ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у забезпеченні позову
"30" листопада 2022 р. Справа № 300/4853/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу №279 від 11.11.2022,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_1 , відповідно до змісту якого просить: визнати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №279 від 11.11.2022.
Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (виносити розпорядження, накази, тощо) відносно солдата ОСОБА_1 щодо подальшого переміщення несення військової служби в іншу місцевість до набрання судового рішення у справі про визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.11.2022 за №279 в частині відносно ОСОБА_1 .
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає про протиправність наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №279 від 11.11.2022. Стверджує, що 12.11.2022 після прибуття до Військової частини НОМЕР_1 її командиром було оголошено заявнику про те, що 14.11.2022 ОСОБА_1 буде переміщено по несенню служби в місто Бахмут Донецької області. Також зазначає, що 13.11.2022 заявником було подано рапорт командиру Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 просив направити його на ВЛК в клініку №1121 для перевірки стану здоров'я та запобігання загостренню інфекційної хвороби - ангіни горла через погане самопочуття (температура та сильний біль у горлі). Стверджує, що вказаний рапорт було проігноровано. Заявник також зазначає, що йому відомо про те, що готується бойовий наказ про переміщення його по службі в місто Бахмут Донецької області, на що, окрім незаконного переміщення наказом №279 від 11.11.2022, на теперішній час заявник не готовий за станом здоров'я.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
У відповідності до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Із прохальної частини заяви про забезпечення позову слідує, що заявник просить заборони Військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії (виносити розпорядження, накази, тощо) відносно солдата ОСОБА_1 щодо подальшого переміщення несення військової служби в іншу місцевість до набрання судового рішення у справі.
На переконання суду, обов'язковою умовою застосування такого виду забезпечення є пов'язаність таких дій з предметом спору, тобто, є явно непропорційним обмеження у компетенції того чи іншого суб'єкта владних повноважень за умови, що таким обмеженням не передують рішення чи дії, які прямо чи опосередковано вказують виникнення правовідносин в майбутньому, захист прав в яких просить ОСОБА_1 .
Однак, позивач в заяві просить суд застосувати спосіб забезпечення позову, який не буде стосуватись предмету спору у цій справі, оскільки виходить за межі правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо прийняття оскаржуваного наказу від 11.11.2022 за №279.
Суд звертає увагу на те, що позивач не оспорює жодного рішення командира Військової частини НОМЕР_1 , вказану військову частину ОСОБА_1 визначив у позові як третю особу.
28.11.2022 на адресу суду також надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання адміністративного позову (адміністративна справа №300/4862/22). До цієї заяви було долучено наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №279 від 11.11.2022.
Зміст наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022 за №279, зокрема пункт 4, не містить жодних відомостей про переміщення ОСОБА_1 за межі відання і компетенції ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Пункт 4 вказаного наказу свідчить про переміщення ОСОБА_1 із місця несення служби з міста Калуш Калуського району Івано-Франківської області до місця постійної дислокації міста Коломия Коломийського району Івано-Франківської області.
Крім того, суд також зауважує, що в силу вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, визначення місця несення служби військовослужбовцем, а також переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої відбувається з урахуванням стану здоров'я військовослужбовця за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
Проте, матеріали заяви про забезпечення позову не містять висновку (постанови) військово-лікарської комісії про придатність до військової служби ОСОБА_1 .
Крім того, позивач не надав до суду жодного доказу на підтвердження погіршення стану здоров'я. У матеріалах позову відсутній рапорт ОСОБА_1 від 13.11.2022 щодо направлення на ВЛК у поліклініку №1121.
Слід зазначити, що зі змісту матеріалів позовної заяви суд не може дійти обґрунтованого висновку про наявність очевидних ознак протиправності наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2022.
Відтак, твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечувальних заходів, сформульовані як можливість/ймовірність, яка ґрунтуються тільки на припущеннях.
Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Наведені заявником обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених частиною 2 статті 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ОСОБА_1 .
Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.11.2022 про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.