Справа № 2-335/2010р.
11 серпня 2010 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Луста С.А.,
при секретарі Дячук А.А.,
за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
16 квітня 2010 року позивачка звернулася до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачки про витребування з чужого незаконного володіння: набір меблів «Жила кімната» з п'яти шаф та п'яти антресолей, мікрохвильову піч, камін, та килим.
В позові зазначила, що до 1997 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 Після розлучення переїхала проживати до будинку матері, а належне їй майно залишила в їх спільному будинку по АДРЕСА_1. З 2007 року ОСОБА_3 став проживати в їх спільному будинку з відповідачкою. За період їх сумісного проживання, відповідачка заволоділа власним майном позивачки, перевізши його до свого домоволодіння по АДРЕСА_2. Вважаючи, що відповідачка заволоділа майном незаконно, позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом.
В процесі розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги в частині назви меблевого набору - меблі для загальної кімнати «Янина» з чотирьох шаф та чотирьох антресолей.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що до 1997 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 Після розлучення переїхала доглядати за хворою матір'ю, однак власне майно залишила в їх спільному будинку по АДРЕСА_2. З 2007 року її колишній чоловік став співмешкати з відповідачкою в їх спільному будинку, а згодом забравши деякі її речі, переїхав проживати в будинок відповідачки по АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а майно, яке перевіз до відповідачки, залишилося у неї. В добровільному порядку відповідачка повернути її майно відмовляється.
Відповідачка у судовому засіданні проти позовних вимог позивачки заперечувала, пояснила, що справді з 2007 по 2009 рік співмешкала з колишнім чоловіком позивачки. В їх спільному будинку по АДРЕСА_1 вона ніколи не проживала, оскільки має власний будинок по АДРЕСА_2, де і проживала разом з ОСОБА_3 Майно, на яке претендує позивачка у неї відсутнє, крім меблевої стінки, яку колишній чоловік позивачки подарував їй на день народження в 2008 році.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивачка є власницею Ѕ житлового будинку по АДРЕСА_1 смт. Березнегувате, Миколаївської області разом з своїм колишнім чоловіком ОСОБА_3 (а.с.8,9).
В 1979 - 1980 роках позивачці було подаровано її батьками на день народження меблеву стінку «Янина», яку після розлучення з чоловіком вона залишила в їх спільному будинку. Факт дарування меблевої стінки підтверджується показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, наданими у судовому засіданні.
В період з 2007 по 2009 рік колишній чоловік позивачки співмешкав з відповідачкою в її будинку по АДРЕСА_2, куди і перевіз меблеву стінку, яка належить позивачці.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Березнегуватського районного управління юстиції Миколаївської області ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 83 (а.с.10).
Відповідачка відмовляється повернути позивачці меблеву стінку, так як вважає її своєю власністю через подарунок співмешканця на день народження.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини щодо захисту права власності на майно.
Відповідно до ч.1 ст.24 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР, який діяв на час дарування меблевої стінки позивачці, майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яке незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Частина 3 ст. 388 ЦК України передбачає, якщо майно було набуте в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках..
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачкою доведено право власності на меблеву стінку, перебування вказаного майна у відповідачки ніким не оспорюється, в судовому засіданні встановлено факт заволодіння майном без достатньої правової підстави, суд дійшов висновку, що звернення позивачки до суду є обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, в частині витребування меблів для загальної кімнати «Янина».
В частині витребування мікрохвильової печі, каміну та килиму, суд вважає вимоги позивачки необґрунтованими, оскільки нею не доведено факту перебування вказаного майна у відповідачки.
Суд не приймає до уваги доводів відповідачки щодо одержання в дар меблевої стінки від колишнього чоловіка позивачки, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України тільки власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Враховуючи, що ОСОБА_3 власником меблевої стінки не був, він не мав права розпоряджатися нею.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачки належить до стягнення сума судових витрат позивачки, пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 319, 387, 388 ЦК України, ст. 24 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР, ст.ст. 10, 11, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 меблі для загальної кімнати «Янина», які складаються з чотирьох шаф та чотирьох антресолей.
В частині повернення мікрохвильової печі, каміну та килиму - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 65,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 106,56 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Суддя С.А. Луста