Справа № 152/393/22
Провадження № 22-ц/801/2050/2022
Категорія: 21
Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А.Г.
Доповідач:Міхасішин І. В.
29 листопада 2022 рокуСправа № 152/393/22м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,
суддів: Войтка Ю.Б., Сопруна В.В.
з участю секретаря судового засідання: Ковальчук О. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу №152/393/22 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агро Юпітер» про повернення земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації,
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни на ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2022 року, ухвалене у складі судді Роздорожної А.Г.,
встановив:
Ухвалою суду від 21 жовтня 2022 року позовну заяву адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни в інтересах ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агро Юпітер» про повернення земельної ділянки із незаконного володіння та скасування державної реєстрації залишено без розгляду та призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат по справі на 27 жовтня 2022 року.
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник відповідача разом із відзивом надав суду копію договору про надання правової допомоги б/н від 27 травня 2022 року, копію акту приймання - передачі наданих юридичних послуг від 30 травня 2022 року відповідно до Договору про надання правової допомоги б/н від 27 травня 2022 року, копію детального опису наданих адвокатом послуг від 30 травня 2022 року на суму 12000 грн (а.с.74-79).
Крім цього, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, 21 жовтня 2022 року від представника відповідача до суду надійшла копія акту №2 приймання - передачі наданих юридичних послуг №б/н від 20 жовтня 2022 року та копія детального опису наданих адвокатом послуг №б/н від 20 жовтня 2022 року, якими він підтверджує надані ним юридичні послуги на суму 10000 грн (а.с.224-226).
Отже, в сукупності понесені відповідачем витрати на професійну правову допомогу в цій справі склали 22000 грн.
Ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2022 рокустягнуто з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Агро Юпітер» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 22000 (двадцять дві тисячі) грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 27 жовтня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна оскаржує її в апеляційному порядку, просить ухвалу суду скасувати, і ухвалити нове рішення яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Агро Юпітер» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі)гривень.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції присуджуючи стягнення витрат на правову допомогу з позивача на користь відповідача, застосував критерії які застосовує Європейський суд з прав людини зокрема в частині ,що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Однак на переконання представника позивача розмір витрат заявлений представником відповідача є надмірними, необґрунтованими та неспівмірними із складністю справи.
15 листопада 202 року на адресу Вінницького апеляційного суду від представника відповідача Фермерського господарства «Агро Юпітер» - адвоката Шевчука А.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу. В якому зазначено, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а ухвалу суду без змін.
Представник відповідача Фермерського господарства «Агро Юпітер» - адвокат Шевчук А.А. в судовому засіданні апеляційну скаргу просив залишити без задоволення а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Залокоцька Вікторія Дживанівна в судове засідання не з'явилась про час та місце розгляду справи була повідомлена завчасно та належним чином.
28 листопада2022 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни про розгляд справи у її відсутність.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою - шостою статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу представник відповідача надав суду копію договору про надання правової допомоги б/н від 27 травня 2022 року, копію акту приймання - передачі наданих юридичних послуг від 30 травня 2022 року відповідно до Договору про надання правової допомоги б/н від 27 травня 2022 року, копію детального опису наданих адвокатом послуг від 30 травня 2022 року на суму 12000 грн,копія акту №2 приймання - передачі наданих юридичних послуг №б/н від 20 жовтня 2022 року на суму 10000 грн та копію детального опису наданих адвокатом послуг №б/н від 20 жовтня 2022 року.
У постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 922/2821/18 зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов'язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення частин п'ятої-сьомої статті 129 Господарського процесуального кодексу України(далі - ГПК України) (аналогічні положення містяться в частинах третій-п'ятій статті 141 ЦПК України) попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до частини другої статті 124 ГПК України(яка кореспондується з частиною другою статті 134 ЦПК України) у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Отже, наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов'язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
Відповідно до пункту 2.1 Договору про надання правової допомоги б/н від 27 травня 2022 року, загальна вартість правової допомоги за цим договором становить 22000 грн та додатково зазначається в актах приймання - передачі наданих послуг та інших документах (а.с.75).
Таким чином судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачем понесені судові витрати за надання правової допомоги, які були відомі позивачу та його представнику на момент подання представником відповідача відзиву. Ці витрати пов'язані з розглядом справи, їхній розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням значення справи для сторін.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Оцінюючи надані представником відповідача документи, які підтверджують понесення відповідачем витрат на правничу допомогу, суд не вважає, що такі витрати є неспівмірними зі складністю цієї справи. Участь адвоката відповідача була підтверджена належним документом - ордером. По справі були підготовлені відзив, клопотання та заперечення. Реальна участь представника відповідача у всіх судових засіданнях по цій справі підтверджується відповідними протоколами судових засідань. Зловживань процесуальними правами з боку відповідача та його представника в ході розгляду справи не зафіксовано. Тому доводи представника позивача про завищеність розміру понесених відповідачем витрат на правничу допомогу є необґрунтованими. Понесені відповідачем витрати є адекватними затраченому його адвокатом часу та наданим послугам.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, не дають підстав для визнання порушеними норм матеріального та процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов'язок стосовно подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначене тільки у світлі конкретних обставин справи ( Проніна проти України, № 63566/00, § 23, Європейський суд з прав людини, від 18 липня 2006 року ).
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 27 жовтня 2022 року відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність, об'єктивність, узгодженість процесуальному законові постановленої судом оскаржуваної ухвали, колегія суддів не знаходить законних підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним судом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність, обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, яким є й ухвала суду, без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Крім того, до початку розгляду справи по суті в апеляційному суді представник відповідача Фермерського господарства «Агро Юпітер» - адвокат Шевчук А.А. подав до суду заяву про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги, до якої додано детальний опис робіт та квитанцію до прибуткового касового ордера про сплату послуг адвоката в сумі 4000,00грн.
Позивачем не надано суду заперечень з цього приводу.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач під час розгляду справи користувався правничою допомогою адвоката Шевчука А.А. на підставі ордеру серії АВ № 1036500 від 27 травня 2022 року. Відповідно до акту надання послуг № 3 від 28 листопада 2022 року, вбачається, що адвокат в листопаді 2022 року надав на замовлення відповідача наступні юридичні послуги, надання правової допомоги шляхом представництва інтересів клієнта у Вінницькому апеляційному суді підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 152/393/22 на загальну суму 4000 грн.
Вказана сума була оплачена відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 136 від 10 листопада 2022 року на 4000 грн..
Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат, відповідачем на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду, взявши до уваги надані стороною докази надання такої допомоги, дійшов висновку про те, що визначений стороною відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 4000,00 грн., є завищеним. Витрати у зазначеній сумі не можна визнати належним чином обґрунтованими та дійсно понесеними у зв'язку з наданням необхідної за обставин цієї справи правової допомоги.
Враховуючи складність справи, необхідність надання відповідачу Фермерського господарства «Агро Юпітер» адвокатом Шевчуком А.А. послуг під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою та їх характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги надану професійну правничу допомогу (підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, а також участь адвоката в судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції), колегія суддів дійшла висновку, що співмірним розміром витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі, надання якої доведено відповідними доказами є 2000 грн.
Керуючись 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргупредставника позивача ОСОБА_1 - адвоката Залокоцької Вікторії Дживанівни -залишити без задоволення.
Ухвалу Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Агро Юпітер» судові витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2000 (дві тисячі) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий І.В. Міхасішин
Судді: Ю.Б. Войтко
В.В. Сопрун