29 листопада 2022 року Справа № 160/18791/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
23 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 вересня 2021 року за №ФД100090 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити перерахунок пенсії на підставі довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27 вересня 2021 року за №ФД100090 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та виплатити суму заборгованості ОСОБА_2 з 01.04.2019 року на підставі виданої довідки, а саме: посадовий оклад - 3 260,00 грн, оклад за військове звання - 1 020,00 грн; надбавка за вислугу років 50% - 2 140,00 грн; надбавка за особливості проходження військової служби 65,00% - 4 173,00 грн; премія 95% - 3 097,00 грн.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд зробив висновок, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Виключний перелік заяв та клопотань, за подання яких не справляється судовий збір, встановлений частиною 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, виключний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору встановлений частиною першою статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначені розміри ставок судового збору.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову: немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 гривень.
Стосовно застосування ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів» встановлено, що оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС має, серед іншого, містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком роботи відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Проте в оголошенні, яке було опубліковано у газеті Голос України 04.09.2021 про початок функціонування підсистеми ЄСІТС, не міститься інформації про введення в дію підпункту б підпункту 1 пункту 17 параграфу 1 розділу 4 розділу VII Перехідні положення Закону щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі.
Це означає, що відповідна норма не набрала чинності у порядку встановленому Законом.
Відповідне роз'яснення також опубліковано ДСА України 29.10.2021 (https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/general/1203009).
Таким чином, позивачу необхідно доплатити 992,40 грн.
Таким чином, сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за подання до адміністративного суду позову: немайнового характеру складає 992,40 грн, за наступними реквізитами: немайнового характеру за наступними реквізитами: (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; призначення платежу «судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)» або обґрунтоване клопотання з належними та допустимими доказами.
За таких обставин, позивачу необхідно надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем отримано від ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідь та довідку 27.09.2021 року, проте позивач з даним позовом звернувся до суду лише 23.11.2022 року.
Стосовно посилання позивача на введення воєнного стану в Україні, що стало підставою вчасно звернутись з даним позовом до суду, суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.
Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, позивачем порушено строк звернення до суду, оскільки судом не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом, починаючи з дати отримання відповіді та довідки 27.09.2021 року.
Відтак, сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, на переконання суду, - не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
З такою позицією визначився Верховний Суд у справі 500/1912/22 (постанова від 29 вересня 2022 року).
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
На підставі частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, а тому згідно з ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме надати до суду:
- докази сплати судового збору в розмірі 992,40 грн., сплаченого за наступними за реквізитами: немайнового характеру (Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); МФО 899998 ; призначення платежу «судовий збір за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача)» або обґрунтоване клопотання з належними та допустимими доказами;;
- наданням до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно з вимогами статтей 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук