Справа № 496/5063/22
Провадження № 1-кс/496/2181/22
22 листопада 2022 року слідчий суддя Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, за матеріалами кримінального провадження №12020160240000238 від 05.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою і просить: 1) визнати відсутність вказаних нижче слідчих дій та заходів у кримінальному провадженні № 12020160240000238 від 05.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та недотримання слідчим-дізнавачем розумних строків розслідування, зобов'язати вчинити дії дізнавачу у досудовому розслідувані починаючи з огляду місця події, провести обшуки на накласти арешт на вкрадене майно, перекваліфікувати на ч. 3 ст. 185 КК України, винести рішення на два клопотанні та фіксації злочинних дій; 2) надати юридичну оцінку фактичному не розгляді клопотання про проведення слідчих дій, задовольнити, проконтролювати виконання прокурором, копія клопотання направлена в порядку ст. 220 ПК України; 3) прокурора здійснити нагляд за виконанням слідчим-дізнавачем заяви - клопотання та повідомлення у встановленому порядку та строку, визнати, що дії слідчого не в повному обсязі та міри відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства; 4) зобов'язати дізнавача та процесуального прокурора звернутися до суду з клопотанням про проведення обшуку щодо встановлення місця зберігання павільйонів-вагончиків та іншого майна на суму 700000 грн на території підприємства ТОВ «Завод «Дністровець», розташованого по вул. Заводській в м. Біляївка, місця проживання ОСОБА_3 та його земельних ділянок, де зараз зберігаються вагончики, але майно з них знаходиться в невідомому місці та не накладено арешт на це майно; 5) мовою оригіналу: «Не було звернутись до суду на затримання під варту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який має зв'язки в судових органах та можуть впливати на особу, яка здійснює слідчі дії, як і раніше з дізнавачем Івановою та Урсул Білгород-Дністровського ВП, які раніше розслідували цю подію, та на результати розслідування»; 6) визнати невиконання службових обов'язків слідчим щодо розшуку майна у кримінальному провадженні № 12020160240000238 від 05.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та процесуальним прокурором не проконтрольовано зобов'язання вчинити дії слідчим- дізнавачем на досудовому розслідувані, а також накласти арешт на викрадене майно, здійснивши обшуки на підприємстві ТОВ «Завод «Дністровець» та місцях зберігання викраденого майна, в тому числі на земельних ділянках, які належать ОСОБА_5 (потерпілий може їх показати), встановивши автотранспорт, на якому виконувалось викрадення майна та накладення на нього арешту та осіб, які перевозили майно; 7) зобов'язати дізнавача здійснити заходи, відповідно до вимог ст. 169 КПК України; 8) мовою оригіналу: «Не залучено мене під час проведення слідчих дій по виявленню мого майна та його упізнання, а також ознайомити з протоколом та іншими документами слідчих дій по справі»; 9) мовою оригіналу: «Не звернено до суду слідчим та процесуальним прокурором на накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_5 , який здійснює господарську діяльність на території заводу «Дністровець» та провести обшуки на предмет зберігання викраденого майна, в т.ч. на земельних ділянках, які належать йому та його сину ОСОБА_6 , де зберігаються вагончики з майном та по іншим справам та епізодам, зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухонебезпечних речовин».
Вивчивши зазначену скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
З аналізу ст. 303 КПК України вбачається, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, вичерпний перелік яких визначений у ст. 303 ч. 1 КПК України.
Винесенню рішення, вчиненню дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора має передувати клопотання або заява особи.
Крім того, при розгляді скарги слідчий суддя повинен перевірити, чи дійсно обставини, викладені у скарзі, підтверджуються документами, які додані до скарги, а не самостійно визначати такі докази.
Однак матеріали поданої скарги не містять будь-яких фактичних даних вказаної в скарзі бездіяльності, не зазначено, коли саме заявнику стало відомо про порушення його процесуальних прав та даних, що вказане порушення взагалі має місце, документально підтверджені дані також відсутні, тому доводи скаржника належним чином не підтверджені.
Оцінка відомостей скарги та викладені в ній відомості не дають підстави констатувати факту бездіяльності, інших даних, які б свідчили про бездіяльність дізнавача скаржником надано не було. Отже слідчий суддя позбавлений можливості встановити, чи має місце така бездіяльність.
Натомість, до матеріалів скарги додана лише постанова заступника начальника СД Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про відмову в задоволенні клопотання від 05.11.2022 року з супровідним листом та клопотання до скарги.
Зі скарги навіть не можливо визначити, коли була вчинена ймовірна бездіяльність (адже заявник зазначає перелік вимог у скарзі, які не стосуються порушень, у розумінні ст. 303 КПК України), що є обов'язковою передумовою для вирішення питання про відкриття провадження за скаргою.
До того ж, слідчий суддя позбавлений можливості надати оцінку доводам, викладеним у скарзі, оскільки заявником не підтверджена наявність заяв, скарг, або клопотань, спрямованих до органу досудового розслідування, тобто відсутній предмет оскарження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що вимоги ОСОБА_2 , наведені у скарзі на бездіяльність дізнавача є такими, що не передбачені приписами ч. 1 ст. 303 КПК України.
Під час розгляду скарги слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Перевіривши матеріали поданої скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги даної скарги не можуть бути предметом судового розгляду, оскільки вирішення питань, поставлених ОСОБА_2 у даній скарзі, не відноситься до компетенції слідчого судді та не підлягає оскарженню відповідно до положень ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у відкритті провадження необхідно відмовити.
Керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність дізнавача Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, за матеріалами кримінального провадження №12020160240000238 від 05.02.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1