Справа № 560/9572/22
іменем України
29 листопада 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить:
-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171), щодо відмови ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 ) у сформуванні та поданні до Пенсійного фонду України та/або Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, для подальшого його включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування сум заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується для пенсії;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171), сформувати та подати до Пенсійного фонду України та/або Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, для подальшого його включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування сум заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується для пенсії.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.04.2003 року по 25.11.2021 року перебував на службі в органах податкової міліції.
25.11.2021 року наказом № 1487-о від 23.11.2021 року "Про звільнення працівників податкової міліції" звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас ЗС України за пунктом 64 підпунктом г" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".
Із особистого кабінету системи персоніфікованого обліку відомостей дізнався, що за період з липня 2003 року по квітень 2016 року відсутні відомості про загальну суму заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується для пенсії.
31.08.2022 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області звернення в якому просив сформувати та подати до Пенсійного фонду України та/або до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період з липня 2003 року по квітень 2016 року.
02.09.2022 року рішенням відповідача за № 164/Б/22-01-03-09 фактично у розгляді звернення відмовлено і залишено без розгляду із подальшим надсиланням за належністю до органу в якого припинено виконання функцій органу виконавчої влади України.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки вони суперечать чинному законодавству, що регулює систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, тому звернувся в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Представник відповідача подала в суд відзив на позовну заяву, в якій відповідач позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просить відмовити.
Обгрунтовуючи заперечення позову, представник відповідача вказала, що згідно із статтею 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV, страхувальником який повинен був здійснювати нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за позивача, є Головне управління ДФС у Хмельницькій області, де позивач у період з липня 2003 року по квітень 2016 року перебував на службі та отримував грошове забезпечення.
Головне управління ДПС у Хмельницькій області не являється правонаступником Головного управління ДФС у Хмельницькій області в частині публічно-правових функцій, які виконувала податкова міліція Головного управління ДФС у Хмельницькій області.
Підрозділи податкової міліції не перейшли до структури Головного управління ДПС у Хмельницькій області, будь-яка бухгалтерська документація щодо нарахування і виплати грошового забезпечення працівникам податкової міліції не передавалася.
Процедура реорганізації Головного управління ДФС у Хмельницькій області на даний час не завершена, 05.08.2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації, статус-перебуває у стані припинення.
В зв'язку із відсутністю бухгалтерської документації щодо розмірів грошового забезпечення працівників податкової міліції Головного управління ДФС у Хмельницькій області у Головному управління ДПС у Хмельницькій області, відповідач згідно із статтями 7, 15 Закону України "Про звернення громадян", направив заяву позивача щодо надання звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення за належністю-голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби для розгляду та вжиття відповідних заходів згідно із законодавством.
Враховуючи викладене відповідач вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Позивач подав в суд відповідь на відзив, в якому він не погоджується із змістом відзиву на позов, просить задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача подала в суд заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких відповідач не погоджується із змістом такої відповіді, у задоволенні позову просить відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховує наступне.
Судом встановлено, що позивач з 25.04.2003 року по 25.11.2021 року перебував на службі в органах податкової міліції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 від 24.07.2000 року.
25.11.2021 року, наказом № 1487-о від 23.11.2021 року "Про звільнення працівників податкової міліції", позивач звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас ЗС України за пунктом 64 підпунктом г" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".
Із особистого кабінету системи персоніфікованого обліку відомостей позивач дізнався, що за період з липня 2003 року по квітень 2016 року відносно нього відсутні відомості про загальну суму заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується єдиний соціальний внесок, що враховується для пенсії.
31.08.2022 року позивач направив на адресу ГУ ДПС у Хмельницькій області звернення в якому просив сформувати та подати до Пенсійного фонду України та/або до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звіт про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, для подальшого включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування сум заробітної плати (доходу) в межах максимальної величини на яку нараховується ЄСВ, що враховується при призначенні пенсії.
