Справа № 203/4626/22
1-кс/0203/3605/2022
30 листопада 2022 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
адвоката - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кривого Рогу Дніпропетровської
області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, утриманців не маючого,
військовослужбовця за контрактом, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №42022041630000320,-
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022041630000320, відомості за яким внесено до ЄРДР 28.11.2022 року за ч.4 ст.402 КК України, за фактом відмови виконувати бойові розпорядження в умовах воєнного стану.
28.11.2022 року за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_5 , та 29.11.2022 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
В наданому до суду клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в умовах гаупвахти.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання посилались на недоведеність зазначених в ньому ризиків та з урахуванням даних про особу підозрюваного, наявності у нього міцних соціальних зав'язків, просили застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та копія бойового розпорядження командира, протоколи допиту свідків, протокол огляду відеозапису, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_5 .
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного, зокрема його вік, що останній раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений.
Також слідчий суддя враховує, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останнім можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, може бути мотивом та підставою для вчинення підозрюваним дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.
Крім того, слідчий суддя приймає до уваги, що на теперішній час у кримінальному провадженні не проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на виявлення та фіксування всіх обставин вчиненого злочину.
В свою чергу підозрюваний, будучі обізнаним про обставини вчинення кримінального правопорушення, особу свідків, які є його співслужбовцями, з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, матиме можливість впливати на них, зокрема шляхом погроз, для зміни змісту та обсягу показань з метою уникнути кримінальної відповідальності.
За вказаних вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, вчинення підозрюваним дій, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливого переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
В зв'язку з цим, необхідним та достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного на даному етапі досудового розслідування, є тримання під вартою, що забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя також враховує, що відповідно до приписів ч.7 ст.176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст.402 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В свою чергу ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст.402 КК України.
Таким чином, питання щодо визначення розміру застави в даному випадку належить до судової дискреції. З урахуванням цього, суд, дотримуючись розумного балансу між втручанням в право на свободу підозрюваного, з однієї сторони, та необхідністю забезпечення інтересів дієвості кримінального провадження, дійшов висновку, про необхідність визначення підозрюваному розміру застави.
При цьому, слідчий суддя враховує, що розмір застави повинен бути помірним для підозрюваного, але, поряд з цим, повинен визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої її застосовано, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на це, відповідно до ч.ч.4,5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням розміру такого прожиткового мінімуму, встановленого законодавством на момент розгляду клопотання, становить 130000 грн.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені п.п.1,3,4 ч.5 ст.194 КПК України.
Строк застосованого запобіжного заходу визначити терміном на 60 днів з моменту затримання в порядку ст.208 КПК України, тобто до 26.01.2023 року включно.
Керуючись ст.ст.176-178,182,183,184,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів, до 26 січня 2023 року включно.
Визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 130000 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 26 січня 2022 року наступні обов'язки:
-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування;
-утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1