28 листопада 2022 року Справа № 580/5198/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В. перевірив матеріали адміністративної справи № 580/5198/22
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м.Черкаси, 18001, ЄДРПОУ 21366538)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
01.11.2022 вх.№33198/22 позивач ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом "про визнання бездіяльності протиправною" до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (редакції від 22.11.2022 вх.№36280/22), просить:
- визнати протиправну відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області викладену у листі від 09.09.2022 № 5131-4967/В-02/08-2300/22 у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 здійснити у розмірі 70 % заробітної плати померлого годувальника відповідно до пункту «а» статті 36 Закону №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2022 №ФР 48611, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 перерахунок у розмірі 70 % заробітної плати померлого годувальника відповідно до пункту «а» статті 36 Закону №2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2022 №ФР 48611 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення та виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум з 01.12.2019.
Додатково просить судові витрати стягнути з відповідача (без зазначення суми та джерела стягнення).
07.11.2022 суд залишив позовну заяву без руху для усунення недоліків шляхом: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; обрання способу захисту порушеного права в контексті статті 5 КАС України; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду, починаючи з 2019 року; засвідчених копій розпоряджень відповідача про призначення і перерахунок пенсії позивачеві. 22.11.2022 вх. 36280/22 позивач надав до суду позовну заяву в новій редакції.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому варто продовжити строк для усунення недоліків.
КАС України окреслює формалізовані та неформалізовані (інші) способи захисту (ст.5, ст.245). Усупереч статті 5 КАС України позивач у адміністративному позові "про визнання бездіяльності протиправною" позовну вимогу у контексті обраного способу захисту згідно п.4 ч. 1 ст. 5 КАС України не формує.
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (п.8 ч.1 ст.4 КАС України). Позивач формує вимогу «зобов'язати здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13.06.2022 №ФР 486110 з 01.12.2019», проте додає довідка про розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 05.03.2019 видана з урахуванням справи №160/8324/19, тому положення постанов КМУ від 30.08.2017 №704 та від 11.11.2015 №988 варто розмежувати.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обираючи формалізований спосіб захисту, позивачеві варто врахувати зміст п.4 ч.1 ст.5 КАС України у контексті оцінки поведінки відповідача, зважаючи, що лист має інформаційний характер. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Позивач у порушення п.4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив про захист якого саме права чи охоронюваного законом інтересу просить у контексті строку з 01.12.2019.
Відповідно до норм ч. ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У прохальній частині позовної заяви, позивач просить поновити строк звернення до суду, з покликанням на введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 режиму воєнного стану в Україні.
Верховний Суд 24.09.2019 у справі № 420/6389/18 зазначив: поважними причинами визнаються лише такі обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції ( висновки Верховного Суду у справі №500/1912/22 від 29.09.2022). Під час застосування процесуальних норм варто уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, що можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, що пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Поновленню належать лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважною може бути визнано причину, що носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Вказані позивачем обставини (стан, виїзд за межі області не підтверджені доказами), наявність описок ( про виправлення помилок йдеться у висновках Верховного Суду у справах 201/5960/22, №203/267/22, №761/20985/18, № 818/2/14; стаття 253 КАС України) у інших рішеннях стосовно одного непрацездатного члена сімї не є об'єктивною непереборними причиною, що перешкоджала звернутися до суду з позовом після оприлюднення рішення у справі щодо відповідного нормативно-правового акта, а тому підстави вказані позивачем у заяві для поновлення строку звернення до суду визнаються неповажними, позаяк докази на підтвердження не надані.
У контексті застосування принципу дії закону у часі це означає, що визначене у нормативно-правовому акті право, якщо особою не було здійснено конкретних дій щодо його реалізації під час чинності такого нормативно-правового акта, не може бути збережене у майбутньому після того, як відповідний акт втратив свою чинність, а новим нормативно-правовим актом таке право не передбачено або встановлено у іншому обсязі (див. суддя КАС у складі Верховного Суду Ян Берназюк / https://sud.ua/ru/news/blog/171984-diya-zakonu-u-chasi-osoblivosti-pravozastosovnoyi-praktiki-verkhovnogo-sudu-na-prikladi-virishennya-publichno-pravovikh-sporiv).
Верховний Суд України у постанові від 08.07.2015 у справі № 732/48/15 ЄДРСР 46803612, залишаючи у силі судове рішення суду першої інстанції (апеляційний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині визначення відсоткового розміру суми заробітної плати позивача, з якої призначається пенсія, вийшов за межі позовних вимог), зазначив: відсотковий розмір заробітної плати державного службовця, з якої призначається пенсія, визначається з урахуванням стажу державної служби, при цьому застосуванню підлягає стаття 37 Закону № 3723-XII у редакції, що була чинною на час призначення пенсії.
Аналогія закону та аналогія права допускається для застосування адміністративним судом виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та лише у випадку взагалі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини. Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування. (висновки Верховного Суду у справі № 640/23179/19).
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач не спростовує позицію відповідача у тому, що «нормативно-правових актів щодо умов та порядку проведення перерахунок пенсій, а також складових грошового забезпечення, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262, після дати набрання рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.03.2019 у справі №826/3858/18 законної сили КМУ не приймав», проте вимогу формує з 01.12.2019 щодо іншого нормативно-правового акта у іншій справі.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 44 в редакції Закону № 1416-IX від 27.04.2021).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної без руху.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
З урахуванням необхідності підготовки нової редакції позову у відповідній кількості примірників для учасників з метою усунення недоліків варто продовжити строк, позаяк вбачається, що строк встановлений для позивача був недостатнім.
Керуючись статтями 2, 5, 121, 123, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити строк для усунення надоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом: обгрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу (у контексті сформованої вимоги, відповіді відповідача щодо постанови №704 і рішення у справі №826/3858/18 та доданої довідки про грошове забезпечення від 13.06.2022) і у порушення яких нормативно-правових актів з якого часу відповідачем; обрання формалізованого способу захисту порушеного права у контексті ч. 1 статті 5 КАС України, обгрунтованого клопотання з метою поновлення строку звернення до суду з доказами на їх підтвердження; доказів у контексті твердження позивача - один непрацездатний член сім'ї.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА