зменшити розмір аліментів, які з нього стягуються за рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2021, в розмірі 4000,00 грн. на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , та просить стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 2000,00 грн.
Позов обґрунтовував тим, що на час присудження аліментів у розмірі 4000 грн. на місяць він був офіційно працевлаштований та працював оператором котельні у Регіональній філії "Львівська залізниця АТ "Українська залізниця" Виробничий підрозділ "Моторвагонне депо Львів" та отримував заробітну плату в середньому у розмірі 6000,00 грн. Однак, 31.05.2021 року він звільнений з роботи за угодою сторін, у зв'язку з чим його матеріальне становище погіршилося, що є підставою для зменшення розміру аліментів.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
Вважає оскаржуване рішення суду необґрунтованим та таким, що ухвалене при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи. Зазначає, що звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з підстав зміни його матеріального стану, оскільки 31.05.2021 був звільнений з роботи та на даний час не працевлаштований, на підтвердження чого надав копію трудової книжки. Відмовляючи у задоволені позову та залишаючи встановлений рiшенням Личаківського районного суду м. Львова розмір аліментів у розмірі 4000 грн., суд виходив з того, що ним не надано належних та допустимих доказів того, що його матерiальний стан суттєво погіршився.
Однак, судом не враховано довідки про його доходи, з яких вбачається, що загальна сума його доходу за період з грудня 2020 року по травень 2021 року становить 37890,56 грн., тобто в середньому в місяць - 6315 грн., а з травня 2021р. не має постійних доходів у зв'язку зі звільненням з роботи. З відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків від 15.08.22 вбачається, що з 3-го кварталу 2021 року по 1-й квартал 2022 року інформація про його доходи відсутня. Інформація, надана суду ОСОБА_2 про те, що він працює в Іспанії не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами. Зазначає, що деякий період часу він перебував в Іспанії і допомагав матеріально своєму сину, оскільки мав такі можливості, однак з 09.11.2021р. перебуває у Львові, офiцiйно не працевлаштований. Високих доходів не має, рухоме майно у нього відсутнє, є співвласником кімнати в гуртожитку зі своєю мамою, сестрою та племінником, твердження, що він здає нерухомість в оренду нічим не обгрунтоване.
Вважає, що розмір аліментів в сумі 4000 грн. на місяць є завищеним, суттєво перевищує як гарантований так і рекомендований розмір аліментів на одну дитину та становить для нього надмірний тягар.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рiшення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, може бути змінений судом за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшенні здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Згідно рішення Личаківського районного суду м. Львова від 15.04.2021 року з позивача в користь відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи з 18.11.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 вбачається, що позивач ОСОБА_1 в період з 03.11.2020 року по 31.05.2021 року працював в Регіональній філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" Виробничий підрозділ "Моторвагонне депо Львів" на посаді оператора котельні.
Згідно довідки про доходи №172, виданої Регіональною філією "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" Виробничий підрозділ "Моторвагонне депо Львів" 09.06.2021 року, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з грудня 2020 року по травень 2021 року становить 37890,56 грн.
Згідно довідки про доходи від 07.10.2021 року, мати дитини - відповідач ОСОБА_2 працює у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 , її дохід з квітня 2021 року по вересень 2021 року складає 28655,48 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами погіршення свого майнового стану. Крім того, суд зазначив, що непрацевлаштованість платника аліментів не може бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, визначеного рішенням суду та погіршувати матеріальне становище дитини. Батьки зобов'язані прикладати максимум зусиль для виконання такого обов'язку, щоб їх неповнолітня дитина не відчувала потреби в необхідних для життя та розвитку речах.
Враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також те, що обов'язок батьків утримувати дитину покладено законом на обох батьків, колегія суддів погоджується з висновками суду про те, позивач є працездатною особою та не довів належними та допустимими доказами наявність об'єктивних обставин, які перешкоджають його працевлаштуванню.
Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 листопада 2022 року.
Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 13 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2022 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді Я.А. Левик
М.М. Шандра