Справа № 202/9915/22
Провадження № 1-кс/202/5627/2022
Іменем України
29 листопада 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Маріупольської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхівці-Лази Тячівського району Закарпатської області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, одруженого військовослужбовця Збройних Сил України за мобілізацією, командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -
До суду надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вказує, що в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебуває кримінальне провадження №42022052100000886 від 10.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.04.2022 року № 1-ОС молодшого сержанта ОСОБА_4 , призваного за мобілізацією, призначено на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Відтак, з моменту призову на військову службу та відправлення до військової частини НОМЕР_1 , тобто з 16.04.2022 року молодший сержант ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України №5542 від 04.08.2022 року військова частина НОМЕР_1 передана до ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_2 та 07.08.2022 року особовий склад частини прибув до АДРЕСА_2 .
09.08.2022 року, приблизно о 17 год. 00 хв., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 командиром 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 доведено для виконання бойове розпорядження (наказ) командира військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_8 від 08.08.2022 року №1131 щодо проведення заміни підрозділів в cелищі Піски Покровського району Донецької області силами та засобами військової частини НОМЕР_1 , зокрема і до командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_4 , який знаходився в строю під час вказаного шикування. Проте, молодший сержант ОСОБА_4 в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 09.08.2022 року, приблизно о 22 год. 00 хв., тобто в умовах воєнного стану, знаходячись у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , відкрито, не заявляючи, що не буде виконувати наказ начальника, діючи умисно, фактично не виконав наказ командира військової частини, доведений йому командиром НОМЕР_3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 , та з метою уникнення бойового зіткнення з окупаційними військами вибув до м. Карлівки Полтавського району Полтавської області.
Вказані дії могли призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, а саме, непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника в умовах воєнного стану.
23.11.2022 року солдату ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, а саме: протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Досудовим розслідуванням встановлено наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі, шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливою погрозою застосування насильства до них; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується, оскільки підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків; вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , вчиняючи непокору в умовах воєнного стану, фактично відмовився виконувати бойові завдання та наказ командира підрозділу щодо виконання свої службових обов'язків на бойових позиціях в умовах воєнного стану, тим самим може повторно, самовільно залишити місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч. 4 ст. 408 КК України.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Враховуючи вищевказане, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, не визначаючи відносно підозрюваного заставу.
Підозрюваний заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисники підозрюваного, адвокати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , заперечували проти задоволення клопотання. Зазначили, що клопотання органу досудового розслідування та підозра є необґрунтованими. Наявність ризиків, зазначених в клопотанні, є недоведеною, оскільки підозрюваний з 09.08.2022 року, тобто більше як 100 днів, був сумлінним захисником держави та не ухилявся від несення служби. З огляду на зазначене, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №42022052100000886 від 10.08.2022 року, приходжу до наступних висновків.
Встановлено, що в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, перебуває кримінальне провадження №42022052100000886 від 10.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
23.11.2022 року солдату ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
Таким чином, при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховується наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Крім того, слідчий суддя вважає наявним ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
Слідчим суддею також враховуються дані про особу ОСОБА_4 , який одружений, є військовослужбовцем, раніше не судимий.
З урахуванням наведеного, а також того, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинено під час дії в країни воєнного стану, приймаючи до уваги, що останній є мешканцем Черкаської області, вважаю виправданим необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 не був затриманий, вважаю можливим застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на п'ятдесят шість діб, котрий відраховувати з моменту затримання.
Щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, виходячи з вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину - розмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вважаю за доцільне визначити заставу у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі - 104 000 гривень, оскільки вказаний розмір застави може забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків.
В разі внесення підозрюваним застави, пункт другий частини 5 ст. 194 КПК України слід виконувати і перебувати підозрюваному за місцем дислокації військової частини НОМЕР_4 .
Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 56 діб, котрий відраховувати з моменту затримання.
Утримувати ОСОБА_4 на гауптвахті.
Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_4 заставу у кримінальному провадженні в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, 104 000 (сто чотири тисячі) гривень.
У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_4 встановленої застави у розмірі 104 000 гривень, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у вигляді застави та зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати наступні обов'язки на строк до 23.01.2023 року включно:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4)утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1