Справа № 202/9935/22
Провадження № 1-і/202/180/2022
Іменем України
01 грудня 2022 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в режимі відеоконференції клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12021052390002068 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, -
28 листопада 2022 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 з посиланням на те, що дія раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 05.12.2022 року.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання і вважав доцільним продовжити тримання обвинуваченої під вартою, посилаючись на те, що перебуваючи на волі обвинувачена становить загрозу для оточуючих, тобто може продовжити вчиняти злочини, що існує ризик переховування від суду, а також те, щообвинувачена зареєстрований та мешкає у м. Краматорську та у зв'язку з веденням воєнного стану на території України і активними бойовими діями на Сході країни, в тому числі у місцевості, наближеній до місця проживання обвинуваченого є ризик переховування останнього та неявки до суду.
Захисник обвинуваченої зазначив, що прокурором у своєму клопотанні не було доведено ризиків на які він посилається як на підставу продовження найсуворішого запобіжного заходу, а перелічені ризики мають характер припущень, що обвинувачена тривалий час перебуває під вартою без вироку суду. У зв'язку із чим просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачена позицію свого захисника підтримала та зазначила про безпідставність висунутого проти неї обвинувачення.
Заслухавши прокурора, обвинувачену та його захисника, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку про таке.
У провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12021052390002068 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Розпорядженням Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану: змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області - Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Відповідно до п. 20-5 перехідних положень КПК у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, тому суд, керуючись вимогами зазначеного закону, розглянув клопотання щодо продовження терміну запобіжного заходу обвинуваченому.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, суд зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином тощо; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, що передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суди зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, раніше судима за умисне вбивство,звільнилась по відбуттю строку покарання у 2018 році, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій, у разі визнання її винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений як п. 1 ч. 1 ст.177 КПК так і п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: вчинення інших кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги, що обвинувачена мешкає у м. Краматорську та у зв'язку з веденням воєнного стану на території України і активними бойовими діями на Сході країни, в тому числі у місцевості, наближеній до місця проживання обвинуваченої, ризик переховування останньої та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, суд, вважає, що встановлені ризики є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання її під вартою.
Доводи захисника та обвинуваченої щодо необхідності зміни запобіжного заходу є необґрунтованими з огляду на те, що вони не спростовують вищенаведених обставин, а також не свідчать ані про відсутність, ані про недостатню вагомість встановлених щодо обвинуваченої ризиків, у зв'язку із чим суд не знаходить підстав для зміни обвинуваченій запобіжного заходу.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченої, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд вважає недоцільним визначати їй розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 199 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Краматорської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 28.01.2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_6