Справа № 450/3039/22 Провадження № 2/450/1604/22
30 листопада 2022 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мусієвського В. Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 06 липня 2006 року звернулася в банк з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву, згідно якої отримала кредит в розмірі 14000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом. ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 16804 грн. 87 коп. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Зауважує, що відповідач є спадкоємцем, який постійно проживав з нею станом на день її смерті, з огляду на що прийняв спадщину. Вказав, що згідно ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Зазначив, що за листом-претензією АТ КБ «ПриватБанк» заведено спадкову справу та надано відповідь державним нотаріусом, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 з заявами про прийняття спадщини не зверталися. Таким чином, відповідач прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , до складу якої увійшли її кредитні зобов'язання. З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.
Разом з позовною заявою представник позивача ОСОБА_3 подала клопотання, в якому просила витребувати у територіального органу, до повноважень якого входить питання реєстрації місця проживання фізичних осіб (ЦНАПу у місті та/або сільської ради), компетенція якого територіально поширюється на адресу останнього місця проживання померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про склад сім'ї та реєстрацію за адресою АДРЕСА_1 , станом на її дату смерті, а також витребувати у Пустомитівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті згаданої особи за листом-претензією АТ КБ «ПриватБанк». Клопотання мотивоване тим, що вказані документи містять інформацію з обмеженим доступом, з огляду на що позивач отримати такі не має можливості. З огляду на вказане, просила клопотання задовольнити.
Ухвалою судді від 27 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків, описаних в ній.
03 жовтня 2022 року від позивача до суду надійшла заява, якою він усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 26 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» Балагурак Вероніки Василівни про витребування доказів з огляду на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що він звертався до відповідних органів для отримання довідки про склад сім'ї померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та інформації про її реєстрацію за адресою АДРЕСА_1 , і отримав відмову. Крім того, встановлено, що позивач не позбавлений права самостійно звернутися до Пустомитівської державної нотаріальної контори для отримання необхідних документів зі спадкової справи.
Ухвалою від 26 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлявся про судовий розгляд як шляхом направлення поштової кореспонденції, так і шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті суду.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З письмової згоди представника позивача суд постановляє ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є АТ Комерційний банк «Приватбанк», з ціллю отримання банківських послуг. Для реалізації зазначеної цілі вона підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 06 липня 2006 року.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 18 березня 2021 року Пустомитівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Згідно ч. 1ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року, при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що з урахуванням положення ст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Таким чином спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, реалізувавши які спадкоємець незалежно від отримання ним свідоцтва про право на спадщину набуває прав володіння, користування на спадкове майно, а з моменту оформлення успадкованого права власності на нерухоме майно у встановленому законом порядку набуває і право розпорядження ним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року № 676/1958/16-ц.
Отже, позивач зобов'язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину, наявність спадкового майна та його вартість.
Позивач зазначає, що спадкоємцем боржника у порядку ст.1282 ЦК України, на час відкриття спадщини, є відповідач по справі, оскільки був зареєстрований зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Враховуючи відсутність доказів того, що відповідач отримав від спадкодавця майно у спадщину, суд вважає, що він не набув статусу спадкоємця та обов'язку задовольняти вимоги кредитора, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача, як спадкоємця ОСОБА_2 , заборгованості за кредитним договором є необґрунтованими.
Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, суд прийшов до висновку про те, що обставини, якими позивач мотивував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у задоволенні таких слід відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 279-284, 289 ЦПК України, ст.ст. 526, 608, 626, 628, 633, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055, 1281, 1282 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.