Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 листопада 2022 р. № 520/8550/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський шлях, буд. 192,м. Харків,61098) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утрианням під час проходження військової служби (навчання),-
Позивач, Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд:
1. Стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ суму у розмірі 79 257 грн. 43 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
2. Стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ "ХПІ" витрати на сплату судового збору.
В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у розмірі 79 257,43 грн., яку відповідач у добровільному порядку не сплатив, а отже вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою суду від 17.10.2022 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України у зв'язку з відсутність зв'язку з відповідачем.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.
Від відповідача, ОСОБА_1 , відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 , проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ НТУ "ХПІ" з липня 2019 року по вересень 2022 року на посаді курсанта.
У липні 2019 року, відповідно до розділу II "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, з громадянином ОСОБА_2 був укладений Контракт про проходження військової служби (навчання) строком на термін навчання (5 років), за яким відповідач зобов'язався продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання.
03 вересня 2022 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Інституту і відповідачем був достроково розірваний та відповідач був відрахований з числа курсантів та переведений на строкову військову службу наказом від 03.09.2022 № 14-К через недисциплінованість.
Суд зазначає, що відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Інституту, і відповідачем, останній взяв на себе зобов'язань "відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу".
Отже, після розриву контракту у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування витрат на утримання під час навчання, а у позивача - право звернення до суду для захисту майнових інтересів в судовому порядку.
Також судом під час розгляду справи встановлено, що Інститутом відповідно до вимог "Порядку відшкодування витрат..." та "Порядку розрахунку витрат..." були розраховані фактичні витрати, пов'язані з утриманням відповідача в навчальному закладі з дня його зарахування по день виключення зі списків особового складу, загальна сума яких склала 79 257 грн. 43 коп., що підтверджуються розрахунками та витягами наказів із зазначенням суми витрат за кожний рік навчання, копії яких містяться в матеріалах справи.
Станом на час розгляду справи, відповідачем вказана заборгованість сплачена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено, що "Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку".
На розвиток частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 був затверджений "Порядок відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" (далі - "Порядок відшкодування витрат...", який визначає механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.
Відповідно до пункту 3 вказаного "Порядку відшкодування витрат..." -відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Відповідно до пункту 4 "Порядку відшкодування витрат..." - розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
На виконання вказаного пункту 3 "Порядку відшкодування витрат...", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964, був виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, МВС України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБУ № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 яким затверджений "Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" (далі - "Порядок розрахунку витрат...").
В той же час, пунктом 7 "Порядку відшкодування витрат...", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, визначено: "У разі відмови курсанта добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку".
Разом з викладеним вище є необхідність також визначити наступне: Міністерство оборони України, згідно ст. ст. 1, 10 Закону України "Про оборону України" є Центральний органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, установ та організацій. Фінансування Збройних Сил України, в тому числі Інституту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, невідшкодування на користь Інституту відповідачем суми витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, тягне за собою порушення економічних і оборонних інтересів держави. Це проявляється у створенні умов для невиконання видаткової частини Держбюджету, що у кінцевому рахунку веде до зниження боєздатності Збройних Сил України та нанесення шкоди національній економіці України. Невідшкодована на користь Інституту відповідачем сума витрат, пов'язаних з його утримання - це не отримані державою кошти на національну оборону, що, у свою чергу, завдає шкоду безпосередньо інтересам держави.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідачем доказів сплати заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у розмірі 79 257,43 грн., суду не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відносно вимоги стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати на сплату судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки в даному випадку Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" виступав в якості суб'єкта владних повноважень, судові витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський шлях, буд. 192,м. Харків,61098) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування витрат, пов'язаних з утрианням під час проходження військової служби (навчання) - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" суму у розмірі 79 257 (сімдесят дев'ять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 43 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.