Справа № 752/14099/22
Провадження № 2/752/7558/22
Іменем України
заочне
22.11.2022 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про стягнення безпідставно набутих коштів, -
у жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ТОВ «Онлайн Фінанс» третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін О.П. про стягнення безпідставно набутих коштів, стягнутих за виконавчим написом нотаріуса.
В обґрунтування позову зазначено те, що 17.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис № 14455 про стягнення із позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 25520,25 грн. Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. було відкрито виконавче провадження № 66396322 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. В рамках зазначеного виконавчого провадження із позивача було примусово стягнуто на користь відповідача суму в розмірі 22579,50 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2022 року у справі № 741/1007/21, зазначений виконавчий напис було визнано таким, що не підлягає виконанню. Позивач зазначає, що виконавчий напис, за яким із позивача на користь відповідача в примусовому порядку були стягнуті зазначені кошти, судовим рішенням було визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак позивач вважає, що ці кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем безпідставно. З огляду на те, що відповідач ці кошти в добровільному порядку не повернув, а відтак позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2022 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відповідач відзив на позов до суду не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Третя особа пояснення на позов до суду не подала, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталась.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 17.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис № 14455, яким запропоновано стягнути із позивача на користь відповідача заборгованість за період із 09.04.2021 р. по 07.05.2021 р. в загальній сумі 25520,25 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Палігіним О.П. було відкрито виконавче провадження № 66396322 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.
Постановою приватного виконавця в межах зазначеного виконавчого провадження було звернуто стягнення на доходи позивача, які він отримує в ПрАТ «УХЛ-МАШ».
Позивач вказує, та судом встановлено, що із позивача за виконавчим провадженням було стягнуто кошти в сумі 22579,50 грн., що підтверджується листом приватного виконавця Палігіна О.П. від 30.07.2022 року № 19254.
Однак, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2022 року у справі № 741/1007/21, було визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14455, вчинений 17.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, яким запропоновано стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість за період із 09.04.2021 р. по 07.05.2021 р. в загальній сумі 25520,25 грн.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач зазначає, що виконавчий напис, за яким із позивача на користь відповідача в примусовому порядку були стягнуті зазначені кошти, судовим рішенням було визнано таким, що не підлягає виконанню, а відтак позивач вважає, що ці кошти підлягають поверненню, як такі, що набуті відповідачем безпідставно.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв'язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або стеження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено той факт, що відповідач безпідставно набув майно, а саме: кошти позивача, які були стягнуті на виконання виконавчого напису, який рішенням суду було визнано таким, що не підлягає виконанню, та зберігає їх у себе без достатньої правової підстави, а тому відповідач зобов'язаний повернути позивачу ці кошти.
Відповідачем вказані обставини не спростовані доказами в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Нормами статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача безпідставно отриманих коштів за виконавчим написом, який було визнано таким, що не підлягає виконанню, - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 992,40 грн. слід стягнути із відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович про стягнення безпідставно набутих коштів, - задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 22579 (двадцять дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 50 коп.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повні ім'я та найменування сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», ЄДРПОУ 42254696, адреса: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 11-а, офіс 605;
третя особа приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, адреса: Чернігівська область, проспект Перемоги, 139, офіс 213.
Суддя Н.П. Чередніченко