Справа № 199/8641/22
(1-кс/199/1349/22)
16.11.2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпро, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
Відповідно до клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке надійшло до суду 16.11.2022 року, ставиться питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності.
Так, ОСОБА_6 14.11.2022 приблизно о 18 годині 25 хвилин, знаходився біля будинку № 37 по провулку Покришкіна в м. Дніпрі разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де побачив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У той же час та місці, ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_6 здійснити напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а саме майном, яке при собі утримує потерпілий ОСОБА_8 ..
У цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а саме майном, яке при собі утримує потерпілий ОСОБА_8 , та він надав ОСОБА_7 свою добровільну згоду на вчинення кримінального правопорушення, тим самим вступив з ОСОБА_7 в попередню змову щодо вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 14.11.2022 приблизно о 18 годині 25 хвилин, знаходячись разом з ОСОБА_7 біля будинку № 37 по провулку Покришкіна у м. Дніпрі, побачив, як останній наблизився з заду з правої сторони до потерпілого ОСОБА_8 та своєю лівою рукою схопив його за шию, позбавивши його можливості вільно рухатись, чим подолав змогу до можливого опору потерпілого.
Далі, продовжуючи реалізувати спільний злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи (розбій), яка зазнала нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 14.11.2022 приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебуваючи біля будинку №37 по провулку Покришкіна в м. Дніпрі, діючи за попередньою змовою спільно з ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, побачив, як ОСОБА_7 ,відштовхнув потерпілого ОСОБА_8 від себе та знаходячись в безпосередньої близькості до потерпілого ОСОБА_8 , кулаком своєї правої руки наніс один прямий удар в область обличчя з лівої сторони останньому. У свою чергу ОСОБА_6 знаходячись в безпосередній близькості до потерпілого, діючи спільно з ОСОБА_7 , кулаком своєї правої руки наніс один удар в область обличчя потерпілого з лівої сторони.
Далі, не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізувати спільний злочинний умисел направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи (розбій), яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_7 14.11.2022 приблизно о 18 годині 31 хвилину, перебуваючи біля будинку №37 по провулку Покришкіна в м.Дніпрі, діючи за попередньою змовою спільно з ОСОБА_6 , умисно, з корисливих мотивів, наніс своїми руками не менше двох хаотичних ударів в область обличчя потерпілого ОСОБА_8 .. Внаслідок вказаних ударів, потерпілий ОСОБА_8 не втримав рівновагу та впав спиною на землю з висоти власного зросту.
У свою чергу ОСОБА_6 , у той же час та місці, діючи спільно з ОСОБА_7 , наблизився до лежачого спиною на землі ОСОБА_8 , та своєю правою рукою, дістав грошові кошти в сумі 320 гривень, які знаходились у зовнішньому верхньому лівому кармані куртки, одягненої на потерпілому ОСОБА_8 ..
Після чого, не зупиняючись на досягнутому, продовжуючи реалізувати спільний злочинний умисел, направлений на напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 14.11.2022 приблизно о 18 годині 32 хвилин, перебуваючи біля будинку №37 по провулку Покришкіна в м. Дніпрі, умисно, із корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою спільно з ОСОБА_7 , побачив, як останній своїми руками наніс ще не менше двох ударів в область обличчя та голови потерпілого ОСОБА_8 , наніс своїми руками ще не менше двох хаотичних ударів в область обличчя та голови потерпілого.
Доводячи спільний злочинний умисел, направлений на напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану до кінця, ОСОБА_6 14.11.2022 приблизно о 18 годині 32 хвилин, перебуваючи біля будинку № 37 по провулку Покришкіна в м. Дніпро, разом із ОСОБА_7 , утримуючи при собі грошові кошти в сумі 320 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_8 , з місця скоєння кримінального правопорушення зникли в напрямку вул. Передової у м.Дніпрі..
Своїми умисними діями ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_7 , спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 320 гривень та спричинив тілесні ушкодження, відповідно довідки КНП "Міська клінічна лікарня № 6" ДМР" від 14.11.2022 року у вигляді множинних гематом та саден обличчя.
Умисні дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, який є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
14.11.2022 о 19:30 год. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та 15.11.2022 складено протокол про затримання останнього.
15.11.2022 ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12022041630000944 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Підозра ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 14.11.2022;
- довідкою виданою КНП «МКЛ №6 ДМР» від 14.11.2022;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , від 14.11.2022;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_8 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за участі потерпілого ОСОБА_8 ;
- та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування або суду. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 не має законного джерела прибутку, не одружений, не має стійких соціальних зв'язків, також усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення проти власності, який відповідно до ч.5 ст.12 КК України є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років, тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, так як після вчинення кримінального правопорушення з місця скоєння зник.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Даний ризик підтверджується тим, що слідством ще не встановлено всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення ОСОБА_6 , оскільки досудове слідство триває менше двох діб. Для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення є необхідність призначення судових експертиз за різними напрямками спеціальності, та є підстави вважати, що ОСОБА_6 , у випадку обрання йому запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може знищити, сховати або спотворити будь-який із речових доказів по кримінальному провадженню.
