Дата документу 30.11.2022 Справа № 334/1751/21
ЗапорізькИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЄУН 334/1751/21 Головуючий у 1-й інстанції: Філіпова І.М.
Пр. №22ц/807/2044/22
30 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кочеткової І.В.,
суддів Дашковської А.В.,
Кримської О.М.,
при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 23 вересня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 зазначає, що повний текст судового рішення він отримав 14.02.2022, проте Торгово-промисловою палатою України 28.02.2022 року за № 2024/02.0-7.1 засвідчено обставини непереборної сили у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Указом Президента України від 24.02.2022 оголошено воєнний стан. Станом на 22.09.2022 дію воєнного стану продовжено до 21 листопада 2022.
За змістом ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Згідно з ч. 1ст. 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення її йому (п. 1 ч. 2ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3ст. 354 ЦПК України).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободта принципу остаточності судового рішення.
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів,щоб дізнатисьпростанвідомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України»).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Європейський суд з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» констатував, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» наголошується, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин; при цьому, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами-членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Однак ще на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
При цьому аналіз судової практики засвідчує, що саме лише посилання на факт впровадження на території України воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.
Так, Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливлювали виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 127/2897/13 ц).
Суди поновлюють пропущені процесуальні строки, якщо учасник справи доведе у заяві про поновлення такого строку наявність обставин, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили своєчасне виконання процесуальної дії.
Наприклад, Верховний суд визнав поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження та поновлював його касаційне провадження у випадку обґрунтування заяви фактом перебування на військовій службі (ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 15 липня 2022 року у справі №460/14618/21).
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, визнано неповажними наведені апелянтом причини пропуску строку на оскарження рішення, надано скаржнику строк десять днів з дня вручення копії ухвали для надання суду апеляційної інстанції інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в межах строку, встановленого судом, та попереджено апелянта, що у випадку невиконання зазначених вимог до апеляційної скарги будуть застосовані правила ст. 357 ч. 4 ЦПК України.
Копія ухвали апеляційного суду була направлена на адресу ОСОБА_1 04 жовтня 2022 року та вручена 05 жовтня 2022 року (т.2 а.с. 204).
17 жовтня 2022 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку надіслав заяву щодо усунення недоліків та надав додаткові докази щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Апелянт зазначав, що з 26 квітня 2022 року та до теперішнього часу перебуває у сорокакілометровій зоні від бойових дій. Бойові дії викликають у нього загострення хронічних захворювань, на підтвердження чого надав копії довідок та виписок з медичних установ за 2018 та 2020. На підставі викладеного просив визнати бойові дії навколо міста поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року ОСОБА_1 викладені причини пропуску визнані неповажними та подовжено строк для наведення інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення.
Копію вказаної ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 отримав 27 жовтня 2022 року (т.2, а.с.235).
Будь-яких нових доводів та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник не навів, ухвалу апеляційного суду не виконав.
Приписами частин 3, 4 статті 357 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установленихстаттею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутись до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку, поважність причини повинен доводити скаржник.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В заявах про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилався на те, що в Україні йде повномасштабна війна та місто Запоріжжя знаходиться в п'ятидесятикілометровій бойовій зоні та під постійними обстрілами, що призвело до загострення його хронічних захворювань.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску на апеляційне оскарження судового рішення суд установив таке.
Із матеріалів справи відомо, що третя особа ОСОБА_1 був присутній у судовому засіданні 03 лютого 2022 року та в той же день отримав вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення (т.2 а.с.38).
Повний текст судового рішення було складено 11 лютого 2022 року.
Копію повного тексту рішення апелянт ОСОБА_1 отримав 14 лютого 2022 року.
Отже строк на апеляційне оскарження судового рішення закінчився 11 березня 2022 року (з дня складання повного тексту судового рішення).
Із матеріалів цивільної справи відомо, що ОСОБА_1 після запровадження військового стану протягом березня - травня 2022 року неодноразово звертався до суду із заявами про надання належним чином завіреної копії судового рішення, протоколу судового засідання, надання копії судового рішення, ухваленого за результатами розгляду його клопотання про зупинення провадження у справі, про ознайомлення із матеріалами справи, про роз'яснення відомостей, викладених у протоколі судового засідання, про роз'яснення судового рішення, про видачу протоколу судового засідання, на якому розглядалася його заява про роз'яснення судового рішення тощо. У травні - липні 2022 року ОСОБА_1 звертався із запитами і скаргами до Державної судової адміністрації України про надання інформації щодо технічного засобу фіксування судового процесу, про результати розгляду його скарг та звернень тощо.
Із доданих до клопотання про поновлення процесуального строку копій медичних документів відомо, що ОСОБА_1 , 1947 р.н., перебуває на «Д» обліку в амбулаторії сімейної медицини з приводу серцево-судинного захворювання, у лютому-березні 2018, січні 2020 р.р. проходив курс стаціонарного лікування, у липні 2018 - кардіореспіраторне обстеження.
Об'єктивних даних і відповідних доказів на підтвердження у апелянта тяжкого захворювання, яке б унеможливило подати апеляційну скаргу у визначені законом строки, матеріали справи не містять.
Запровадження в Україні військового стану, знаходження міста Запоріжжя в п'ятидесятикілометровій зоні від бойових дій, наявність хронічних захворювань у третьої особи не є достатньою підставою для висновку про наявність у апелянта об'єктивних причин, які б унеможливили оскарження судового рішення у визначені процесуальним законом строки.
Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, враховуючи, що апелянтом не подано вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2022 року, не наведено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, які б могли свідчити про наявність непереборних обставин, за яких заявник не подав апеляційну скаргу в передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку, у відкритті апеляційного провадження за цією апеляційною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, апеляційний суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2022 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Запорізького нотаріального округу Мельник Олена Геннадіївна, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий І.В. Кочеткова
Судді: А.В. Дашковська
О.М. Кримська