Справа № 456/3598/22
Провадження № 2-а/456/65/2022
іменем України
28 листопада 2022 року місто Стрий Львівської області
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Микитина В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Стасів О.Я.,
сторони та інші учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції;
третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - інспектор роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Межов Василь Володимирович;
зміст позовних вимог - про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення;
розглянувши дану адміністративну справу у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) її учасників, за відсутності усіх учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів, -
Стислий виклад позицій сторін та інших учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 22.10.2022 року, у строк, визначений ч. 2 ст. 286 КАС України, з урахуванням ч. 4 ст. 122 КАС України, скориставшись відділенням поштового зв'язку, скерував у Стрийський міськрайонний суд Львівської області позовну заяву, що надійшла та зареєстрована в діловодстві суду 25.10.2022 року за вх. № 14009, у котрій просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 726739, винесену 14.09.2022 року інспектором роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Межовим В.В., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді накладення штрафу у розмірі 340 грн..
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вузька суцільна лінія 1.1. поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в?їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Згідно Правил дорожнього руху, лінію 1.1. перетинати забороняється. Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1. для об?їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об?їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год. позивач ОСОБА_1 вважає, що оскільки на вказаній ділянці дороги відсутні знаки 3.34. та розмітка 1.10.2., тому ним було здійснено об?їзд транспортних засобів, котрі стояли праворуч та запаркував автомобіль на виділеному розміткою 1.1. місці. Однак інспектор належним чином не дослідив його доводів, не переконався у відсутності знаку 3.34. та розмітки 1.10.2. й почав складати постанову про адміністративне правопорушення. Окремо позивач ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення. Разом з тим, виловлюється цей позивач ОСОБА_1 , інспектором не було відібрано жодних пояснень, не досліджено жодних інших доказів, підтвердженням чого є відсутність відповідного запису у пункті 7 «До постанови додаються» вказаної постанови. Також позивач ОСОБА_1 зазначає, що під час розгляду справи і притягнення його до адміністративної відповідальності інспектор не надав доказів вчинення адміністративного правопорушення, не надав можливості йому та його представнику викласти письмові пояснення, не надав можливості ознайомитися з оскаржуваною постановою. На прохання поставити прочерки у пустих графах постанови, інспектор фактично вирвав у позивача ОСОБА_1 з рук постанову, не надавши можливості таку підписати, та зазначив, що останній нібито відмовився від підписання такої. Окрім цього, інспектором фактично було порушено право позивача ОСОБА_1 на надання правової допомоги, оскільки користуючись таким правом, позивачем ОСОБА_1 було запрошено представника, однак особа, уповноважена на складання протоколів про адміністративні правопорушення, не надала йому можливості заявляти клопотання та заперечення.
Відповідач Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїв особі представника за довіреністю - Шкробака О.М., з дотриманням приписів ст. 162 КАС України, 10.11.2022 року, скориставшись поштовим зв'язком, , подав відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , що був зареєстрований в діловодстві суду 15.11.2022 року за вх. № 15355, який вмотивовує тим, що близько о 13:00 год. у місті Львові по вул. Стрийській, 98, позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки TOYOTA моделі AVENSIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16. (напрямки руху по смугах), а саме повернув праворуч зі смуги, в якій дозволено рух транспортним засобам тільки прямо, при цьому, повертаючи праворуч, перетнув дорожню розмітку 1.1. (вузька суцільна лінія). Інспектор чітко спостерігав факт допущення позивачем ОСОБА_1 порушення вимог Правил дорожнього руху, а тому, як посадова особа єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов?язаний був відреагувати на факт вчинення правопорушення, що і було зроблено шляхом винесення оскаржуваної постанови. Даний факт порушення Правил дорожнього руху зафіксований на відеореєстратор інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції. Зазначеним відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву диск з відеозаписом, яким останній обґрунтовує ситуацію щодо ігнорування позивачем ОСОБА_1 вимог дорожнього знаку 5.16., дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху, в порушення котрих позивач ОСОБА_1 здійснив рух праворуч при дозволеному русі тільки прямо.
Позивач ОСОБА_1 скориставшись своїм правом з дотриманням приписів ст. 163 КАС України, 22.11.2022 року скерував поштовим зв'язком відповідь на відзив на позовну заяву в котрій виклав усі еквівалентні за змістом аргументи, що містяться в його позовній заяві, нових аргументів не навів.
Третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - інспектор роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Межов В.В. у запропоновані судом строк та порядку письмових пояснень не подав, а відповідно правом, встановленим ст. 165 КАС України, не скористався.
Заяви та клопотання сторін та інших учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 , скориставшись канцелярією, 28.11.2022 року подав заяву, що була зареєстрована в діловодстві суду за вх. № 16006, в якій просить розглядати дану справу без його участі, а подану ним позовну заяву підтримує у повному обсязі.
Відповідачем Управлінням патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїу змісті поданого відзиву на позовну заяву, що надійшов та був зареєстрований в діловодстві суду 15.11.2022 року за вх. № 1535, в прохальній його частині викладено окреме письмове клопотання уповноваженого представника зазначеного відповідача за довіреністю - Шкробака О.М., в якому він просить розглянути справу без участі представника зазначеного відповідача.
Інших заяв чи клопотань від учасників цієї справи до суду не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 26.10.2022 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Визначено місце, дату та час судового засідання у справі - зал судових засідань у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, 28.11.2022 року, 12:45 год..
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 25.11.2022 року у даній справі в задоволенні клопотання представниці позивача ОСОБА_1 - адвокатки Глушко Л.І., про участь у судовому засіданні у цій справі у режимі відеоконференції відмовлено
Учасники справи належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі, про що у матеріалах справи містяться відповідні докази.
Судом також було задоволено письмове клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд даної справи за його відсутності, аналогічним чином задоволено окреме письмове клопотання представника відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції- Шкробака О.М. про розгляд даної справи без участі сторони відповідача, та, виходячи з положень ч. 3 ст. 194, ч. 4 ст. 229 та ч. 5 ст. 262 КАС України, а також враховуючи неявку у судове засідання усіх учасників справи, суд вважав за доцільне та можливе здійснювати судовий розгляд даної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів та без фіксування судового засідання у цій справі технічними засобами.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи , і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм процесуального законодавства у галузі адміністративного судочинства, суд, перевіряючи порушення прав ОСОБА_1 за пред'явленими позовними вимогами, пов'язаними із притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням на нього адміністративного стягнення, встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням відповідних доказів.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками цієї справи, 14.09.2022 року третьою особою, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - інспектором роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Межовим В.В. було винесено постанову серії БАБ №726739 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача ОСОБА_1 як водія притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.. Зокрема позивача ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він, у порушення пунктів 8.4.а та 8.5.1 Правил дорожнього руху, 14.09.2022 року о 13:00 год. у місті Львові по вул. Стрийській, 98, керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом марки TOYOTA моделі AVENSIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16., а саме здійснив рух праворуч та не виконав вимоги дорожньої розмітки 1.1., за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як вбачається з запису із відеореєстратора інспектора Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, котрий зафіксував зупинку керованого позивачем ОСОБА_1 транспортного засобу марки TOYOTA моделі AVENSIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , останній не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16. (напрямки руху по смугах), а саме повернув праворуч зі смуги, в якій дозволено рух транспортним засобам тільки прямо, при цьому, повертаючи праворуч, перетнув дорожню розмітку 1.1. (вузька суцільна лінія).
Норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За правилами підпункту «а» пункту 8.4. Правил дорожнього руху дорожні знаки поділяються, з-поміж іншого, на групу попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду.
Відповідно до пункту 8.5.1. Правил дорожнього руху горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
У свою чергу, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснюється, що зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У своїй постанові від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зробив висновок про те, що запис із відеореєстратора працівників поліції, яким зафіксовано обставини, що послужили підставою для зупинки транспортного засобу, є доказом, котрий підтверджує факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху.
