справа №380/21795/21
з питань встановлення судового контролю
за виконанням судового рішення
29 листопада 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові клопотання представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/21795/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 у справі №380/21795/21 позов задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 18.08.2017, з урахуванням грудня 2015 року, як місяця, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базового» місяця). Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 18.08.2017, з урахуванням січня 2008 року, як місяця, для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення («базового» місяця), з урахуванням виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 21.03.2022.
22.11.2022 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Вказане вище клопотання мотивоване тим, що у липні 2022 року представником позивача було подано заяву до Стрийського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з метою зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення, однак рішення суду на даний час не виконано.
При постановленні ухвали суд виходив з наступного.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 382 КАС України).
Таким чином, аналіз положень ст. 382 КАС України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Крім того, суд наголошує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02 2019 у справі №806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що встановлення судового контролю може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №800/592/17.
Таким чином, з аналізу правових позицій Верховного Суду випливає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Представником позивача не подано до суду жодних доказів на підтвердження ухилення відповідача від виконання рішення суду від 15.02.2022 у справі №380/21795/21.
Окрім цього, у даному клопотанні представник позивача зазначає, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження, однак, станом на сьогоднішній день відповідач ухиляється від виконання рішення суду.
Поміж з цим, представником позивача до означеного клопотання не надано відповідних доказів, що виконавче провадження завершено, отже державним виконавцем здійснюються дії в рамках повноважень, наданих ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд вважає, що примусовий порядок виконання рішення ще не завершений, оскільки дії відповідача щодо невиконання рішення перевіряються відповідним органом Державної виконавчої служби, та без надання належної оцінки відповідним органом, суд не може стверджувати, що встановлені законом заходи примусового виконання рішення суду наразі є вичерпаними.
Відтак, станом на день подання представником позивача клопотання, що розглядається, судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.
Таким чином, оскільки представником позивача не наведено аргументів щодо необхідності вжиття процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 248, 370, 372, 382 КАС України, суд, -
у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна