Справа № 307/829/22
Провадження № 1-кп/307/62/22
01 грудня 2022 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078160000040 від 22.01.2022 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , без освіти, не працюючого, одруженого, раніше судимого вироком Іршавського районного суду від 13.07.2022 за ч.1 ст. 187 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, вироком Іршавського районного суду від 14.09.2022 за ст. 366, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,
21 лютого 2022 року близько 10 години, ОСОБА_4 , знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 , куди прийшов під приводом купівлі металобрухту, шляхом вільного доступу та на запрошення власника, нібито для обміну іноземної валюти, зайшов до будинку, де скориставшись тим, що ОСОБА_6 залишив грошові кошти в гаманці на ліжку спальної кімнати, а сам вийшов з будинку до підвального приміщення, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, викрав належні потерпілому ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 12 000 гривень, чим завдав останньому матеріальних збитків на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю та щиро розкаявся. Покази надавати відмовився скориставшись правом визначеним ст. 63 Конституції України.
Крім повного визнання ОСОБА_4 своєї вини його винуватість у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, доведена такими доказами.
З рапорту помічника чергового Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 від 21.01.2022 року адресованого на ім'я начальника Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 вбачається, що 21.01.2022 року, о 10.39 год., надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_6 про те, що 21.01.2022 о 10 год. 39 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , близько години тому двоє осіб ромської народності, увійшли в довіру шляхом вільного доступу зайшли у будинок та викрали від заявника грошові кошти в сумі 12 000 гривень з гаманця, який знаходився на дивані у кімнаті. Двоє осіб ромської народності, що нібито скуповують металобрухт одягнуті у чорні куртки та кепки на голові.
Виїздом слідчо - оперативної групи під час огляду місця події проведено фотографування, вилучено порожній гаманець (а.с. 94 -95).
Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_6 вбачається, що він 21 січня 2022 року звернувся із заявою до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області та просив прийняти міри до двох невідомих осіб ромської народності, які 21.01.2022 року близько 20 год. шляхом вільного доступу, знаходячись в приміщенні його літньої кухні, вільним доступом викрали з його гаманця, близько 12000 гривень, який знаходився на ліжку в одній з кімнат (а.с.96-99).
З заяви - згоди від 21.01.2022 року вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 добровільно надав згоду працівникам поліції на огляд його дворогосподарства розташованого в АДРЕСА_2 (а.с.99).
Із протоколу огляду місця події від 21 січня 2022 року (час проведення огляду початок 11 год. 30 хв. закінчення 12 год. 00 хв.) та фототаблиці до нього встановлено, що вхід до дворогосподарства розташованого в АДРЕСА_2 , здійснюється через металеві ворота зеленого кольору. На території дворогосподарства розташований одноповерховий будинок де наявна житлова добудова, вхід до якої через дерев'яні двері коричневого кольору, які на момент огляду відчинені. В приміщенні наявний коридор та дві житлові кімнати. В одній з кімнат - спальні, наявне ліжко - диван на якому виявлено порожній гаманець, який вилучено (а.с.100-109).
З протоколу перегляду відеозапису та фототаблиці до нього від 17 лютого 2022 року (час проведення огляду початок 9 год. 00 хв. закінчення 9 год. 10 хв.) з відео-камер розташованих на житловому будинку АДРЕСА_3 вбачається, що о 11 год. 25 хвилин 15 секунд 21 січня 2022 року в с. Бедевля по вул. Петлюри, видно засніжену дорогу по якій о 11 год. 25 хв. 39 секунд 21 січня 2022 року в АДРЕСА_3 рухається підозрюваний ОСОБА_4 та його знайомий, якого звати Дюсі. (а.с.111 - 112).
Із постанови про визнання предмета речовим доказом від 18.02.2022 року, гаманець який опечатано в паперовий конверт та згідно розписки від 18.02.2022 повернутий власнику ОСОБА_6 та DVD+R, 4.7 GB, 16 х, 120 min, Ridata на якому зберігається відеозапис з камер відеоспостереження за 21.01.2022 р., який залишено на збереженні при матеріалах справи, визанно речовими доказами по кримінальному провадженню №12022078160000040 від 22.01.2022 року (а.с.113).
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису видно, як по засніженій вулиці йдуть двоє осіб, приблизно одинакового зросту, які одягнуті в куртки темного кольору та темні шапки. В цей час на екрані відображено день - 21.01.2022 та 11 год. 25 хвилин та 39 секунд відеозапису.
Оцінюючи наведений доказ в сукупності з відомостями зазначеними в рапорті від 21.01.2022, суд враховує, що такі узгоджуються між собою, оскільки саме за такими ознаками описував потерпілий двох осіб ромської народності, одягнутих у чорні куртки.
Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.01.2022 розпочатого о 14 год. 30 хв. та завершеного о 14 год. 55 хв. за участі потерпілого та довідки до нього, ОСОБА_6 впізнав особу ОСОБА_4 по рисам обличчя, який 21 січня 2022 року, близько 9 год. 00 хв. з його будинку АДРЕСА_2 , таємно, шляхом вільного доступу викрав його грошові кошти та який зображений на фотознімку №3 (а.с.115-117 ).
Долучений до матеріалів кримінального провадження протокол проведення слідчого експерименту в с. Бедевля від 16.02.2022 року, суд не бере такий до уваги в якості доказу підтверджуючого вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки такий відповідно до ст. ст. 85, 86 КПК України не є належним та допустимим доказом. З наведеного протоколу не можливо чітко встановити, чи проводився такий за участі ОСОБА_4 та потерпілого та не зрозуміло, який чином учасники цього слідчого експерименту, а саме слідчий та захисник ОСОБА_5 у відсутності потерпілого та підозрюваного, могли розказати та показати обставини події, які мали місце 21.01.2022 року в будинку, за адресою в АДРЕСА_2 . Окрім цього відомостей щодо надання потерпілим згоди на проведення слідчого експерименту у житлі, як того вимагають положення ч.5 ст. 240 КПК України, матеріали кримінального провадження не містять, як і не містять відеозйомки, яка згідно протоколу проводилася під час проведення слідчого експерименту відеокамерою марки «Canon». (а.с.118-122).
Разом з цим в судовому засіданні під час розгляду кримінального провадження згідно вимоги ВІТ ГУНП в Закарпатській області та згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 8.12.2020 року (справа №301/2179/20) ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст. 187 КК України за діяння, вчинене 26.08.2020 та призначено йому покарання за ч.1 ст.187 КК України в виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього на підставі ст.76 КК України обов'язки. (а.с. 126-127).
Вказаний вирок не набрав законної сили та ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16.05.2022 скасований з призначенням нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі.
Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.07.2022 року (справа №301/2179/20) за вказане вчинене 26.08.2020 року діяння, ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 187 КК України та призначено йому покарання за ч.1 ст.187 КК України в виді позбавлення волі строком на чотири роки. Вказаний вирок набрав законної сили 13.08.2022 року.
Як встановлено судом, саме за вчинений 26.08.2020 р. злочин, за який ОСОБА_4 засуджено вироком Іршавського районного суду від 13.07.2022 року, органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні було кваліфіковано за кваліфікуючою ознакою «повторно».
Колегія суддів Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 14.09.2020 року у справі № 591/4366/18 (51-1122кмо20) прийшла до висновку відповідно до якого, єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторно», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні.
Таким чином, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.
При цьому слід враховувати висновок Об'єднаної палати від 01 червня 2020 року (справа № 766/39/17, провадження № 51-8867кмо18) про те, що у такому випадку слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили.
Разом з цим колегія суддів Об'єднаної палати ККС ВС заначила, що посилання судів на п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04 червня 2010 року, згідно з яким «для повторності не має значення, чи було особу засуджено за раніше вчинений злочин», у випадку коли органом досудового слідства направлено до судів різні кримінальні провадження за обвинуваченням у вчиненні декількох злочинів проти власності стосовно однієї особи є необґрунтованим.
Враховуючи, наведену позицію Об'єднаної Палати в рішенні від 14.09.2020 року, а також обставини справи згідно яких встановлено, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_4 , вчинений 21.01.2022 після постановлення 8.12.2020 вироку Іршавського районного суду Закарпатської області, що не набрав законної сили, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України за вчинене ним 26.08.2020 діяння, та за вчинення вказаного діяння на час розгляду даного кримінального провадження, вироком Іршавського районного суду від 13.07.2022 (Справа №301/2179/20), який 13.08.2022 набрав законної сили, ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 187 КК України, органом досудового розслідування вірно кваліфіковано дій ОСОБА_4 за кваліфікуючою ознакою «повторно».
Таким чином, оцінивши у сукупності вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене повторно, доведена повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься до категорії нетяжкого злочину, дані про особу винного, який вину визнав повінстю, його вік, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках в лікарів психіатра та нарколога не значиться, постійного місця роботи не має та раніше судимий, а також відсутність претензій з боку потерпілого, про що свідчить подана ним 22.07.2022 заява (а.с. 81).
Суд також враховує, що вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.09.2022 року, ОСОБА_4 засуджений за ст.336 КК України за діяння, вчинене 22.04.2022, що вказує про схильність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень та його стійку криміногенну поведінку.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: визнання своєї вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
За положеннями ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Суд вважає, що призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, визначений санкцією ч.2 ст. 185 КК України, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог ст. 70 ч.1 та ч.4 КК України, при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 14 вересня 2022 року №301/2686/22 ОСОБА_4 засуджено за ст.336 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання, що призначено за цим вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Іршавського районного суду від 13.07.2022 року №301/2179/20, визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 ухвалено рахувати з 13.08.2022 року - з дня набрання вироком по справі №301/2179/20 законної сили.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, у строк покарання ОСОБА_4 зараховано строк попереднього ув'язнення по справі №301/2179/20 - з 27 серпня 2020 року по 8 грудня 2020 року.
Вказаний вирок набрав законної сили 15 жовтня 2022 року.
Отже, злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, вчинений ОСОБА_4 21 січня 2022 року, тобто до постановлення вироків Іршавського районного суду Закарпатської області від 13.07.2022 (Справа №301/2179/20) та 14.09.2022 (Справа №301/2686/22).
Враховуючи наведене, з урахуванням вироку Іршавського районного суду від 14.09.2022 року, суд вважає необхідним застосувати положення ч.1 та ч.4 ст. 70 КК України, та призначити ОСОБА_4 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.09.2022 рокуу справі №301/2686/22.
Згідно ст. 70 ч.4 КК України, у разі застосування положень вказаної статті, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
По даному кримінальному провадженню №307/829/22 відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
За таких обставин, строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати згідно вироку Іршавського районного суду по справі № 301/2686/22 з 13.08.2022 - з дня набрання вироком по справі №301/2179/20 законної сили, зарахувавши обвинуваченому на підставі ч.5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення по справі №301/2179/20 - з 27 серпня 2020 року по 8 грудня 2020 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 17.10.2022 року справа №301/2864/22, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 15 ч.4 ст. 185 КК України та на підставі ч.4 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді пяти років позбавлення волі, та Вирок Іршавського районного суду Закарпатської областівід 28.10.2022 року справа №301/900/18, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст. 369 КК України та на підставі ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді пяти років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна, при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд до уваги не бере, оскільки такі не набрали законної сили та оскаржені до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, питання щодо виконання вказаних вироків, після набрання ними законної сили може бути врирішено в порядку застосування покарання за наявності кількох вироків. (п.11 ч. 1 ст. 537 КПК України).
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено
Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 174, 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначено за даним вироком, більш суворим, що призначено за попереднім вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 14.09.2022 року по справі №301/2686/22, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді чотирьох років позбвалення волі.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 рахувати з 13.08.2022 року - з дня набрання вироком по справі № 301/2179/20 законної сили.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, у строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення по справі №301/2179/20 - з 27 серпня 2020 року по 8 грудня 2020 року.
Речові докази:
- гаманець який згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 18.02.2022 року опечатано в паперовий конверт та згідно розписки від 18.02.2022 повернуто власнику ОСОБА_6 , залишити у потерпілого ОСОБА_6 ;
- DVD+R, 4.7 GB, 16 х, 120 min, Ridata на якому зберігається відеозапис з камер відеоспостереження за 21.01.2022 р., залишити при матеріалах кримінального провадження №307/829/22.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальних витрат не має.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1