3. Незаконно впливати на потерпілого. Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 після отримання копій процесуальних документів, в яких зазначені анкетні відомості потерпілого, може незаконно впливати на нього з метою зміни змісту його показань, які він буде давати під час судового розгляду. Так, не виключено, що ОСОБА_6 , у разі обрання йому іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може скоїти відносно потерпілого кримінальне правопорушення, з метою незаконного впливу на останнього, оскільки на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала такого нападу. Окрім цього встановлено, що ОСОБА_6 проживає в районі АДРЕСА_1 , де і проживає потерпілий по кримінальному провадженню.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність вказаного ризику свідчить те, що ОСОБА_6 не має законного джерела прибутку, офіційно не працевлаштований та може знову вчинити корисливе умисне кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що застосування будь-якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не є достатнім для виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
Таким чином, є всі підстави вважати, що перебуваючи в суспільстві, ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або від суду, впливати на потерпілого у кримінальному провадженні або вчинити інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування іншого менш суворого запобіжного заходу згідно з п. 1-4 ч.1 ст.176 КПК України неможливо, бо він не зможе забезпечити виконання процесуальних обов'язків, передбачених чинним законодавством та забезпечити можливість виконання процесуальних рішень, що підтверджується вищезазначеними матеріалами досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили задовольнити клопотання та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Також слідчий зазначила, що ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, однак перебуває у сумнівній компанії та діяв під впливом ОСОБА_7 ..
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, також додатково зазначив, що ОСОБА_6 раніше не судимий, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання разом з бабусею і братом, працює, хоча офіційно і не працевлаштований. Усі вказані у клопотанні слідчим та прокурором ризики є лише припущенням та не мають жодного належного обґрунтування.
Підозрюваний ОСОБА_6 вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив, що з потерпілим він особисто не знайомий, ОСОБА_7 мав відповідні претензії до потерпілого з приводу його поведінки зі своєї матір'ю, тому конфлікт виник через «розбірки». Будь-яких коштів у потерпілого вони не брали, а вилучені у нього кошти у більшій сумі є його особистими коштами. Він працює на будівництві та проживає з молодшим братом та бабусею пенсійного віку, яка була опікуном над онуками через загибель батьків. Просив обрати йому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки він ніколи не вчиняв та не має наміру вчиняти інші правопорушення, міняти місце проживання та зобов'язується з'являтися до слідчого чи прокурора на виклики.
Вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 , вважаю відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обравши запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, виходячи із наступного.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні №1-р/2017 від 23 листопада 2017 року, тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, пов'язаним із позбавленням особи свободи, який полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установу тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням режиму цієї установи.
У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе: наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частини перша, друга статті 194 КПК України).
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення. Так, вказана норма забороняє переміщати тягар доведення необхідності звільнення на особу, щодо якої вирішується питання про позбавлення її волі.
Крім цього, у рішеннях Європейського суду з прав людини "Харченко проти України" (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року), "Белевицький проти Росії" (п.п.111-112 рішення ЄСПЛ від 1 березня 2007 року) зазначено, що слідчому судді, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи, є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції.
Відповідно до правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, слідчому судді, суду при розгляді відповідного питання слід ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення, оскільки одним з найбільш частих порушень прав людини, визнаних ЄСПЛ у справах проти України, є необґрунтоване ухвалення судами рішень про тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою, а також те, що можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою (зокрема йдеться про застосування домашнього арешту), у багатьох випадках навіть не розглядається.
Європейським судом з прав людини у справах «Вемгофф проти Німеччини», «Летельєр проти Франції», «Смирнов проти Росії» визначено, що тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушення громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Однак всупереч викладеному, органом обвинувачення не надано жодних вагомих доказів, які б посвідчували факти можливого переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення дій для перешкод кримінальному провадженню іншим чином.
Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує:
1) той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є достатньо вагомими;
2) тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, який не досяг пенсійного віку та не має підтверджених медичними документами тяжких або хронічних захворювань;
4) відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, родини та утриманців;
5) відсутність у підозрюваного постійного місця роботи;
6) відсутність відомостей про негативну репутацію підозрюваного;
7) майновий стан підозрюваного, який не має постійного джерела доходу;
8) відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше.
Європейським судом зазначається, що у всіх випадках, коли ризик ухилення підозрюваного (обвинуваченого) від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного (обвинуваченого) має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року).
У той же час, під час розгляду клопотання, не доведено недостатність застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним вище ризикам. Доказів необхідності застосування до підозрюваного саме найсуворішого запобіжного заходу і неможливості обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу, прокурором не наведено.
Стороною обвинувачення не обґрунтовано, які саме обставини об'єктивно свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Водночас, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше не судимий, має постійне місце проживання за адресою - АДРЕСА_1 , за яким позитивно характеризується, проживає в сім'ї, працює.
У цьому кримінальному провадженні на даному етапі слідчий суддя не вбачає за доцільне застосовувати до підозрюваного найбільш суворий запобіжний захід, оскільки ризикам кримінального провадження можна запобігти, застосувавши відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобовий домашній арешт.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням викладеного, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, ч.4 ст.194, ст.ст. 195, 196, 197, 369-372 КПК України, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло без дозволу слідчого, прокурора або суду строком до 12.01.2023 року.
Покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язок прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом до 12.01.2023 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ, який здійснює кримінальне провадження - відділенню поліції №1 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
По закінченню цього строку та за відсутністю клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід та обов'язок вважається скасованим.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1