Справа № 331/3432/22
Провадження № 1-кп/331/457/2022
28 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання прокурора про обрання апобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022081370000402 від 14.09.2022 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, неповнолітніх та малолітніх дітей на утримання не має, військовослужбовець проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України .
У підготовчому судовому засіданні прокурором подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання прокурор посилається на фактичні обставини інкримінованого злочину, які були встановленні під час досудового розслідування, які у повному обсязі викладені у тексті обвинувального акту. Також, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Наявність ризиків обґрунтовує поведінкою обвинуваченого під час досудового розслідування та у суді, а також матеріалами, що його характеризують. Також звертає увагу суду на норму ч. 7 ст. 176 КПК України, відповідно до якого, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).
Письмове клопотання про обрання запобіжного заходу вручене обвинуваченого та його захиснику у встановленому законом порядку.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Обвинувачений вирішення клопотання залишив на розсуд суду.
Захисник зазначив про можливість застосування іншого запобіжного заходу, н пов'язаного із триманням під вартою.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, встановив наступне.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні,відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022081370000402 від 14.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Під час досудового розслідування запобіжних захід обвинуваченому не обирався.
Обвинувальний акт надійшов до суду із угодою про визнання винуватості.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2022 року обвинувачений ОСОБА_4 у зв'язку із неодноразовою неявкою у підготовче судове засідання був підданий примусовому приводу.
Ухвалою суду від 26 жовтня 2022 року обвинувачений ОСОБА_4 був оголошений у розшук, провадження у справі зупинено.
У зв'язку із розшуком обвинуваченого та доставлянням його у судове засідання 28 жовтня 2022 року, провадження у справі поновлене.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні відмовився від укладеної угоди, яка передбачала узгоджене покарання у вигляді штрафу.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
При вирішенні питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом. Більш того, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторона захисту не заперечувала обґрунтованості підозри, обвинувачений зазначав про визнання ним вини у вчиненні інкримінованого злочину.
При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить із необхідності уникнення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, про які зазначено стороною обвинувачення у клопотанні, із ступеня тяжкості злочину та особи обвинуваченого.
Наявність ризику переховування підтверджується тяжкістю інкримінованого злочину, у разі визнання винуватим обвинуваченому загрожує покарання до 10 років позбавлення волі. Також суд враховує той факт, що за час перебування справи у провадженні, обвинувачений піддавався примусовому приводу, при виконанні якого співробітникам правоохоронного органу було встановлено, що він відсутній за місцем проживання, а також той факт, що обвинувачений оголошувався у розшук.
Надаючи оцінку ризику незаконного впливу на свідків, суд враховує що обвинувачений та свідки знайому, оскільки разом проходили військову службу, а також той факт, що вони не допитані у судовому засіданні. З огляду на ці обставини, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є середнім.
Суд також оцінює ризик повторного вчинення кримінального правопорушення як високий з огляду на те, що обвинувачений був раніше засуджений. Після направлення обвинувального акту до суду, продовжував ухилятися від несення обов'язків військової служби.
На недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою вказує те, що обвинувачений раніше засуджений, стійких соціальних зв'язків не має, що підтверджує наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що в разі звільнення обвинуваченого з-під варти він може перешкоджати завершенню розгляду кримінального провадження, ухилятися від участі у судових засіданнях, крім того, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також враховуючи вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає, що підстави для застосування запобіжного заходу з тримання під вартою не відпали, альтернативні більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою та її продовження.
Більш того, на неможливість застосування іншого запобіжного заходу вказують норми чинного процесуального законодавства. Так, згідно ч. 7 ст. 176 КПК України, відповідно до якого, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою)
Застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого в повній мірі буде відповідати меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 177, 178, 181, 183, 331, 371, 372, КПК України, суд -
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у держаній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком до 26 грудня 2022 року включно.
Строк тримання під вартою підозрюваного, рахувати з 28 жовтня 2022 року з 14 години 40 хвилин, з часу затримання за ухвалою суду.
Встановити строк дії даної ухвали до 26 грудня 2022 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 01.11.2022 року о 08-10 годині.
Суддя: ОСОБА_1