Відповідач, керуючись пунктом 5 Положення про Головне управління ДПС у Хмельницькій області, та статтями 7, 15 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР, листом від 02.09.2022 року № 164/Б/22-01-01-03-09 направив заяву позивача від 31.08.2022 року, щодо надання звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення, за належністю-голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби для розгляду та вжиття відповідних заходів згідно із законодавством.
Копію зазначеного листа відповідач направив також позивачу.
Оскільки на думку позивача такі дії відповідача є протиправними, він звернувся в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-IV (далі-Закон №1058-IV).
Вказаний Закон набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Згідно із частиною 1 статті 2 цього Закону, система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів, першим рівнем якого є солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 3 Закону № 1058-IV встановлено, що суб'єктами солідарної системи є:
-застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом,-члени їхніх сімей та інші особи;
-страхувальники.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1058-IV, загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством, а також осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, фізичних осіб-підприємців.
Законом № 1058-IV, в редакції на дату набрання ним чинності, тобто станом на 1 січня 2004 року, були виключені із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування військовослужбовці офіцерського складу, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, управління державної охорони України, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ України, кримінально-виконавчої системи України, осіб начальницького складу податкової міліції, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького i рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, стаття 11 викладена в новій редакції, зокрема пункт 11 статті 11 Закону № 1058-IV, а саме: загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 2 статті 14 Закону № 1058-IV, (в редакції статті відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII), страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII набрав чинності з 01.10.2017 року.
Відповідно до частини 1, 3 статті 15 Закону № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Відповідно до частини 1, 6 статті 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, базовим звітним періодом є календарний місяць;
За осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога, надбавка і компенсації.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюється статтею 21 Закону № 1058-IV.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 Закону № 1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від роботодавців; застрахованих осіб; інших підприємств, установ, організацій та військових частин.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.
Згідно із пунктом 2 частини 3, абзацу 4 частини 5 статті 21 Закону № 1058-IV, персональна електронна облікова картка застрахованої особи містить 5 частин, одна із яких повинна містити такі відомості: частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Порядок та строки подання відомостей, зазначених в абзацах четвертому - сьомому цієї частини, встановлюються Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону № 1058-IV, відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для:
-підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
-обчислення страхових внесків;
-визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом;
-визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом;
-надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 1) частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI, (далі Закон № 2464-VI), встановлено, що державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування-організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Вказаний Закон набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до абзацу 8 пункту 1 частини 1 статті 4 Закон № 2464-VI, в редакції статті згідно із пунктом 22 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, (який набрав чинності з 01.07.2017 року), (далі Закон № 2148-VIII), платниками єдиного внеску є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12-1, пунктів 2, 3 частини 1 статті 14-1 Закону № 2464-VI, пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону.
Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані:
-забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
-здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Згідно із статтею 16 Закону № 2464-VI, Державний реєстр створюється для забезпечення:
-ведення обліку платників і застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікації;
-накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
-нарахування та обліку виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Ведення реєстру страхувальників Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Джерела формування Державного реєстру визначенні статтею 18 Закону № 2464-VI.
Відповідно до частин 1, 2, 7 статті 20 Закону № 2464-VI, реєстр застрахованих осіб-автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.
Відповідно до Закону України від 04 липня 2013 року № 406-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи", пунктів 9, 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384, правління Пенсійного фонду України постановою від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2014 року за № 785/25562 затвердило "Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Вказана постанова чинна в редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 8-1 від 27.03.2018, (далі Положення № 8-1).
Це Положення відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Згідно із пунктом 2 Розділу II Положення № 8-1, джерела формування реєстру застрахованих осіб визначені статтею 18 Закону.
Згідно із пунктом 1 Розділу III Положення № 8-1, з метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки.
Облікова картка відкривається у разі:
-надходження у складі звітності від страхувальника відомостей про застраховану особу, дані про яку відсутні в Реєстрі застрахованих осіб;
-надходження відомостей від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;
-в інших випадках, передбачених Законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу IV Положення № 8-1, реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
До облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058-IV, порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, регулювався Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.
