Справа № 395/783/22
Провадження № 1-кп/395/68/2022
01 грудня 2022 рокум. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в залі судових засідань Новомиргородського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження № 1-кп/395/68/2022, що зареєстроване в ЄРДР 08.08.2022 року за № 12022121090000330 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерець, Костюковичеського району, Могилівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, інваліда ІІІ групи, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,-
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив розпусні дії щодо малолітньої особи, за наступних обставин.
07 серпня 2022 року близько 12:00 години (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 прийшов до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у якому тимчасово проживає малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Перебуваючи за вказаною адресою, усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_6 є малолітньою особою, у ОСОБА_5 виник умисел на вчинення розпусних дій щодо ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на розбещення малолітньої, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, з сексуальних мотивів, достовірно знаючи, що потерпіла є малолітньою та усвідомлюючи, що вона за своїм психічним станом не могла розуміти вчинюваних з нею дій та чинити опір, попередньо увійшовши в довіру до малолітньої ОСОБА_6 , запропонував присісти на лавку, де розпочав цинічну бесіду з малолітньою ОСОБА_6 на сексуальні теми, розповідав про задоволення під час статевих відносин та пропонував їй отримати сексуальне задоволення, чим вчинив інтелектуальні розпусні дії сексуального характеру.
В подальшому, діючи умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, порушуючи нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток малолітньої ОСОБА_6 , яка внаслідок свого малолітства не інформована щодо сутності відносин між статями та не усвідомлювала характеру і змісту вчинюваних відносно неї дій, здійснив непристойні торкання ніг та грудей малолітньої ОСОБА_6 своєю рукою, намагаючись в такий спосіб викликати у останньої сексуальне збудження, таким чином задовольнивши свою статеву пристрасть.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та щиро розкаявся. Показав, що дійсно на початку серпня місяця 2022 року перебував на території домоволодіння, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , побачив малолітню ОСОБА_6 і з якою почалася розмова. Під час розмови він розмовляв з нею на сексуальні теми, крім цього торкався її ніг і грудей.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України та за згодою сторін, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються.
З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого, вищевказані докази, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій ОСОБА_5 за встановлених судом обставин за ч. 2 ст. 156 КК України вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, суд не знаходить.
В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, пенсіонер, інвалід ІІІ групи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога у відповідності до довідок РТМО «Новомиргородське» не перебуває.
На підставі зазначених обставин суд вважає, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.
Також враховуючи викладені дані про особу, конкретні обставини справи, обставини, що пом'якшують покарання, критичне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння та його щире каяття, його стан здоров'я, з урахуванням висновку уповноваженого органу з питань пробації, суд вважає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, а тому вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, що на переконання суду буде справедливим та співмірним із тяжкістю вчиненого злочину та особою винного.
На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався та підстави для застосування запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Крім того, в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, суд вважає за необхідне на підставі ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 декілька обмежувальних заходів, передбачених вказаною статтею.
Суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого судові витрати у справі.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку у 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувати.
Згідно з ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, відповідно до яких на засудженого покласти такі обов'язки:
-обмежити ОСОБА_5 спілкування з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постраждала від домашнього насильства на строк 3 (три) місяці;
-заборонити ОСОБА_5 наближатися на відстань ближче ніж за 500 метрів до місця, де ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин, на строк 3 (три) місяці.
Контроль за виконанням засудженим ОСОБА_5 , до якого застосовано обмежувальні заходи, покласти на орган пробації за місцем проживання засудженого.
Згідно ст. 374 ч. 4 КПК України, включити інформацію про обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерець, Костюковичеського району, Могилівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати по справі в розмірі 7550 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новомиргородський районний суд Кіровоградської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1