Справа № 727/9858/22
Провадження № 1-кп/727/474/22
30 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
за участю потерпілої ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці матеріали кримінального провадження /ЄРДР №12022263020001021/ за обвинувальним актом щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з неповною загальною середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, раніше не судимого, -
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -
Так, ОСОБА_4 , 08 жовтня 2022 року, близько 16 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , під час виниклої раптової словесної суперечки із ОСОБА_5 , переслідуючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс кілька ударів долонею руки в область обличчя ОСОБА_5 , в результаті чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді: синця навколо лівого ока з переходом на ліву щоку; крововилив в ділянці зовнішнього кута білкової оболонки лівого ока; перелом нижньої стінки лівої орбіти з деформацією нижньо - орбітального отвору, ускладнений гематосинус, орбітальна емфізема, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 701 екс від 19.10.2022 року відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що призвели до тривалого розладу здоров'я.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КК України, а самеумисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що обставини викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності. Дійсно, 08.10.2022 року по місцю його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , він разом із потерпілою ОСОБА_5 відпочивали та вживали алкоголь. Вказав, що того дня він випив достатньо горілки і пива, а потерпіла, можливо випила стакан пива, але не була в стані сп'яніння. Перебуваючи на кухні, у них на грунті ревнощів виник спір, після чого він наніс ОСОБА_5 удар в область обличчя, потерпіла в той час стояла, зокрема пам'ятає, що він наніс один удар долонею їй по обличчю, після чого вона почала плакати та заспокоювати його. Потім, пізніше, побачив у неї під оком синець. Після цих подій він пішов спати і його вже розбудила поліція. Пояснив, що майже 5 років вони з потерпілою були у близьких стосунках. Перед цією подією вони певний час не спілкувались. Визнав, що в той день він був п'яний. Уточнив, що перед цією подією, вони разом з потерпілою випивали напередодні в п'ятницю ввечері, а 08.10.2022 року він почав вживати алкоголь приблизно з 11-00 год., а саме, пив пиво. Потім вдень він на роботі, де працює неофіційно шиномонтажником, випив горілки, хоча був за кермом. В подальшому потерпіла сіла за руль його автомобіля, бо працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення. Це було біля 13-00 год. Дома вони були приблизно о 16-00 год. Конфлікт виник у них на кухні. Коли він прокинувся, побачив, в квартирі працівників поліції. ОСОБА_5 заяву працівникам поліції писала на кухні, у неї було опухле обличчя. А через тиждень у неї з'явився на обличчі сильний синець. Він хотів відшкодувати шкоду, але потерпіла не йшла на контакт. Потім Юля йому написала, щоб повернув її речі. Він повторно намагався відшкодувати їй шкоду за лікування, але вона гроші брати не хотіла. Обвинувачений ствердив, що він дуже шкодує про вчинене. Допускає, що внаслідок стану сильного алкогольного сп'яніння, він може не пам'ятати всіх обставин. Разом з тим, ушкодження наявні у потерпілої, які вказані в обвинуваченні він визнає. Зокрема, визнає, що вони утворились саме внаслідок його протиправних дій. Просить вибачення у потерпілої.В скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати та призначити йому покарання з випробуванням або виправні роботи.
Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні вказала, що 08.10.2022 року вони з ОСОБА_4 прокинулись зранку і він зранку випив приблизно два літри пива, після чого вони разом поїхали до нього на роботу. По дорозі вони потрапили в ДТП та працівники поліції склали на ОСОБА_4 протоколи про вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 та ст.130 КУпАП. На шиномонтажі він знову випив. Вже по дорозі додому вона сіла за кермо. Вдома вони пішли на кухню, почали розмовляти і у них з ОСОБА_4 розпочалась сварка, під час якої він почав замахуватись на неї, і вона, злякавшись, крикнула у вікно: «Допоможіть!». Після цього, обвинувачений наніс їй долонею один удар в одну область обличчя, другою долонею в другу частину обличчя. Потім кулаком вдарив її в ліву скулу під оком. Після цього, вона просила ОСОБА_4 викликати швидку чи сходити в аптеку, але він відмовляв. Після того, як він її вдарив, вона не бачила на половину ока, око залипло кров'ю, утворився крововилив і була сильна опухлість. Після цього, ОСОБА_4 пішов спати, а вона через мобільний телефон написала матері адресу, де вона є, і попросила викликати поліцію, бо сама боялась викликати поліцію. Приблизно через 15 хвилин приїхала поліція. Зазначила, що в той день вона алкоголь не вживала і точно пам'ятає всі події. Ударів було 3. Крім цього, зазначила, що раніше, в кінці серпня 2022 року, ОСОБА_4 також вдарив її, у неї були синці, але вона в поліцію не заявляла, тобто це було вже вдруге. При цьому потерпіла не заперечувала того, що вони з ОСОБА_4 дійсно перебували раніше в близьких стосунках, але останній час вони то сходились то розходились. Удари лодонею обвинуваченим наносились моментально, а через хвилину відбувся удар кулаком в обличчя. Це все тривало не більше декілька хвилин. При цьому, вона його не била. Вказала, що вона шукала ключі, в дверях їх не було, тому сама і не покинула квартиру. Заяву поліції писала на кухні. Вказала, що дійсно вона відмовилась від отримання від обвинуваченого допомоги за лікування. Ствердила, що вона обвинуваченого не вибачила та просила призначити йому суворе покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 122 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
ОСОБА_4 погодився на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту, допиту потерпілої ОСОБА_5 та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його, як особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України йому зрозумілі.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування за ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, кваліфіковані правильно.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України належить до категорії нетяжких злочинів.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він є особою не раніше судимою (т.1 а.с.48), на обліку у лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.50), 30.09.2022 року зареєстрований в ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» з діагнозом: гостра алкогольна інтоксикація (т.1 а.с.49).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
За наведених обставин, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.122 КК України, а саме у вигляді 2 років обмеження волі.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_4 є особою раніше не судимою, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, суд вважає за можливе застосувати до нього вимоги ст.ст.75, 76 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
В порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.
Керуючись ст.ст. 100, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання за даною статтею КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_4 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки, зокрема: буде періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації, не виїжджатиме за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «Самсунг» моделі «А40», блакитного кольору, ІМЕІ1 НОМЕР_1 ; ІМЕІ2 НОМЕР_2 , який згідно постанови слідчого від 09 жовтня 2022 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню (т.1 а.с. 37) та згідно розписки переданий на зберігання свідку ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 , за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1