Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду
29 листопада 2022 року Справа №200/2701/21-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Христофорова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 26.02.2021 року, зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник ОСОБА_1 22 листопада 2022 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі № 200/2701/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 26.02.2021 року, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 26.02.2021 року, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправним та скасоване рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.02.2021 року № 31 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зобов'язано Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2021 № 31 про призначення пенсії на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду набрало законної сили 10 березня 2022 року.
Ухвалою від 11 липня 2022 року суд, задовольнивши заяву представника ОСОБА_1 про залишення без розгляду заяви про встановлення контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 26.02.2021 року, зобов'язання вчинити певні дії, залишив без розгляду заяву представника ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 26.02.2021 року, зобов'язання вчинити певні дії.
Також 11 липня 2022 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про заміну відповідача у справі № 200/2701/21-а.
Ухвалою від 10 серпня 2022 року суд допустив у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у справі № 200/2701/21-а, заміну Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475) його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3).
Також, ухвалою суду від 10 серпня 2022 року суд відмовив у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 26.02.2021 року, зобов'язання вчинити певні дії.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.11.2022 № 2738-IX «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 на 90 діб.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 року Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
Обґрунтовуючи заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, представник ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з діями відповідача щодо виконання рішення суду по цій справі, оскільки, відповідач, розглянувши повторно заяву позивача від 24.02.2021 не врахував висновків, які наведені в мотивувальній частині рішення по справі № 200/2701/21, оскільки, на переконання представника заявника, відповідач: не застосував висновки Великої Палати Верховного Суду в Постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) та висновки у зразковій справі №360/3611/20, які зазначені в рішенні суду та які обов'язкові до виконання відповідачем; не врахував, що разом періоди роботи ОСОБА_1 з 18.09.2013 по 31.01.2021 за Списком №2 на ПРАТ «АКХЗ» та з 26.01.1986 по 20.10.1991 за Списком №2 в Центральних ремонтно-механічних майстернях ГОКа “Куларлзолото” об'єднання “Якутзолото” складають більше 13 років; обрахував страховий та пільговий стаж роботи позивача станом на 01.04.2015, а не на день звернення ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду, а саме на 24.02.2021р. (день звернення); відмовив їй у призначенні пенсії згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 не врахувавши висновки Великої палати Верховного суду в межах зразкової справи №360/3611/20, в якій остання дійшла висновку щодо застосування саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливим для особи, а не Закону №1058-ІV.
У зв'язку з викладеним, просить зобов'язати відповідача-суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в повному обсязі по справі № 200/2701/21-а від 17.01.2022 року.
Надаючи правову оцінку даним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Отже, даними нормами встановлено в імперативній формі обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, та обов'язковість виконання цього рішення особою, визначеною судом.
Також ст. 129-1 Конституції України передбачає здійснення судом контролю за виконанням судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (частина 2 статті 382 КАС України)
За наведеного правового регулювання, заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягає вирішенню судом, який розглянув справу по суті та прийняв рішення не на користь суб'єкта владних повноважень.
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого врегульований ст. 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Суд звертає увагу, що положення ст. 129-1 Конституції України та ст. 14 КАС України свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.
Крім того, суд вважає необхідним застосувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, в рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції», у п. 40 якого зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
При цьому, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати те, чи виконано судове рішення, причини, які призводять до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Як зазначено вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасоване рішення Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26.02.2021 року № 31 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, зобов'язано Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.02.2021 № 31 про призначення пенсії на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення. У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Матеріалами справи підтверджено, а саме з рішення Головного управління Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 № 050130001442 від 20 жовтня 2022 року встановлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2701/21-а від 17 січня 2022 року скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України від 26.02.2021 року №31 про відмову в призначенні пенсії, та повторно розглянуто заяву від 24.02.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за роботу із шкідливими і важкими умовами праці відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону 1058-IV, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення. Страховій стаж заявниці станом на 01.04.2015 обчислено та становить 30 років 6 місяців 10 днів, в тому числі пільговий стаж роботи за Списком №2 - 6 років 11 місяців 3 дні. Періоди роботи з 25.09.1985 по 25.01.1986 та з 21.10.1991 по 15.01.1992, з 16.01.1992 по 01.10.1992 не зараховано до пільгового стажу за Списком №2. За таких обставин прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 по заяві від 24.02.2021 року відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону 1058, оскільки у заявниці відсутні необхідні 10 років пільгового стажу роботи за Списком №2.
Отже, фактично рішення суду від 17 січня 2022 року відповідачем виконано, в зв'язку з чим відсутні підстави для встановлення судового контролю.
Таким чином, оскільки суд встановив виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області рішення суду від 17 січня 2022 у даній справі, суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю у справі № №200/2701/21-а.
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду встановлено статтею 383 КАС України.
Так, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (частина перша цієї статті КАС).
Керуючись статтями 14, 167, 248, 256, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 26.02.2021 року, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала постановлена та підписана в порядку письмового провадження 29 листопада 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров