Ухвала від 30.11.2022 по справі 300/4862/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"30" листопада 2022 р. Справа № 300/4862/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Окуневич М.В., звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до змісту якої просить: заборонити Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (виносити розпорядження, накази, тощо) відносно солдата ОСОБА_1 щодо подальшого переміщення несення військової служби в іншу місцевість до набрання судового рішення у справі про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 за №279 та наказу Військової частини НОМЕР_1 про прийняття до пункту постійної дислокації та зарахування солдата ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає про протиправність наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №279 від 11.11.2022 та наказу Військової частини НОМЕР_1 про прийняття до пункту постійної дислокації та зарахування солдата ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби. Стверджує, що підставами їх прийняття є рапорт заявника, припис і накази військової частини, про які ОСОБА_1 нічого не відомо, зміст яких до відома військовослужбовця не доводився, і які в свою чергу останнім не підписувалися. Також зазначає, що ОСОБА_1 відомо, що 28-29 листопада 2022 року його відправляють на військово-лікарську комісію та готують бойовий наказ про переміщення його по службі в місто Бахмут Донецької області. Вважає, що всі описані протиправні дії та прийняті накази є наслідком переслідування особистих інтересів посадовими особами, а не інтересів та потреб Збройних Сил України. Також стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду в майбутньому, а також поновлення порушених прав заявника, оскільки прийняття наказу №279 може потягнути за собою інші незаконні дії (бездіяльність), прийняття інших незаконних наказів, оскільки є очевидними ознаки протиправних дій та бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 і Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до частин 1 та 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

У відповідності до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).

Згідно із частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Із прохальної частини заяви про забезпечення позову слідує, що заявник просить заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (виносити розпорядження, накази, тощо) відносно солдата ОСОБА_1 щодо подальшого переміщення несення військової служби в іншу місцевість до набрання судового рішення у справі про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 за №279 та наказу Військової частини НОМЕР_1 про прийняття до пункту постійної дислокації та зарахування солдата ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби.

На переконання суду, обов'язковою умовою застосування такого виду забезпечення є пов'язаність таких дій з предметом спору, тобто, є явно непропорційним обмеження у компетенції того чи іншого суб'єкта владних повноважень за умови, що таким обмеженням не передують рішення чи дії, які прямо чи опосередковано вказують виникнення правовідносин в майбутньому, захист прав в яких просить ОСОБА_1 .

Однак, позивач в заяві просить суд застосувати спосіб забезпечення позову, який не буде стосуватись предмету спору у цій справі, оскільки виходить за межі правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 і Військовою частиною НОМЕР_1 щодо прийняття оскаржуваних наказів.

Зміст наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.11.2022 за №279, зокрема пункт 4, не містить жодних відомостей про переміщення ОСОБА_1 за межі відання і компетенції ІНФОРМАЦІЯ_2 , а особливо переміщення несення ним військової служби в іншу місцевість, зокрема, місто Бахмут Донецької області.

Пункт 4 вказаного наказу свідчить про переміщення ОСОБА_1 із місця несення служби з міста Калуш Калуського району Івано-Франківської області до місця постійної дислокації міста Коломия Коломийського району Івано-Франківської області.

Наказ Військової частини НОМЕР_1 про прийняття до пункту постійної дислокації та зарахування солдата ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби у матеріалах заяви відсутній, а тому суд позбавлений можливості надати йому правову оцінку.

Крім того, суд також зауважує, що в силу вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, визначення місця несення служби військовослужбовцем, а також переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої відбувається з урахуванням стану здоров'я військовослужбовця за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.

Проте, матеріали заяви про забезпечення позову не містять висновку (постанови) військово-лікарської комісії про придатність до військової служби ОСОБА_1 .

Крім того, заявник не надав до суду жодного доказу на підтвердження власних доводів про обставини не написання ним особисто рапорту від 11.11.2022 за №337/4, складання припису за вихідним номером 8/4389 від 11.11.2022, прийняття Командувачем військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_4 ” наказу (по особовому складу) №269-РС від 10.11.2022, які знаходяться в основі першого із оскаржуваних наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 за №279.

Також слід зазначити, що зі змісту заяви про забезпечення позову суд не може дійти обґрунтованого висновку про наявність очевидних ознак протиправності наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.11.2022 за №279 та наказу Військової частини НОМЕР_1 про прийняття до пункту постійної дислокації та зарахування солдата ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби, намір на оскарження яких наявний у ОСОБА_1 .

Відтак, твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтуються тільки на припущеннях.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведені адвокатом заявника обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених частиною 2 статті 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 .

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.11.2022 про забезпечення позову до пред'явлення адміністративного позову, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Попередній документ
107593612
Наступний документ
107593623
Інформація про рішення:
№ рішення: 107593615
№ справи: 300/4862/22
Дата рішення: 30.11.2022
Дата публікації: 01.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.11.2022)
Дата надходження: 28.11.2022
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БІНЬКОВСЬКА Н В