Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/3054/20
Провадження № 1-кп/723/320/22
30 листопада 2022 року
м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020260150000041 від 16.01.2020 року щодо обвинувачення
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженця смт. Красноїльськ Сторожинецького району та жителя АДРЕСА_1 , румуна, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КК України.
Встановив
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.
11.01.2020 року біля 03 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні нічного закладу «У Туку» за адресою смт. Красноїльськ вул.. Дружби 26 Чернівецького району Чернівецької області під час суперечки, на грунті виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя потерпілому ОСОБА_6 , від чого останній упав та отримав наступні тілесні ушкодження: лінійний перелом скроневої ділянки справа з переходом на основу черепа; епідуральна гематома скроневої ділянки правої півкулі головного мозку; забій головного мозку, які згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №041 від 21.05.2020 року за ознакою - небезпека для життя - відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 121 ч.1 КК України - умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння потерпілому не визнав, а частково визнав обставини, які зазначені в обвинувальному акті. Просить врахувати, що потерпілий спровокував даний конфлікт, а він тільки намагався словесно заспокоїти потерпілого та припинити конфлікт. Про вчинене він жалкує і щиро кається. Вважає, що обвинувачення його у умисному нанесені тяжкого тілесного ушкодження як небезпечного для життя в момент заподіяння не підтверджені, тому просить змінити кваліфікацію на дії передбачені ст.. 128 КК України- на необережне тяжке тілесне ушкодження. Просить суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, вирок просить постановити на розсуд суду, завдана шкода обвинуваченим йому не відшкодована.
Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаною у судовому засіданні, суду показала, що вона потерпілого знає два роки, він її постійно переслідував, телефонував. В той день він хотів зустрітися з нею, однак вона відмовилася. Вона була в той день на дискотеці до неї підійшов ОСОБА_8 та почав на неї кричати, схопив за шию, ображав нецензурно. Вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_9 . Це вона попросила ОСОБА_10 , щоб він її захистив від ОСОБА_8 . Биндю в той вечір був п'яний, ледве тримався на ногах. Биндю підійшов до них та почав махати руками та кулаками на неї та ОСОБА_10 , тоді ОСОБА_10 його штовхнув і той упав і ударився головою о підлогу. Підлога була з плитки. Схоже у Биндю був припадок. Вона надавала йому медичну допомогу, оскільки він був без свідомості, а потім його відвезли до лікарні. Коли вона йому телефонувала у лікарню, щоб дізнатися як він, він почав їй погрожувати.
Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаним у судовому засіданні суду показав, що 11 січня 2020 року вони з ОСОБА_12 грали у більярд, а потім пішли на дискотеку «У Туку», що знаходиться в смт. Красноїльськ. Через декілька хвилин до них підійшла ОСОБА_13 та сказала, що до неї чіпляється п'яний хлопець і не дає їй спокою. В той же час підійшов ОСОБА_8 , він майже не тримався на ногах, почав шарпати та намагався схопити її за руку, однак ОСОБА_10 його відштовхнув і він упав на спину на підлогу і ударився головою. Йому надавали медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_14 , будучи допитаним у судовому засіданні, суду показав, що 11 січня 2020 року він був на дискотеці у барі «У Туку». Биндю був дуже п'яний, чіплявся до дівчини на імя ОСОБА_15 , вона підійшла до ОСОБА_10 , щоб він її захистив, а ОСОБА_10 штовхнув двома руками ОСОБА_8 в груди і він упав головою до плитки.
Свідок ОСОБА_16 , будучи допитаним у судовому засіданні, суду показав, що він того дня перебував з друзями на дискотеці. До них підійшла ОСОБА_17 і попросила ОСОБА_18 захистити її від ОСОБА_8 , який був п'яний та приставав до неї, шарпав та хотів ударити, а потім взяти за горло, грубо з нею розмовляв. Бачив як ОСОБА_18 штовхнув ОСОБА_8 і той упав і ударився головою. Йому надавали допомогу, а потім відвезли у лікарню.
Свідок ОСОБА_19 , будучи допитаним у судовому засіданні, суду показав, що 11 січня 2020 року він був на дискотеці в смт. Красноїльськ «У Туку». Там він бачив ОСОБА_20 , який був п'яний, хитався і ледь тримався на ногах. Він підійшов до дівчини на імя ОСОБА_15 , яка стояла біля Драгуна і намагався її ударити чи штовхнути, він був дуже агресивний. Драгун намагався його заспокоїти та зупинити, він його штовхнув і ОСОБА_8 упав на підлогу.
Свідок ОСОБА_21 , будучи допитаною у судовому засіданні, суду показала, що вона працює у ОСОБА_22 . У даному комплексі є три зали, великий зал, де проводять дискотеку, малий зал та на другому поверсі є ще зал. Саму бійку вона не бачила, але чула, що у великому залі, де танцюю була бійка. В той вечір людей було біля 300-400.
Свідок ОСОБА_23 , будучи допитаною у судовому засіданні, суду показала, що вона працює барменом у ОСОБА_22 . В той вечір була за барною стійкою у першому малому залі, а дискотека проводилася у другому великому залі, тому нічого не бачила і не може нічого сказати.
Свідок ОСОБА_24 , будучи допитаною у судовому засіданні, суду показала, що ОСОБА_13 на наступний день їй розповіла, що ОСОБА_8 на дискотеці до неї чіплявся та хотів побити, вона підійшла до ОСОБА_10 , щоб він її захистив, а ОСОБА_10 штовхнув ОСОБА_8 і той упав на плитку, потім його відвезли у лікарню. Самих подій вона не бачила, а тільки з розмови Параскеви.
Незважаючи на невизнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_4 доводиться дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого потерпілий звернувся з заявою до правоохоронних органів (а.с.1,2,4,5,6,8,19); протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2020 року та ілюстрації до нього (а.с. 46-49); протоколом огляду місця події та ілюстрації до нього від 04.05.2020 року (а.с.33-35); висновком експерта № 19-Е від 20.01.2020 року (а.с. 22-24), згідно якого було підтверджено наявність у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень у вигляді струсу головного мозку та садна лівої щоки,…. що не виключено внаслідок нанесення ударів кулаками рук, по строку можуть відповідати вказаному в обставинах і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоровя. (а.с.22,23); висновком комісійної судово-медичної експертизи від 08.04.2020 року про наявність легких тілесних ушкоджень та тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпека для життя (а.с.123-129); показами свідків. Дані тілесні ушкодження по строку можуть відповідати фактичним обставинам справи.
Покази обвинуваченого щодо невизнання своєї вини у вчиненому та заперечені по факту умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння потерпілому, суд розцінює критично, як намагання заплутати суд, шляхом допиту інших свідків, які не мали до справи ніякого відношення, та спробу уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджуються і повністю спростовуються наведеними доказами по справі.
В даному випадку кримінальна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 настає за протиправні діяння, які були ним вчинені умисно з урахуванням положень ст. 24 КК України.
Підставою кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення ним суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто при наявності об'єктивних (об'єкт, діяння, наслідки, причиновий зв'язок) і суб'єктивних (суб'єкт, вина) ознак, які характеризують дане суспільно небезпечне діяння як злочин.
Що ж стосується кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, а не за ст. 124 КК України, - умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, то слід зазначити наступне.
З огляду на обставини справи, встановлені в судовому засіданні, суд вважає, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 не було необхідної оборони, саме в розумінні, яке входить до гіпотези ст. 124 КК України, відповідно, не може бути і перевищення її меж.
Що стосується кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України, а не за ст. 128 КК України, то слід зазначити наступне.
Одним із вирішальних чинників для розмежування діяння за ст. 121 КК України та ст. 128 КК України є суб'єктивна сторона складу злочину.
Так, суб'єктивна сторона складу злочину, який передбачено ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження), характеризується умисною виною, напротивагу від суб'єктивної сторони складу злочину, який передбачено ст. 128 КК України, ( необережне тяжке тілесне ушкодження).
Так, при вчиненні злочину, який передбачено ст. 121 КК України умисел може бути як прямим, так і не прямим. Винний у вчиненні злочину, який передбачено ст. 121 КК України усвідомлює, що може заподіяти тяжку шкоду здоров'ю потерпілого і бажає або свідомо припускає її настання.
Відповідальність за ст. 121 КК України настає і у випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, а фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження.
Суб'єктивна сторона складу злочину, який передбачено ст. 128 КК України може проявлятися у виді як злочинної самовпевненості, так і злочинної недбалості.
Заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження внаслідок злочинної самовпевненості має місце тоді, коли особа передбачала можливість настання зазначеної шкоди, але легковажно розраховувала на її відвернення. При цьому повинен мати місце розрахунок на конкретні обставини, які, на думку винного, перешкодять настанню злочинного наслідку. Цей розрахунок об'єктивно виявляється легковажним.
Як вбачається з обставин справи, які судом вказані вище, суд приходить до висновку щодо відсутності конкретних обставин, які б могли на думку обвинуваченого ОСОБА_4 перешкодити настанню злочинного наслідку, - нанесення тяжких тілесних ушкоджень.
Необережне тілесне ушкодження внаслідок злочинної самовпевненості слід відмежовувати від випадків заподіяння його з непрямим умислом, коли особа передбачала можливість заподіяння шкоди здоров'ю іншій людині, не бажала, але свідомо припускала настання такої шкоди. Про наявність непрямого умислу свідчить, зокрема, розрахунок особи на випадковість.
Заподіяння тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження внаслідок злочинної недбалості має місце тоді, коли особа не передбачала можливості настання зазначеної шкоди для здоров'я іншої особи, хоча повинна була і могла їх передбачити, діючи з більшою обачністю.
Проте, проаналізувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку умисел обвинуваченого ОСОБА_4 був прямо спрямований на спричинення будь - якого тілесного ушкодження потерпілому проте, фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження, що підтверджується висновком судово - медичної експертизи.
Стороною обвинувачення надано суду належні та допустимі, прямі та не прямі докази щодо винності обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 121 КК України, відповідно, обвинувачення ґрунтується на доказах, які судом сприймаються як сприйнятливі, тому суд не має обґрунтованих непереборних сумнівів в наявності події злочину, складу кримінального правопорушення.
Відповідно, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин, який передбачено ч. 1 ст. 121 КК України, є підстава для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, а тому суд зобов'язаний винести обвинувальний вирок у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів з урахуванням особи винного, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує всі обставини справи, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим злочину - злочин відноситься до тяжких злочинів, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Відразу ж після вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_4 не покинув місця вчинення злочину, не здійснюючи будь - яких дій по прихованню вчинення злочину.
Суд враховує, що, з огляду на обставини справи, які судом встановлені в судовому засіданні з належних та допустимих доказів, потерпілий ОСОБА_20 мав до вчинення злочину поведінку, яка була максимально провокативною, тобто, такою, яка фактично спровокувала вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочину.
Що стоується дозлочинної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , то суд зазначає, що до вчинення даного злочину обвинувачений мав правослухняну поведінку, що підтвержується характеристикою з місця проживання, яка має лише позитивний характер, підверджується показаннями свідків, які характеризують обвинуваченого лише з позитивної сторони, обвинувачений не схильний до зловживання алкоголем, не конфліктний.
Суд вважає, що оскільки обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, є особою молодого віку, вчинив злочин вперше, потерпілий не висловив бажання суворого покарання обвинуваченому, враховуючи віктимну поведінку потерпілого, що мала місце безпосередньо перед вчиненням злочину, враховуючи, що обвинувачений по місцю проживання характеризується позитивно, і те, що в діях обвинуваченого є в наявності лише обставини, які пом'якшують покарання, при повній відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробовуванням), з застосуванням положень ст. 76 КК України, (заходи обмежуючого характеру, превентивні заходи до вчинення обвинуваченим нових злочинів).
На пiдставi викладеного, керуючись ст.ст. 100, 368-376 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_25 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання, якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України, зобов"язати ОСОБА_9 :
- повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляцiйного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів, починаючи з моменту його проголошення.
Суддя Сторожинецького районного суду ОСОБА_26