Справа № 947/25038/22
Провадження № 1-кп/947/1194/22
28.11.2022 року Київський районний суд м. Одеси, у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162480001176 від 29.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До Київського районного суду м.Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162480001176 від 29.09.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Ухвалою суду кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання, відповідно ч.1 ст. 314 КПК України.
Розгляд судового засідання було призначено в режимі відеоконференції між Київським районним судом м.Одеси та ДУ "Одеський слідчий ізолятор", однак із технічних причини зв'язок з ДУ "Одеський слідчий ізолятор" встановлено не було.
З 24.02.2022 року на всій території України було введено воєнний стан указом Президента України №64/2022, дія якого пролонгована до теперішнього часу. У листі Верховного суду від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказано, що ураховуючи об'єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі обвинуваченого, з належною мотивацією такої процедури розгляду. Враховуючи вище викладене та факт того, що на території Україні відбуваються бойові дії, суд приходить до висновку про розгляд клопотання без участі обвинуваченого.
Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з триманням у ДУ «Одеський слідчий ізолятор», мотивуючи своє клопотання тим, що на теперішній час не зникли ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що були підставою для обрання такого запобіжного заходу на стадії досудового розслідування та тим, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має на утриманні дітей та будь-яких інших міцних соціальних зв'язків, раніше судимий за корисливі злочини проти власності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, може вчинити інше правопорушення чи переховуватись від суду.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не може усунути існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Захисник обвинуваченого заперечувала проти клопотання прокурора.
Дослідивши клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання підвартою, вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є обґрунтованими та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.186 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Приймаючи до уваги вищенаведене, та зважаючи на відомості про особу обвинуваченого, відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачений є раніше судимим за корисливі злочин проти власності та обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, суд доходить висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого під вартою переважає над його особистими інтересами і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
З викладеного, та враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про особу обвинуваченого, його вік, економічно-соціальне становище, сімейний стан, та те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років,у відповідності до ст.12 КК України, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, за необхідне визначити розмір застави у межах, який передбачений для осіб, що підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, з застосуванням найменшого розміру застави визначеного вказаною статтею.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31,177-178,183,184,194,196,197,314-316, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 27.01.2023 року включно в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Визначити альтернативний запобіжний захід до тримання під вартою ОСОБА_5 у вигляді застави.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлений на перше січня 2022 року, що складає 191440 гривень (2393 грн. х 80=191440).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення обвинуваченим визначеної судом застави, покласти на нього наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України:
1. Прибувати до суду за першою вимогою;
2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
4. Роз'яснити обвинуваченим що відповідно до ч.ч. 8,10,11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомленим не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжого заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути зверненна судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити в ДУ "Одеський слідчий ізолятор" (для виконання).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів.
Суддя ОСОБА_1