29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 620/2206/20
провадження № К/9901/1761/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Лобана Д.В. від 17 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є. від 16 грудня 2020 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20 травня 2020 року № 969 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, позовні вимоги AT «Чернігівобленерго» було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20 травня 2020 року № 969 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії».
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що 23 квітня 2020 року AT «Чернігівобленерго» листом № 31/2028/01-15 надало сектору НКРЕКП у Чернігівській області запитувану інформацію (в тому числі розпорядок роботи) та повідомило про те, що з метою запровадження обмежувальних заходів на період карантину, встановленого законодавством, працівники апарату управління AT «Чернігівобленерго» (м. Чернігів, вул. Гонча, 40) перебувають у щорічних відпустках або працюють дистанційно.
4. Наказом від 21 квітня 2020 року № 335-к на період з 22 квітня 2020 року по 11 травня 2020 року режим дистанційної роботи було встановлено Голові Правління AT «Чернігівобленерго» ОСОБА_1 та визначено йому робоче місце за адресою: лівий берег річки Десна, водно-лижна база «Енергетик» AT «Чернігівобленерго».
5. 27 квітня 2020 року, коли представники відповідача прибули за юридичною адресою AT «Чернігівобленерго», то вони були цілком обізнані про розпорядок роботи товариства та про те, що на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України та навіть рекомендацій самої НКРЕКП, направлених на запобігання та протидію поширенню на території України коронавірусу COVID-19, керівництво і працівники працюють дистанційно.
6. При цьому, керівництво AT «Чернігівобленерго» не могло знати, що позапланова перевірка буде розпочата відповідачем саме 27 квітня 2020 року о 10.00 годині, оскільки постанова НКРЕКП від 22 квітня 2020 року № 858 «Про проведення позапланової виїзної перевірки AT «Чернігівобленерго»» не містить термінів проведення перевірки, інших повідомлень щодо термінів проведення перевірки Товариство не отримувало, що фактично позбавило керівництво AT «Чернігівобленерго» можливості бути присутнім за адресою м. Чернігів, вул. Гонча, 40, саме у момент прибуття до Товариства 27 квітня 2020 року о 10.00 год. представників відповідача.
7. Керівник АТ «Чернігівобленерго» не відмовлявся приймати акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки від 27 квітня 2020 року № 106, про що свідчить і відсутність відповідного запису в акті. При складенні акта перевірки за відсутності уповноваженої особи АТ «Чернігівобленерго», суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що відповідачем було порушено вимоги пункту 7.2. Порядку № 428.
8. Також судам попередніх інстанцій зазначено, що листом від 19 травня 2020 року № 01/2399/01-15 AT «Чернігівобленерго» звернулось до відповідача з проханням дозволити Голові Правління AT «Чернігівобленерго», відповідно до Регламенту НКРЕКП, взяти участь у засіданні НКРЕКП 20 травня 2020 року в режимі відеозв'язку. Проте, відповідач, в порушення положень статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», не надав Голові Правління Товариства можливості висловити свої заперечення на засіданні 20 травня 2020 року, а приймаючи оскаржувану постанову зазначив про те, що заперечень від AT «Чернігівобленерго» не надходило.
9. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на постанову Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 804/7661/17 зазначили, що при прийнятті рішення про накладення штрафу відповідачем порушено принцип пропорційності, встановлений статтею 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» та безпідставно накладено на AT «Чернігівобленерго» штраф у максимальному розмірі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, та ухвалити нову постанову, якою відмовити AT «Чернігівобленерго» у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Судами попередніх інстанцій установлено, що до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг надійшло звернення Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України від 15 квітня 2020 року № 8/2/3-2758 щодо можливого подання AT «Черігівобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг недостовірних даних, зазначених АТ «Чернігівобленерго» у звіті щодо виконання інвестиційної програми за 2019 рік, передбаченому розділом 5 Порядку розроблення та подання на затвердження планів розвитку систем розподілу та інвестиційних програм операторів систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 04 вересня 2018 року № 955.
12. 22 квітня 2020 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову № 858 «Про проведення позапланової виїзної перевірки AT «Черігівобленерго».
13. За результатами проведення позапланової перевірки складено акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки складений за результатами проведення позапланової виїзної перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та ліцензійних умом з розподілу електричної енергії від 27 квітня 2020 року № 106. У акті зазначено, що AT «Черігівобленерго» порушено вимоги підпункту 4 пункту 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470, щодо обов'язку ліцензіата забезпечити присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП (в установленому законом порядку) перевірки додержання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов.
14. 20 травня 2020 року за результатами розгляду акта № 106 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» прийнято постанову, якою на АТ «Чернігівобленерго» накладено штраф в сумі 1700000,00 грн за порушення підпункту 4 пункту 2.2. Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, які затверджені постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470, щодо обов'язку ліцензіата забезпечити присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП (в установленому законом порядку) перевірки додержання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов.
15. Уважаючи постанову Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20 травня 2020 року № 969 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» протиправною, АТ «Черігівобленерго» звернулось до суду з позовом.
16. Касаційна скарга обґрунтована тим, що наказ АТ «Черігівобленерго» від 21 квітня 2020 року № 335-к, яким начебто передбачено дистанційний режим роботи Голови Правління АТ «Черігівобленерго» надано не було. Голова правління АТ «Чернігівобленерго» не відповідав на дзвінки комісії з перевірки у робочий час, що може свідчити про його відсутність на робочому місці за адресою: лівий берег річки Десна, водно-лижна база «Енергетик».
17. Голова правління АТ «Черігівобленерго» достеменно знаючи про намір НКРЕКП провести позапланову перевірку, свідомо не призначив будь-яку іншу особу, уповноважену представляти ліцензіата під час перевірки на об'єкті АТ «Чернігівобленерго» (зокрема директора по захисту активів АТ «Черігівобленерго» Шумейка О.І., або його заступника Плахуту Ф.І., які все ж таки знаходились на об'єкті ліцензіата, тобто не працювали дистанційно та не були у відпустках).
18. На переконання відповідача позивач свідомо не забезпечив присутність уповноваженої особи ліцензіата (керівника або особи, уповноваженої керівником представляти ліцензіата під час перевірки), що є порушенням вимог матеріального права, а саме пунктів 2.5, 2.6, 4.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов та незастосування пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», було залишено поза увагою судів попередніх інстанцій.
19. Відповідач вказує на те, що право позивача на участь в засіданні НКРЕКП, яке відбувалось 20 травня 2020 року було технічно забезпечено, оскільки представник позивача був зареєстрований для дистанційної участі (копія протоколу від 20 травня 2020 року № 32 міститься в матеріалах справи та знаходиться у відкритому доступі на офіційному вебсайті НКРЕКП за посиланням: http:// www.nerc.gov.ua/data/filearch/Protokoly_zasidan/2020/Protokol_zasidannia_20.05.2020-32.pdf), а тому у висновках судів щодо відсутності такого вбачається незастосування норм наказу НКРЕ КП від 16 березня 2020 року № 18-а «Про запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 в НКРЕКП».
20. Крім того, всі заперечення були висловлені позивачем завчасно у листі 06 травня 2020 року № 107.01/2147/01-15 (про що навіть зазначено в обґрунтуванні до проекту рішення), а тому право позивача на висловлення своєї позиції, як і право особи на участь у процесі прийняття рішення, було забезпечено, що свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій вимог статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії».
21. Разом з тим, 20 травня 2020 року, на засіданні НКРЕКП, яке відбулось у формі відкритого слухання, головуючий зазначив про завчасне опрацювання матеріалів до порядку денного з усіма ліцензіатами НКРЕКП та, ураховуючи відсутність зауважень і пропозицій від ліцензіатів та присутніх на засіданні НКРЕКП (саме щодо змін порядку денного), поставив на голосування одночасно всі питання порядку денного відповідно до обґрунтувань, розміщених на офіційному вебсайті НКРЕКП (у тому числі питання щодо порушення законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії АТ «Черігівобленерго».
23. Скаржник зазначає, що станом на момент проведення перевірки та прийняття оспорюваної постанови, дія частини другої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у тому числі її на НКРЕКП не поширювалась. При цьому, в межах справи № 804/7661/17 судами (у тому числі Верховним Судом) застосована норма частини другої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яка на той час не розповсюджувала свою дію на НКРЕКП. Таким чином, висновки Верховного Суду, які зроблені на підставі Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не могли бути взяті до уваги при розгляді справи № 620/2206/20 як застосування норми права у подібних правовідносинах.
24. Також скаржник зауважує, що жодним іншим чинним законодавчим актом не зобов'язано НКРЕКП обґрунтовувати розмір штрафу письмово, зокрема у постановах або обґрунтуваннях до проектів рішень.
25. АТ «Чернігівобленерго» подало відзив на касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
26. У відзиві позивач зазначає, що не відповідає дійсності твердження скаржника про посилання судів першої та апеляційної інстанцій на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія якого не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг. Правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 06 червня 2019 року у справі № 804/7661/17, яка була застосована судами попередніх інстанцій у цій справі, стосується загального принципу пропорційності порушення і покарання, який встановлений як Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», так і стаття 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
27. У матеріалах справи відсутній будь-який доказ того, що комісію не була допущено на територію АТ «Чернігівобленерго».
28. Позивач вказує на те, що скаржником не зазначено в чому суди допустили порушення пунктів 2.5, 2.6, 4.1 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов та не застосували пункт 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Релевантні джерела права
29. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
30. Статтями першою, другою Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
31. Відповідно до частин першої, другої, сьомої статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є:
1) подання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю;
2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав;
3) обґрунтоване звернення суб'єктів господарювання та споживачів про порушення суб'єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов;
4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок;
5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
32. Згідно із частинами другою третьою четвертою статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:
1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;
2) накладення штрафу;
3) зупинення дії ліцензії;
4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб'єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб'єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.
Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».
33. Частиною першою, пунктом першим частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Правопорушеннями на ринку електричної енергії є порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.
34. Підпунктом «б» пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
35. Постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (далі - Ліцензійні умови)
36. Підпунктом 4 пункту 2.2 Ліцензійних умов передбачено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог забезпечити присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП (в установленому законом порядку) перевірки додержання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов.
37. Постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі - Порядок № 428).
38. Відповідно до пунктів 2.5, 26 Порядку № 428 перевірки (планові та позапланові виїзні) проводяться в робочий час ліцензіата, установлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку, у присутності уповноваженої особи ліцензіата.
Уповноваженою особою ліцензіата є керівник або особа, уповноважена керівником представляти ліцензіата під час перевірки (далі - уповноважена особа ліцензіата).
39. Абзацом 11 пункту 7.2 Порядку № 428 визначено, що у разі відмови ліцензіата у проведенні перевірки у перший день перевірки за відсутності передбачених для цього законодавством і цим Порядком підстав акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки складається у перший день проведення перевірки, та один примірник такого акта передається уповноваженій особі ліцензіата, діяльність якого перевірялася. Другий примірник акта перевірки з відміткою дати та часу його отримання уповноваженою особою ліцензіата, що засвідчується підписом уповноваженої особи ліцензіата, зберігається в НКРЕКП. У разі відмови уповноваженої особи ліцензіата прийняти акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки такий акт надсилається ліцензіату рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки за місцезнаходженням ліцензіата. Перевірка при цьому вважається завершеною та акт перевірки за формою, наведеною в додатку 21 до цього Порядку, не складається.
40. Наказом НКРЕКП від 16 березня 2020 року № 18-a «Про запобігання поширенню коронавірусу COVID-19 в НКРЕКП» з метою запобігання та поширенню коронавірусу COVID-19 серед працівників НКРЕКП та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», наказано:
1. Обмежити доступ до адміністративного будинку, в якому розміщено центральний апарат та приміщення територіальних органів НКРЕКП, сторонніх осіб на період карантину з 16 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року.
Представники ліцензіатів, здобувачів ліцензій, заявники, інші особи допускаються до адміністративного будинку, в якому розміщено центральний апарат НКРЕКП, лише у випадку крайньої необхідності та за погодженням з керівником апарату.
2. Управлінню інноваційних технологій забезпечити участь у засіданнях у формі відкритих слухань у період карантину учасників засідання, присутність яких на засіданні є обов'язковою, дистанційно шляхом застосування технічних засобів відповідно до пункту 7.8 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 грудня 2016 року № 2133.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
41. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок, які проводяться на підставі рішення Регулятора.
42. Підставою для проведення позапланової виїзної перевірки, зокрема є перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах.
43. Отже, отримавши від Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України лист від 15 квітня 2020 року № 8/2/3-2758 щодо можливого подання AT «Черігівобленерго» до Регулятора недостовірних даних, зазначених АТ «Чернігівобленерго» у звіті щодо виконання інвестиційної програми за 2019 рік, НКРЕКП правомірно видала наказ від 22 квітня 2020 року № 858 «Про проведення позапланової виїзної перевірки AT «Черігівобленерго».
44. Порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності є правопорушеннями на ринку електричної енергії, за яке передбачена відповідальність від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
45. При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат зобов'язаний забезпечити присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП (в установленому законом порядку) перевірки додержання ліцензіатом вимог Ліцензійних умов.
46. Тобто незабезпечення присутність керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП (в установленому законом порядку) перевірки, є порушенням ліцензіатом вимог Ліцензійних умов, за яке передбачена відповідальність.
47. Оскаржуваною постановою на позивача накладено штраф за порушення підпункту 4 пункту 2.2 Ліцензійних умов, яке виразилось у незабезпеченні присутності керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення НКРЕКП перевірки додержання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов.
48. Скасовуючи постанову НКРЕКП від 20 травня 2020 року № 969 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Чернігівобленерго» за порушення ліцензійних умов з розподілу електричної енергії», суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що AT «Чернігівобленерго» листом від 19 травня 2020 року № 01/2399/01-15 звернулось до відповідача з проханням дозволити Голові Правління AT «Чернігівобленерго» взяти участь у засіданні НКРЕКП 20 травня 2020 року в режимі відеозв'язку. Проте, відповідач, в порушення положень статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії», не надав Голові Правління Товариства можливості висловити свої заперечення на засіданні 20 травня 2020 року, а приймаючи оскаржувану постанову зазначив про те, що заперечень від AT «Чернігівобленерго» не надходило.
49. Проте такий висновок є передчасним.
50. Так, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що право позивача на участь у засіданні НКРЕКП, яке відбулось 20 травня 2020 року, було технічно забезпечено, оскільки представник позивача був зареєстрований для дистанційної участі, про що зазначено у протоколі від 20 травня 2020 року № 32.
51. Аналогічні доводи відповідачем було зазначено і в апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції.
52. Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи.
53. Тобто обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли: 1) суд повністю вияснив обставини, що мають значення для справи; 2) коли ці обставини доказані; 3) коли висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам справи.
54. Обґрунтованість судового рішення - це його внутрішня якість. Обґрунтованим є таке рішення, в якому відбите повне, всебічне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, їх доведеність та досягнення істинності висновків суду - відповідність їх фактичній стороні справи і вимогам закону.
55. Виходячи з цього, в поняття обґрунтованості зазвичай включають два моменти: повнота дослідження судом всіх матеріалів справи і достовірність висновків суду про обставини, що покладені в основу рішення.
56. Частиною четвертою статті 246 передбачено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються:
1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення;
3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову;
4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку;
5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування;
7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
57. Відповідно до пункту 3 статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням:
а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;
г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
58. Роблячи висновок про те, що відповідачем не було забезпечено можливості позивачу, за його заявою, прийняти участь у засіданні НКРЕКП у режимі відеозв'язку, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, не було спростовано доводи відповідача про те, що ним було технічно забезпечено участь представника позивача у засіданні НКРЕКП.
59. Також суди попередніх інстанцій не зазначили мотивів відхилення доводів відповідача про те, що при прийнятті оспорюваної постанови, були враховані заперечення, викладені АТ «Чернігівобленерго» у листі від 06 травня 2020 року № 107.01/2147/01-15.
60. Крім того, роблячи висновок про те, що з боку AT «Чернігівобленерго» були здійснені усі можливі заходи для дотримання та виконання Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії в умовах установленого карантину, суди попередніх інстанцій виходили з того, що враховуючи вимоги законодавчих та нормативно-правових актів Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, а також, зважаючи на рекомендації НКРЕКП, Міністерства енергетики та захисту довкілля України з метою протидії та запобіганню поширення коронавірусу COVID-19 та забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій працівникам AT «Чернігівобленерго», товариством запроваджено жорсткі обмежувальні заходи, зокрема, працівники апарату управління AT «Чернігівобленерго», в тому числі і керівництво товариства, були направлені у щорічні відпустки або працювали дистанційно вдома, за місцем фактичного проживання чи в іншому місці за їх вибором. Зокрема, наказом AT «Чернігівобленерго» від 21 квітня 2020 року № 335-к на період з 22 квітня 2020 року по 11 травня 2020 року режим дистанційної роботи було встановлено Голові Правління AT «Чернігівобленерго» ОСОБА_1 та визначено йому робоче місце за адресою: лівий берег річки Десна, водно-лижна база «Енергетик» AT «Чернігівобленерго».
61. На запит Сектору НКРЕКП у Чернігівській області від 22 квітня 2020 року № 57-33/526 АТ «Чернігівобленерго» було надіслано лист від 23 квітня 2020 року № 31/2028/01-15 про режим роботи співробітників Товариства під час карантину, згідно якого на період карантину працівники апарату управління АТ «Чернігівобленерго» перебувають у щорічних відпустках або працюють дистанційно вдома, за місцем фактичного проживання чи в іншому місці за їх вибором. Відповідні накази видані по кожному працівнику окремо.
62. У матеріалах справи наявний лише наказ AT «Чернігівобленерго» від 21 квітня 2020 року № 335-к, яким Голові Правління AT «Чернігівобленерго» ОСОБА_1 встановлено дистанційний режим роботи на період з 22 квітня 2020 року по 11 травня 2020 року, однак відсутні докази встановлення дистанційного режиму роботи заступнику Голові Правління AT «Чернігівобленерго» та іншим працівниками.
63. Судами попередніх інстанцій на зазначено на підставі яких доказів встановлено, що з боку AT «Чернігівобленерго» були здійснені усі можливі заходи для дотримання та виконання Ліцензійних умов в умовах установленого карантину.
64. Також судами попередніх інстанцій не було досліджено, чи не призначалась інша особа, уповноважена представляти Ліцензіата під час перевірки на об'єкті АТ «Чернігівобленерго», за умови того, що Голова правління АТ «Чернігівобленерго» достеменно знав про намір НКРЕКП провести позапланову перевірку.
65. З урахуванням викладеного Суд уважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність спірної постанови є передчасними та такими, що зроблені без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а отже, оскаржувані судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
67. Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і на ці порушення вказує скаржник у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
68. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року скасувати.
Справу за позовом Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін