Провадження № 11-кп/803/1557/22 Справа № 192/381/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 листопада 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,-
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвала суду першої інстанції обгрунтована тим, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих злочинів, до нього застосовувалось умовно-дострокове звільнення, однак до погашення судимості він знову скоїв умисні корисливі злочини.
Суд першої інстанції врахував суспільну небезпеку корисливих злочинів, за скоєння яких ОСОБА_7 відбуває покарання, а також поведінку засудженого протягом всього строку відбування покарання, тому суд першої інстанції зробив висновок, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 є недоцільним.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив переглянути ухвалу суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що він довів своє виправлення, закінчив ПТУ, має двох дочок, з першого дня перебування у виправній колонії був працевлаштований у пром-зоні, більше ніколи не буде скоювати злочини.
Вказав, що у зв”язку із запровадженим воєнним станом, він буде більш корисний на свободі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 81 КК України передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності. При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26 квітня 2002 року № 2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким”, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, і для цього дані беруться в їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів провадження та характеристики за час відбування покарання, засуджений ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий. В установах виконання покарань за останньою судимістю знаходиться з 28.02.2018 року. За час утримання в ДУ “Дніпровській у станові виконання покарань (№4)” характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
За час відбування покарання в ДУ “Солонянська виправна колонія № 21” засуджений ОСОБА_7 характеризується задовільно, допустив два порушення режиму утримання, за що має два стягнення. Має п”ять заохочень. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування, достатніх навичок для самостійного їх виконання не має.
Також зазначено, що 06.09.2019 року комісією ДУ “Солонянської виправної колонії № 21” засудженому було відмовлено у застосуванні зміни умов утримання, а також 05.06.2020 року комісією установи було відмовлено у застосуванні заміни невідбутої частини покарання більш м”яким покаранням як особі, що не стала на шлях виправлення.
23.04.2021 року комісією ДУ “Солонянської виправної колонії № 21” засудженому було відмовлено у застосуванні умовно-достроковго звільнення як особі, що не довела свого виправлення.
З характеристики на засудженого ОСОБА_7 не вбачається, що він протягом всього періоду відбування покарання своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці бажав довести своє виправлення, а тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги засудженого.
Колегія суддів не приймає доводи засудженого, оскільки вказані доводи хоча і характеризують позитивно особу засудженого, проте не вказують на факт його виправлення, оскільки дотримання правил внутрішнього розпорядку є обов'язком засудженого, а наявність п”яти заохочення за весь період відбуття покарання не може свідчити про виправлення засудженого.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги засудженого.
Керуючись ст.ст. 407, 419, 539 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без задоволення.
Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4