Справа № 761/25634/22
Провадження №1-кп/761/3312/2022
іменем України
30 листопада 2022 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_3,
при секретарі судового засідання ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100100003263, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2022 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_1
установив:
І . Історія провадження.
18.11.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні № 12022100100003263, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_3
Ухвалою суду від 21.11.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 23.11.2022 у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
II. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 10.11.2022, приблизно 13 годині 46 хвилин, перебуваючи біля ресторану швидкого харчування «Макдональдс», розташованого за адресою: місто Київ, вул. Велика Васильківська, 22, помітив біля входу залишений без нагляду та не пристебнутий антикрадіжним замком велосипед марки "Santos SCC 02", який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У цей час, у ОСОБА_1 , виник раптовий умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме велосипеда марки "Santos SCC 02", в умовах воєнного стану, який діє на території України відповідно до Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , 10.11.2022, приблизно о 13 годині 46 хвилин, перебуваючи біля входу ресторану швидкого харчування "Макдональдс", розташованого за адресою: місто Київ, вул. Велика Васильківська, 22, підійшов до зазначеного велосипеду та розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, та не зможе завадити, діючи умисно та з корисливих мотивів, взяв (викрав) велосипед марки "Santos SCC 02", чорного кольору, вартістю 11 118 (одинадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень, який належить ОСОБА_2 .
Після чого, ОСОБА_1 , сівши на викрадений велосипед покинув місце вчинення кримінального правопорушення та в подальшому розпорядився викраденим велосипедом марки "Santos SCC 02", чорного кольору на власний розсуд, тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 11 118 (одинадцять тисяч сто вісімнадцять) гривень.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 ККУкраїни.
III. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дані кримінально карані діяння.
Обвинувачений ОСОБА_1 , зокрема, заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала в повному обсязі та просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
Потерпілий ОСОБА_2 надіслав заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі.
ІІІ. Положення закону, якими керувався суд.
За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина третя та четверта статті 349 КПК України - суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Допит обвинуваченого здійснюється обов'язково, крім випадку, якщо він відмовився від давання показань, та випадків, передбачених частиною третьою статті 323 та статтею 381 цього Кодексу.
Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України.
Згідно пунктів 3, 4 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», які віднайшли своє відображення у позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.09.2019 у справі № 725/2266/18, слідує, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.
Відповідно до Указу Президента України Володимира Зеленського від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім цього, 12.08.2022 Указом Президента України № 573/2022 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Закону України «Про правовий режим воєнного стану», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно з ч. 2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Згідно зі ст. 66 КК України пом'якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
Також, при ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях по справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine заява № 39598/03) від 21.10.2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom) від 18.01.1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
ІV. Висновки та мотиви суду.
Після роз'яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає «поза розумним сумнівом» доведеним пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимоги від 15.11.2022 раніше не судимий, відповідно до довідки КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» № 469035 від 16.11.2022 ОСОБА_1 , 1980 року народження, перебував з 15.08.2016 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, відповідно до відповіді головного лікаря Київського міського психоневрологічного диспансеру № 1 від 14.11.2022 на обліку не перебуває, згідно характеристики старшого ДОП ВП № 4 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується посередньо, заяв, скарг та повідомлень відносно обвинуваченого від мешканців будинку не надходило.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є тяжким (ч. 4 ст. 185 КК України);
- особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 15.08.2016 перебував під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо;
- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 .
Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому нічого протиправного не вчиняти.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Підстав для застосування положень ст. ст. 69, 70, 71 КК України суд не знаходить.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 під час та після вчинення злочинних дій.
На підставі викладеного, при наявності обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, відсутність тяжких наслідків злочину, що в своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого та критичним відношенням винного до вчиненого, суд вважає за пропорційне призначити покарання ОСОБА_1 у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Водночас, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 , можливе без відбування покарання, а тому, у порядку ст. 75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, що сприятиме досягнення мети покарання, покладаючи такі обов'язки, суд вважає саме їх необхідними і достатніми для виправлення винного з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та її особи. Адже, матиме місце нагляд за особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи № СЕ-19/111-22/49588-ТВ від 16.11.2022 у сумі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 34 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_1 та арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.11.2022, - підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-22/49588-ТВ від 16.11.2022 у сумі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 34 коп.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Скасувати арешт, накладений ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.11.2022 у справі №761/25000/22.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- велосипед чорного кольору з надписами «SANTOS» HANDMADE CUSTOM BIKES CROSS-COUNTRY SCC VLOT WINTERS (квитанція № 27/SHEV_ORJ/2022/133010/1) - повернути власнику ОСОБА_2 ;
- шапку зеленого кольору з надписами на бірці «1991» - повернути ОСОБА_1 ;
- DVD-R диск з відеозаписами з назвою НОМЕР_1 та НОМЕР_2 на яких зафіксовано особу яка вчинила кримінальне правопорушення - зберігати в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_3