Зі змісту пункту 1.1. розділу 34 Правил дорожнього руху вбачається, що горизонтальна розмітка у вигляді вузької суцільної лінії поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18.; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
З-поміж іншого, в пунктах 1.39.1. та 1.39.2. розділу 34 Правил дорожнього руху вказано, що лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Лінію розмітки 1.11. перетинати заборонено з боку суцільної лінії розмітки. Лінію 1.2, якою позначено край проїзної частини, перетинати дозволяється (якщо це не заборонено встановленими дорожніми знаками). Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1. для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Відповідачем Управлінням патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїна виконання зазначених вище вимог ст. 77 КАС України щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складення уповноваженою особою зі штату цього органу відносно позивача ОСОБА_1 оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення, суду надано в якості доказу запис із відеореєстратора, котрим зафіксовано обставини вчинення зазначеним позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та подальшої зупинки керованого ним транспортного засобу марки TOYOTA моделі AVENSIS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , й невідкладного підходу до такого інспектором для перевірки відповідних обставин.
Суддя звертає увагу, що такий запис із відеореєстратора працівників Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, котрим зафіксовано обставини вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та подальшої зупинки керованого ним транспортного засобу на узбіччі, у цілому є беззаперечним доказом, котрий підтверджує факт вчинення зазначеним позивачем порушення підпункту «а» пункту 8.4. та пункту 8.5.1. Правил дорожнього руху.
Така позиція суду у даній справі щодо належності й допустимості запису з відеореєстратора працівників поліції у повній мірі відповідає правовому висновку, викладеному у вищевказаній постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.
Отже підтверджень тому, що при винесенні оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 уповноваженою посадовою особою відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїне були з'ясовані усі обставини, визначені наведеною вище статтею 280 КУпАП, або ж були порушені права зазначеного позивача, судом не здобуто. Щодо перевірки викладених позивачем ОСОБА_1 обставин з приводу обмеження його прав на правову допомогу тим, що не надано можливості його представником заявляти клопотань та заперечень, то як вбачається з відеозапису, позивач ОСОБА_1 через годину після відлучення з місця події, за згодою інспектора, задля взяття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення його адвоката, повернувся з чоловіком, якого представив як свого представника, такий представник будь-якого документу не пред'явив, лише заявив, що буде здійснювати захист позивача ОСОБА_1 на підставі усного договору, однак не зазначив з ким та про що, відповідно інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїне брались до уваги його коментування ходу розляду справи, проте це не позбавило дану особу в цілому у прийнятті опосередкованої участі в цьому розгляді.
Щодо тверджень позивача про відсутність дорожнього знаку, то як вбачається з відеозапису, інспектор Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліціїзапропонував ОСОБА_1 пройти і пересвідчитись, що дорожний знак, порушення якого ставиться у вину останньому, знаходиться на означеному місці, однак позивач ОСОБА_1 відмовився від цього.
При таких встановлених судом обставинах справи належить дійти висновку, що у діях позивача ОСОБА_1 наявний склад зазначеного вище адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і, як наслідок, про необхідність залишення в силі оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті позивачем ОСОБА_1 судового збору за пред'явлення адміністративної позовної заяви до суду із вимогою немайнового характеру у розмірі 496 грн. 20 коп. і підтверджуються квитанцією сервісу GOVPAY24 № 9201-7303-6941-5920 від 18.10.2022 року, на підставі ст. 139 КАС України, підлягають залишенню за зазначеним позивачем, оскільки позовні вимоги у цій справі не підлягають до задоволення у повному обсязі.
Доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї адміністративної справи не містять.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 250, 257-258, 262, 286 КАС України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції,з участю третьої особи, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - інспектора роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Межова Василя Володимировича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити у повному обсязі.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження юридичної особи: вул. Л. Перфецького, 19, м. Львів, 79053, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41239834.
Третя особа, який не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: інспектор роти № 4 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Межов Васил Володимирович, місце здійснення професійної діяльності: вул. Л. Перфецького, 19, м. Львів, 79053.
Судове рішення у повному обсязі складено 28 листопада 2022 року.
Суддя Володимир МИКИТИН