Справа № 723/3103/22
Провадження № 2-о/723/3789/22
22 листопада 2022 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області, в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.,
при секретарі Чокан Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
Заявник ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, посилаючись на те, що з 2006 року почала разом проживати однією сім'єю з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 .
З моменту початку проживання стосунки між сторонами мали усі ознаки фактичної сім'ї, що є складовими шлюбу між чоловіком та жінкою: проживали разом, мали взаємні права і обов'язки, вели спільне господарство, вели спільний бізнес, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, спільне харчування, здійснювали купівлю майна для сумісного користування, їздили спільно на відпочинок у відпустку.
10 червня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у спільну часткову власність (по 1/2 частині) три земельні ділянки.
За час проживання однією сім'єю на цих земельних ділянках за спільні кошти ОСОБА_1 із ОСОБА_4 було побудовано будинок та згодом оформлена спільна сумісна власність на нього без визначення часток.
Жодного спору з приводу спільного майна між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не існує.
До липня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з їх неповнолітнім сином ОСОБА_3 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу в спільному будинку АДРЕСА_1 .
06 липня 2017 року ОСОБА_2 виїхав до США, після чого припинив проживати єдиною сім'єю із заявницею.
Після повернення в Україну ОСОБА_2 проживав окремо від заявниці в м. Києві. Дані обставини не заперечує ОСОБА_2 .
Починаючи з липня 2017 року по даний час спільний з ОСОБА_2 син - ОСОБА_3 проживає із заявницею.
До 06 квітня 2022 року заявниця з сином проживали в будинку АДРЕСА_1 . 06 квітня вони як внутрішні переселенці через війну з Росією вимушені були переїхати в Чернівці, де орендували житло в с. В. Кучурів Чернівецького району Чернівецької області.
22 квітня 2022 року вони разом з дитиною зареєстровані як переселенці в буд. АДРЕСА_2 .
Встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 заявниці в подальшому буде необхідне для вирішення питання з приводу аліментів на спільну дитину ОСОБА_3 за минулий час в порядку ст.194 Сімейного кодексу України.
Заявник просить встановити факт спільного проживання з ОСОБА_2 разом з спільним неповнолітнім сином ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2006 року по липень 2017 року та факт спільного проживання ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 з липня 2017 року по даний час.
В судове засідання заявник ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 не з'явились однак від представника до суду надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, заяву підтримали, просили її задоволити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак направив до суду посвідчену приватним нотаріусом заяву про визнання заявлених вимог, не заперечує проти задоволення заяви.
Справа до суду надійшла 12.09.2022 року та була призначена до судового розгляду на 10.10.2022 року, 10.10.2022 року розгляд справи відкладено на 22.11.2022 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2006 року почала разом проживати однією сім'єю з ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.04.2010 року.
В заяві ОСОБА_5 зазначає, що з моменту початку проживання однією сім'єю сторони мали усі ознаки фактичної сім'ї, що є складовими шлюбу між чоловіком та жінкою: проживали разом, мали взаємні права і обов'язки, вели спільне господарство, вели спільний бізнес, мали спільний бюджет та несли спільні витрати, спільне харчування, здійснювали купівлю майна для сумісного користування, їздили спільно на відпочинок у відпустку.
10 червня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у спільну часткову власність (по 1/2 частині) земельні ділянки за адресою: Харків, Білгородське шосе, що підтверджено договорами купівлі -продажу земельної ділянки від 10.06.2013 року, посвідченими приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстровані у реєстрі за №1887, 1891, 1895 та витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 4634868, 4639101, 4645945 від 10.06.2013 року.
За час проживання однією сім'єю на цих земельних ділянках за спільні кошти із ОСОБА_2 було побудовано будинок та згодом оформлена спільна сумісна власність на нього без визначення часток.
Спір з приводу спільного майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутній.
До липня 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 разом з їх неповнолітнім сином ОСОБА_3 проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу в спільному будинку АДРЕСА_1 .
06 липня 2017 року ОСОБА_2 виїхав до США, після чого припинив проживати єдиною сім'єю із заявницею.
Після повернення в Україну ОСОБА_2 проживав окремо від заявниці в м. Києві. Дані обставини не заперечує ОСОБА_2 , так як заявлені вимоги визнає.
Вказане також підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_2 від 06.11.2013 року, а саме житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , копією закордонного паспорта заінтересованої особи ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , копією договору оренди нерухомого майна від 27.10.2018 року, довідкою про реєстрацію місця проживання від 19.04.2019 року виданою Департаментом реєстрації Харківської міської ради.
Починаючи з липня 2017 року по даний час спільний син сторін ОСОБА_3 проживає зі заявницею.
До 06 квітня 2022 року заявниця з сином проживали будинку АДРЕСА_1 .
Заявниця з сином, як внутрішні переселенці через війну з росією вимушені були переїхати в Чернівці, де орендували житло в с. В. Кучурів Чернівецького району Чернівецької області, що підтверджено копією договору оренди квартири від 06.04.2022 року.
Заявниця разом з дитиною зареєстровані як переселенці в буд. АДРЕСА_2 , що підтверджують довідки переселенця 7716-7575463954 та 7716-7501222246 від 22.04.2022 року.
За приписами ч.2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є Факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і тому подібне.
Відповідно до п, 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п, 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_2 заявниці в подальшому буде необхідне для вирішення питання з приводу аліментів на спільну дитину ОСОБА_3 за минулий час в порядку ст.194 Сімейного кодексу України.
Виходячи з чого суд знаходить, що вказані докази є достатніми для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а тому заява ОСОБА_5 є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3,5,13,19, 23,76,81, 263-265, 293-294, 315-319, ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) разом з спільним неповнолітнім сином ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період з січня 2006 року по липень 2017 року.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 з липня 2017 року по даний час.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 01 грудня 2022 року.
Суддя: