30 листопада 2022 року м. Чернігів Справа № 620/5540/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - НОМЕР_1 прикордонний загін, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо притягнення ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 6358 грн; визнати протиправними та скасувати п.п. №№3,7,8,15,18 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.07.2022 №805-АГ «Про результати службового розслідування».
В обґрунтування позову зазначив, що висновки відповідача, викладені у спірному наказі щодо неналежного позивачем контролю за організацією транспортування, видачі, збереження, експлуатації зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, що призвело до втрати вказаного майна, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Вважає, що розслідуванням не встановлено прямої дійсної шкоди заподіяної позивачем, а тому стягнення збитків, завданих державі, та позбавлення премії є безпідставним. Крім того, звертає увагу суду, що з 24.02.2022 року в Україні введено режим воєнного стану, а тому, відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2124-ІХ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах воєнного стану», позивач звільняється від підвищеної матеріальної відповідальності за втрату зброї, боєприпасів та спеціальних засобів. Наведені обставини свідчать про протиправність дій та рішення відповідача.
Ухвалою суду від 02.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив та зазначає, що оскільки службовим розслідуванням, на його думку, доведено факт втрати позивачем зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, тому притягнення позивача до підвищеної матеріальної відповідальності, стягнення з нього збитків, завданих державі та позбавлення премії, відбулось за обґрунтованих та правомірних підстав. За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Позивачем надіслано відповідь на відзив, у якому він не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває в розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що підтверджується матеріалами справи.
За фактом втрати та викрадення зброї, боєприпасів та спеціальних засобів (далі-військове майно) наказом відповідача від 26.04.2022 № 384-АГ відносно позивача призначено службове розслідування
За результатами службового розслідування 24.06.2022 складено висновок, затверджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено, що 15 березня 2022 року близько 23 год. 30 хв під час бойового зіткнення та мінометно-артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Новий Білоус було втрачено 9 мм пістолет ПМ № ТА 5938, який рахувався за сержантом ОСОБА_2 , який загинув в ході зіткнення. В цей час на позиціях знаходились 26 мм сигнальні пістолети СПШ №№ АЯ 421, 497, бінокль Б-7 № ЕС 051449, які в ході пошукових заходів після зіткнення та мінометно-ракетного обстрілу знайдені не були.
14.07.2022 відповідачем видано наказ № 805 -АГ «Про результати службового розслідування», в якому наказано, зокрема:
Пункт 3: «у зв'язку із неналежним виконанням начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » капітаном ОСОБА_1 пункту 3 розділу 1 Інструкції про особливості зберігання стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат в органах та підрозділах Державної прикордонної служби України в умовах особливого періоду, надзвичайного та воєнного стану, а також у підрозділах, які залучені до сил і засобів для здійснення заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та виконують завдання на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2018 № 636 в частині «Командири (начальники) зобов'язані: ... забезпечувати надійне зберігання стрілецької зброї, боєприпасів та ручних гранат; забезпечувати належний -порядок охорони, обліку, зберігання і використання озброєння і боєприпасів для у унеможливлення їх втрат або крадіжок”, пункту 3 розділу 1 Інструкції про організацію обліку, зберігання, видачі стрілецької зброї, боєприпасів та засобів активної оборони в органах Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.12.2004 № 925/ДСК в частині: «Начальники завжди повинні мати точні дані про наявність і стан стрілецької зброї та боєприпасів. Вони зобов'язані забезпечити належний порядок їх охорони, обліку, зберігання і використання, який унеможливив би втрати та крадіжки...», статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України в частині: «Необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: ... знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно», в діях начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » капітана ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 413 «Втрата військового майна» Кримінального кодексу України» ( п. 2);
Пункт 7: «з метою відшкодування шкоди, завданої державі, начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » капітана ОСОБА_1 притягнути до підвищеної матеріальної відповідальності відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців, прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», Переліку військового майна, пошкодження якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 604 та на підставі довідки - розрахунку визначення збитку заподіяного державі»;
Пункт 8: «головному бухгалтеру - начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) стягнути з капітана ОСОБА_3 збиток, завданий державі, з урахуванням кратності у сумі 6358 грн 00 коп. та внести майно до книг обліку втрат та нестач, а саме: пістолет 9 мм ПМ в комплекті (магазин до ПМ 2 шт, кобура шкіряна ПМ, протирка, шнур револьверний) - 2 к-т - 578,00 грн. З урахуванням кратності 10 загальна сума збитку становить 6358 гривень 00 коп.»
Пункт 15: «на підставі пункту 9 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року №164- АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» та у зв'язку з тим, що в діях начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » капітана ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 413 Кримінального кодексу України, позбавити останнього грошової винагороди за лютий 2022 року в сумі 17857,14 грн».
Пункт 18: «головному бухгалтеру -начальнику фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) здійснити утримання грошової винагороди за лютий 2022 року з начальника відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » капітана ОСОБА_1 (П-006499)».
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за їх захистом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні підстави і порядок притягнення до матеріальні відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов'язаних, винних у заподіяні шкоди державі під час виконання ними службових обов'язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями ти іншими нормативно правовими актами визначені Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-ІХ (далі - Закон України№ 160-ІХ).
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону №160-ІХ пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди ( частина третя Закону №160-ІХ).
Відповідно до частини третьої статті 6 Законом України №160-ІХ особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні.
Аналізуючи положення Закону № 160-IX, суд презюмує, що обсяг матеріальної відповідальності ставиться у залежність як від форми вини, так і від певних фактичних обставин, за якими власне визначається винуватість особи у заподіянні державі збитків, відповідно і міра вказаного виду юридичної відповідальності. З урахуванням того, що законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до матеріальної відповідальності, та оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності до позивача, а тому суд вважає, що відповідачем має бути доведений склад правопорушення, вчиненого позивачем та наявність взаємозв'язку між діями останнього та заподіяною шкодою.
Відповідно до частини першої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою, другою та третьою статті 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, вина військовослужбовця має бути доведена відповідачем належними доказами.
Суд зазначає, що поняття доказів визначено в статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом частини першої та частини другої статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проте, докази на підтвердження закріплення за позивачем військового майна та його посадових обов'язків, відсутні, про що свідчить інформація, викладена в листі відповідача від 05.08.2022 № 712 (а.с.10).Отже, висновок відповідача щодо неналежного контролю позивачем за організацією транспортування, видачі, збереження та експлуатації зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, тобто невиконання своїх обов'язків є недоведеним.
Доказів наявності вироку суду про встановлення факту правопорушення позивачем, передбаченого частиною третьою статті 413 Кримінального кодексу України (Втрата військового майна), як на час притягнення позивача до матеріальної відповідальності так і на час розгляду справи, також відсутні, що є порушенням статті 62 Конституції України. Отже, висновки відповідача щодо втрати позивачем військового майна також є недоведеними.
Крім того суд звертає увагу, що з 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2124-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах воєнного стану» встановлено правовий захист військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» шляхом закріплення поняття «бойового імунітету» за закріплення в загальній частині Кримінального кодексу інституту звільнення від кримінальної відповідальності за втрати бойової техніки чи іншого військового майна.
Бойовий імунітет - звільнення військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», від відповідальності, у тому числі кримінальної, за втрати особового складу, бойової техніки чи іншого військового майна, наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком, крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вказаний закон надає бойовий імунітет, звільнення від підвищеної матеріальної відповідальності за втрату зброї, боєприпасів та спеціальних засобів.
Водночас при прийнятті спірного наказу, відповідачем наведені норми не враховано.
Отже, відповідачем не доведено належними та достовірними доказами факту неналежного контролю позивачем за організацією транспортування, видачі, збереження та експлуатації зброї, боєприпасів та спеціальних засобів, втрати військового майна і вчиненого правопорушення, що є достатньою підставою для визнання протиправним та скасування пунктів №3,7,8,15,18 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.07.2022 №805-АГ «Про результати службового розслідування».
Поряд з цим, результатом оскаржуваний дій стало прийняття відповідачем рішення у формі спірного наказу. При оскарженні такого рішення, суд перевіряє правомірність дій щодо його прийняття і, у випадку встановлення протиправності у таких діях, скасовує відповідне рішення. Вказане свідчить про те, що скасування рішення охоплює в собі і визнання протиправності дій при його прийнятті, а тому питання протиправності дій, у даному випадку, окремого окреслення судовим рішенням не потребує.
За приписами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено правомірність спірного наказу в частині, у той же час, позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Підстави для відшкодування судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування наказу -задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо притягнення ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі 6358 грн.
Визнати протиправними та скасувати пункти №3,7,8,15,18 наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.07.2022 №805-АГ «Про результати службового розслідування».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 30 листопада 2022 року.
Суддя Д.О. Виноградова