Ухвала від 29.11.2022 по справі 160/13269/21

УХВАЛА

29 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 160/13269/21

адміністративне провадження № К/990/31453/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №160/13269/21 за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про застосування арешту майна платника податків,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022, відмовлено у задоволенні позову Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про застосування арешту майна платника податків. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №160/13269/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 27.06.2022, від 15.09.2022 через відсутність належного викладення підстав касаційного оскарження. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм статей 77, 81, 82 Податкового кодексу України, неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.03.2020 у справі №804/1318/18, від 09.10.2019 у справі №813/2766/15, від 09.10.219 у справі №813/2766/15, від 05.03.2020 у справі №804/5037/16, від 16.04.2019 у справі №3804/6279/16, від 27.11.2018 у справі №820/1929/17, від 26.06.2020 у справі №280/2993/19, від 07.07.2020 у справі №819/2422/14-а.

Верховний Суд зауважує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.

Податковим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, в чому висновки судів суперечать висновкам Верховного Суду.

Скаржником не взято до уваги, що суди попередніх інстанцій враховували правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 16.12.2020 року у справі № 820/5045/18 та від 14.01.2021 року у справі №815/3986/16, не доведено помилковість використання судами викладених у них правових висновків.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з судових рішень Верховного Суду, висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, переоцінки доказів у справі, що не є належним викладенням заявленої підстави касаційного оскарження.

Також скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі досліджено надані докази.

Верховний Суд зауважує, що пунктом 1 частини 2 статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 цього Кодексу.

Однак контролюючим органом не обґрунтовано підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України, в прохальній частині касаційної скарги зазначено про скасування судових рішень прийняття нового про задоволення позову, тобто наявна суперечність між мотивувальною та прохальною частиною касаційної скарги, що не є належним викладенням вимог особи, що подає касаційну скаргу.

Формальні посилання податкового органу на порушення судами норм процесуального права не підміняють визначення підстав касаційного оскарження та не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням касаційної скарги у розумінні частини 4 статті 328 цього Кодексу.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Скаржником не враховані роз'яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередніх та не усуває встановлених недоліків.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі №160/13269/21 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва

Попередній документ
107598820
Наступний документ
107598829
Інформація про рішення:
№ рішення: 107598822
№ справи: 160/13269/21
Дата рішення: 29.11.2022
Дата публікації: 01.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (11.11.2022)
Дата надходження: 11.11.2022
Предмет позову: про застосування арешту майна платника податків
Розклад засідань:
05.10.2021 10:00 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
21.10.2021 11:30 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
04.11.2021 14:40 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
23.11.2021 09:20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд
05.04.2022 09:10 Третій апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЛОУС О В
ВАСИЛЬЄВА І А
ЖЕЛТОБРЮХ І Л
ОЛЕНДЕР І Я
ЧЕПУРНОВ Д В
ЧУМАЧЕНКО Т А
суддя-доповідач:
ВАСИЛЬЄВА І А
ЖЕЛТОБРЮХ І Л
ОЛЕНДЕР І Я
СЛІПЕЦЬ НАДІЯ ЄВГЕНІВНА
ЧЕПУРНОВ Д В
відповідач (боржник):
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ"
Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля"
Приватне акціонерне товариство ДТЕК "Павлоградвугілля"
заявник апеляційної інстанції:
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків
заявник касаційної інстанції:
Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків
Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків
позивач (заявник):
Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків
Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків
Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків
представник скаржника:
Стець Аліна Олександрівна
суддя-учасник колегії:
БІЛОУС О В
БЛАЖІВСЬКА Н Є
ГОНЧАРОВА І А
МЕЛЬНИК В В
САФРОНОВА С В
ХАНОВА Р Ф
ЧУМАЧЕНКО Т А
ЮРЧЕНКО В П
Юрченко В.П.
ЯКОВЕНКО М М