Справа № 203/461/21
Провадження № 1-кс/0203/3586/2022
28 листопада 2022 року слідчий суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчої - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 26 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021040000000067 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 3 ст.190 КК України, у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
28 листопада 2022 року під наглядом Дніпропетровської обласної прокуратури за проведенням цього досудового розслідування ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, слідчий клопочить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів до ОСОБА_5 , підозрюваного в тяжких злочинах проти власності за ознаками ч. 3 ст. 190 КК України.
Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваного 28 листопада 2022 року о 16 год. 09 хв. отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість покарання у виді позбавлені волі від трьох до восьми років, а також те, що підозрюваний на території Дніпропетровської області місця реєстрації та постійного місця проживання не має та для уникнення від кримінальної відповідальності постійно змінює місце свого проживання. Окрім цього, наразі органами досудового розслідування злочинну діяльність ОСОБА_5 викрито не в повній мірі, повідомлено про підозру не за всіма фактами скоєних злочинів, оскільки здійснюється збір доказів, а тому підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для цього кримінального провадження, в тому числі й знаряддя їх скоєння. Також підозрюваний може, як у спосіб так і реально впливати на свідків, потерпілих та інших осіб причетних до цього кримінального провадження, яким не повідомлено про підозру. Зокрема, володіючи інформацією щодо обставин скоєних ним злочинів, може цим скористатись, пообіцявши відшкодувати завдану потерпілим шкоду в обмін на відмову останніх від участі у кримінальному провадженні. Більш того, підозрюваний обізнаний про наявні докази в матеріалах кримінального провадження, а тому своїми порадами та вказівками, а також використовуючи моральний та фізичний тиск може допомогти іншим учасникам злочинів, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок, потягне за собою можливість отримання підозрюваним більш м'якого покарання. Підозрюваний ніде не працює, постійного джерела доходу не має, а тому є достатньо підстав вважати, що він існує виключно рахунок коштів, отриманих злочинним шляхом, з огляду на що підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення або вчинити інше.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував тим, що жоден з ризиків, на які посилається слідчий та прокурор за ст. 177 КПК України не доведений і є надуманим, оскільки він не від органів досудового розслідування не переховувався, перебував вдома, сприяв слідчим діям, ніяких інших злочинів вчиняти не збирається, влаштується на роботу, тому просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, або помірну для нього заставу.
Захисник позицію підзахисного підтримав, наполягав на відмові у застосуванні найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що прокурором не доведено, що домашній арешт чи інший більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити процесуальні ризики, на які він посилається, з огляду також і на те, що самі по собі ризики за ст. 177 КПК України наведені формально, без доказового обґрунтування, тобто є припущеннями, тоді як підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, дитину на утриманні, постійне місце проживання та реєстрації, має позитивну характеристику за місцем мешкання, що свідчить про відсутність ризику переховування. Також відсутній ризики знищення доказів, оскільки про їх наявність підозрюваний не обізнаний і у розпорядженні таких не має після проведеного обшуку. Крім того, оскільки він ні з потерпілими, ні зі свідками не знайомий, то впливати на них не має можливості. Одночасно захисник вказував на безпідставно завищений заявлений слідчим та прокурором розмір застави, оскільки його підзахисному інкримінується заподіяння шкоди у 20 тис. грн., а тому застосування застави у розмірі, більшому ніж максимально передбачений розмір для тяжких злочинів у 80 р.п.м.п.о., а само у 250 розмірів п.м.п.о. робить тримання під вартою безальтернативним, у зв'язку з чим захисник просив слідчого суддю застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши думку прокурора та слідчої, міркування підозрюваного та його захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, за який санкція ч. 3 ст. 190 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.
28 листопада 2022 року ОСОБА_5 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з'ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин він, добровільно, умисно з корисливих мотивів дійшовши попередньої змови з ОСОБА_8 , маючи єдиний умисел, направлений на систематичне скоєння тяжких кримінальних правопорушень проти власності 22 червня 2022 року розробили детальний (поступовий) злочинний план щодо систематичного заволодіння чужим майном шляхом обману під приводом продажу меблів у соціальній мережі «Instagram». У відповідності з планом злочинної діяльності ОСОБА_9 та ОСОБА_5 розподілили ролі і функції між членами групи наступним чином. Так, на ОСОБА_10 покладалися наступні обов'язки: створення, ведення, наповнення аккаунтів в соціальній мережі «Instagram», підшукування осіб, які надають згоду щодо реєстрації на їх ім'я банківських карткових рахунків, на які у подальшому будуть надходити грошові кошти, отримані злочинним шляхом, спілкування з потернційними потерпілими на аккаунтах, зняття готівки з розрахункових рахунків у банківських установах та маскування їх походження та розподіл грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, між співучасниками злочину. На ОСОБА_5 покладалися обов'язки, спрямовані на підшукування осіб, які надають згоду щодо реєстрації на їх ім'я банківських карткових рахунків, на які у подальшому будуть надходити грошові кошти, отримані злочинним шляхом, спілкування з потенційними потерпілими на аккаунтах у соціальній мережі та зняття готівки з розрахункових рахунків у банківських установах та маскування їх походження. Далі, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 22 червня 2022 року у соціальній мережі «Instagram» розмістили оголошення із завідомо недостовірною інформацією про продаж меблів, яких у них не було в наявності, а також відсутній намір надіслати їх потерпілим, та цього ж дня потерпіла ОСОБА_12 побачила оголошення щодо продажу меблів для салонів краси, поцікавилася про купівлю цих меблів, після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_5 із застосуванням радіоелектронного засобу надіслали потерпілій повідомлення про те, що відправка товару здійснюється лише після попередньої повної оплати його вартості на картковий рахунок, оформлений на ОСОБА_13 , яка не входила до складу злочинної групи, однак її рахунком користувались ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , створивши відчуття законності та правомірності вчинених дій з боку потерпілої ОСОБА_12 . Далі , потерпіла ОСОБА_12 будучи введеною в оману та впевненою у доброчесності продавця, не сумніваючись у правомірності своїх дій, 22 червня 2022 року приблизно о 13:00 год. через термінал перерахувала кошти у розмірі 5 930 грн. на картковий рахунок, повідомлений їй у соціальній мережі, проте товар остання не отримала. У подальшому ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, за тією ж злочинною схемою вчинили аналогічні шахрайські дії, а саме: 23 червня 2022 року заволоділи грошовими коштами ОСОБА_14 у сумі 3 000 грн., 25 червня 2022 року заволоділи грошовими коштами потерпілої ОСОБА_15 у сумі 6 750 грн., 10 липня 2022 року заволоділи грошовими коштами потерпілого ОСОБА_16 у сумі 5 000 грн., - розпорядившись коштами власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки вагомими фактичними даними протоколами допитів потерпілих ОСОБА_12 від 17.10.2022, ОСОБА_15 від 25.10.2022, ОСОБА_16 від 26.10.2022, ОСОБА_14 від 28.10.2022, що в сукупності з протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 16.09.2022, від 26.09.2022 у АТ «Спортбанк», АТ «Таскомбанк», ПАТ «Банк Восторк», АТ КБ «Приватбанк», протоколами оглядів від 21.09.2022, від 22.09.2022 з камер відеоспостереження банкоматів та протоколом обшуку від 28.11.2022 у сукупності викривають роль ОСОБА_5 у поставлених йому за вину злочинах.
Прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.
Поставлена під сумнів вагомість доказів викриття ОСОБА_5 на початковому етапі розслідування у поєднанні із спірною попередньою правовою кваліфікацією скоєного заохочує сторону захисту до обстоювання своєї правової позиції, щонайменше з іншими менш тяжкими наслідками кримінально-правового характеру, проте слідчий суддя, констатуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , не вправі до висунення обвинувачення наперед розв'язувати питання за ч. 3 ст. 190 КПК України, а обстоювана стороною захисту позиція невинуватості підозрюваного в інкримінованих злочинах підлягає ретельній перевірці, після чого прокурор вправі буде змінити обсяг підозри або прийняти інше рішення, передбачене ст. 283 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.ч.6, 7 ст. 176 КПК України.
Слідчий суддя приходить до висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлені волі від трьох до восьми років, немає міцних соціальних зав'язків, у зв'язку з чим з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а наявність на утриманні малолітньої доньки, не є тими виключними запобіжниками, які б перешкодили переховуванню від органів досудового розслідування та суду, що характеризує ставлення особи до притягнення до кримінальної відповідальності і в сукупності з іншими наведеними факторами дає слідчому судді достатні підстави вважати наявним ризик спроб підозрюваного вдатися до дій, запобігання яким складає легітимну мету згідно з п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик за п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується виявленням за результатами проведення обшуків не всіх речей, предметів, засобів, речовин тощо, які використовувались співучасниками, а підозрюваному може бути відоме місце знаходження предметів і речей, які мають істотне доказове значення у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим, перебуваючи на свободі останній може їх знищити чи сховати.
Так само слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України оскільки підорюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілих, інших осіб причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення, зокрема, знаходячись на свободі, будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, а також ще не віднайдені органом досудового розслідування, своїми порадами та вказівками може допомогти особам, яких органами досудового розслідування ще не встановлено та до кримінальної відповідальності не притягнуто, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, а також пообіцявши потерпілим відшкодувати завдану шкоду в обмін на їх відмову від участі при здійсненні досудового розслідування, що, як наслідок в сукупності, потягне за собою можливість отримання підозрюваним ОСОБА_5 більш м'якого покарання.
Доведеними є й ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки останній ніде не працює, постійного джерела доходу також не має, що дає достатньо підстав вважати, що підозрюваний існує виключно за рахунок грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.
Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням тяжкості повідомленої підозри, яка допускає застосування тримання під вартою згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, для забезпечення належної поведінки підозрюваного відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання наявним процесуальним ризикам втечі, знищення, спотворення доказів, впливу на інших учасників кримінального провадження, вчинення іншого злочину, слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування тримання під вартою строком на 60 днів в межах строків досудового розслідування з моменту фактичного затримання, тобто з 28 листопада 2022 року до 27 січня 2023 року, оскільки інший більш м'який запобіжний захід, зокрема, у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов'язання, не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, і вірогідні відомості про медичні протипоказання чи про неможливість підтримувати стан здоров'я підозрюваного в умовах попереднього ув'язнення відсутні.
При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» складає з 01 липня 2022 року від 52 000 до 208 000 гривень.
Згідно абз. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, зважаючи на тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , розмір заподіяної за його співучасті шкоди в розмірі близько 1 000 000,00 грн., хоч самостійно завдана шкода ним оцінюється органом досудового розслідування у 20 000,00 грн., дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, є необхідним визначити розмір застави у межах, визначених ст. 182 КПК України, тобто такий, що перевищує 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та визначити її у розмірі 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (шістсот п'ятдесят тисяч гривень), що складає 650 000 грн., оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, зупинення його злочинної діяльності.
.
Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 26 січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021040000000067 з попередньою правовою кваліфікацією посягань за ч. 3 ст. 190 КК України у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 27 січня 2023 року, в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» Управління державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області.
Визначити строк дії ухвали до 27 січня 2023 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути звільнений під заставу 650 000 гривень, тобто 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з часу підтвердження внесення цієї суми на рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172, одночасно з покладенням на підозрюваного обов'язків згідно з ст. 194 КПК України на строк дії ухвали - до 27 січня 2023 року:
- за першою вимогою прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з м. Новомосковськ Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту звільнення з-під варти вважати таким, до якого у вигляді запобіжного заходу застосована застава, про що уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення повідомити слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
Попередити ОСОБА_5 про звернення суми застави в дохід держави із зарахуванням її до спеціального фонду Державного бюджету України в разі невиконання підозрюваним покладених на нього за цією ухвалою обов'язків з вирішенням питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого виду запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам провадження 29 листопада 2022 року о 16:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1