Статтею 1 цього Закону, (в редакції статті яка була чинною в період з 07.08.2001 року по 31.12.2003 року), не передбачено платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".
Персоніфікований облік відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування, започаткований постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 794, якою на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування", якою затверджено "Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" (далі Положення № 794).
Згідно із частиною 3 цієї постанови, установлено, що починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Відповідно до пунктів 1, 5 Положення № 794, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях.
Згідно із пунктом 16 Положення № 794, на кожну фізичну особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується постійний індивідуальний ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
Абзацом 4 підпункту 3 пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2148-VIII, зобов'язано Кабінет Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом визначити порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року стосовно військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських.
Відповідно до абзаців шістнадцятого, сімнадцятого підпункту 27 пункту 19 розділу I та абзацу четвертого підпункту 3 пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 770 затвердив "Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських" (далі Порядок № 770).
Пунктом 1 Порядку № 770 зазначено, що він установлює механізм, форму та строки подання до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі-територіальні органи Пенсійного фонду України) необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2016 р. у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі- реєстр застрахованих осіб).
Згідно із пунктами 3, 4 та пунктом 14 Порядку № 770, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС передає Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС. При цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію.
У разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого військовими частинами чи органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (далі - страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи), до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.
Страхувальники або уповноважені органи подають звіт до територіальних органів Пенсійного фонду України у такі строки:
за період з 1 липня 2000 р. по 31 грудня 2003 р. - не пізніше ніж 1 грудня 2019 р.;
за період з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2007 р. - не пізніше ніж 1 травня 2020 р.;
за період з 1 січня 2008 р. по 31 грудня 2011 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2020 р.;
за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2015 р. - не пізніше ніж 1 жовтня 2021 р.;
за період з 1 січня 2015 р. по 31 грудня 2016 р. - не пізніше ніж 11 жовтня 2022 року.
Кінцеві строки подання страхувальниками або уповноваженими органами звіту до територіальних органів Пенсійного фонду України, зазначені у цьому пункті, можуть бути змінені відповідними державними органами за погодженням з Пенсійним фондом України, але не пізніше ніж до 11 жовтня 2022 року.
Відповідальним за правильність заповнення звітності та достовірність даних є страхувальник або уповноважений орган.
Дослідження змісту наведених правових норм, надає суду право суду зробити такі висновки:
-до 01 січня 2017 року до реєстру застрахованих осіб не вносилася інформація, передбачена чинним законодавством щодо осіб рядового і начальницького складу міліції, в тому числі податкової міліції;
-Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, внесено такі зміни до законодавчих актів:
а) пункт 11 статті 11 Закону № 1058-IV, викладений в новій редакції а саме: загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу";
б) абзац 8 пункту 1 частини 1 статті 4 Закон № 2464-VI, викладений в такій редакції: платниками єдиного внеску є військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу";
-Закон № 2148-VIII набрав чинності з 01.07.2017 року, тобто поліцейські, а також працівники міліції, в тому числі податкової міліції визнані особами, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а органи, які виплачують грошове забезпечення таким особам, набувають статусу платників єдиного внеску, починаючи з 01.07.2017 року;
-до 01.07.2017 року, починаючи із 01 липня 2000 року, страхові внески за вказаних осіб повинні були сплачуватися із Державного бюджету у порядку визначеному Кабінетом міністрів України;
-в зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 770 затвердив "Порядок подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків стосовно військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських", згідно якого зобов'язано ДФС передати в установлені строки Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, при цьому Пенсійний фонд України обчислює щомісячні суми грошового забезпечення виходячи із середнього розміру сум доходу квартальної звітності за формами № 8 ДР і № 1 ДФ за період, за який подано інформацію;
-обов'язок по належному веденню персоніфікованого обліку покладено на Пенсійний фонд України та його органи на місцях;
-відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; обчислення страхових внесків; визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом; визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом;
-починаючи з 1 липня 2002 року обчислення пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та в подальшому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку.
Оскільки позивач, з 24.04.2003 року по 25.11.2021 року перебував на службі в органах податкової міліції, та звільнений з посади заступника начальника управління-начальника другого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Хмельницькій області, відомості про його грошове забезпечення та сплату страхових внесків повинні бути внесені до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійним фондом на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, які ДФС повинна була передати Пенсійному фонду України в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС у строки, визначені Порядком № 770.
Тільки у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення (страхувальники), або подаються органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком до Порядку № 770.
Позивач вважає, що органом який зобов'язаний подати до Пенсійного фонду України та/або до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відомості про його грошове забезпечення та сплату страхових внесків є Головне управління ДПС у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 44070171), яке протиправно відправило його звернення до ДФС України.
Суд, при вирішенні спору в цій частині, бере до уваги таке.
Суд вважає, що пункт 4 Порядку № 770 застосовується тільки у випадку якщо неможливо виконати вимоги пункту 3 цього Порядку, тобто у разі відсутності інформації з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків, а саме: інформація вноситься територіальними органами Пенсійного фонду України до реєстру застрахованих осіб на підставі поданого органами, які виплачують (виплачували) грошове забезпечення, тобто страхувальниками, або органами, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, до територіальних органів Пенсійного фонду України у вигляді звіту за формою згідно з додатком.
При розгляді даного позову неможливо встановити чи є в наявності інформація з податкового розрахунку сум доходу відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків щодо позивача, чи вона відсутня, так як ні ДФС України, ні ДПС України такі питання не вирішували на центральному рівні в порядку, встановленому Пенсійним фондом України та ДФС.
Таким чином, позовні вимоги до ГУ ДПС України за таких обставин задоволенню не підлягають, а ДФС України та/або ДПС України відповідачами у позові не зазначені, позовні вимоги щодо них відсутні.
Крім того, як встановлено судом при вирішення спору, страхувальником позивача являється ГУ ДФС у Хмельницькій області, діяльність якого не припинена, а ГУ ДПС в Хмельницькій області не є страхувальником позивача та правонаступником ГУ ДФС у Хмельницькій області в частині подання до територіальних органів Пенсійного фонду України інформації з податкового розрахунку сум доходу, відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків щодо позивача, крім того відсутній будь-який нормативний документ який би визначав відповідача як уповноважену особу на вчинення вказаних дій.
Судом не встановлено доказів які б свідчили про те, що первинні документи бухгалтерського обліку щодо грошового забезпечення позивача за період з липня 2003 року по квітень 2016 року, передані та знаходяться у відповідача, а за їх відсутності відповідачу неможливо надати будь-яку інформацію до органів Пенсійного фонду відповідно до вимог Порядку № 770.
Як вбачається із постанови Кабінету Міністрів України Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України від 18 грудня 2018 року № 1200, зазначеним нормативним актом утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Державна податкова служба є правонаступником майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові № 640/19105/19 від 03.06.2021 року, що "публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво-це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи".
Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво у сфері податкових правовідносин, за яким передано адміністративну компетенцію в цих правовідносинах від Державної фіскальної служби України до Державної податкової служби, а Державна податкова служба стала правонаступником майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби України.
Обов'язок щодо подання до Пенсійного фонду України відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків щодо позивача за формами № 8 ДР і № 1 ДФ, не стосується публічно-владних функцій у сфері реалізації, державної податкової політики, що були передані Державній податковій службі України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200.
Згідно із статтею 15 Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР, відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Відповідач, отримавши звернення позивача від 31.08.2022 року, листом від 02.09.2022 року № 164/Б/22-01-01-03-09 направив заяву позивача щодо надання звіту про персоніфіковані відомості про грошове забезпечення, за належністю-голові комісії з реорганізації Державної фіскальної служби для розгляду та вжиття відповідних заходів згідно із законодавством.
Копія такого листа направлена позивачу, тобто відповідач у такий спосіб проінформував позивача про вчиненні дії при розгляді його звернення.
Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що відсутні правові підстави для його задоволення, оскільки позов не обгрунтований, та повністю не доведений дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, (код ЄДРПОУ 44070171), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя В.К. Блонський