печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58425/21-ц
"29" листопада 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань Орел А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати,
03 листопада 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді від 05 листопада 2021 року у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
24 червня 2022 року представником позивача подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду та повернення судового збору.
Суд, вивчивши подану заяву, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Положеннями статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої ст. 12, частини першої ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.
За частиною першою ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України, позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що судовий розгляд по суті судом не було розпочато.
Отже суд у даному випадку зобов'язаний застосувати імперативну норму процесуального законодавства та задовольнити заяву представника позивача про залишення позову без розгляду, оскільки вимога норми пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України дотримана.
Оскільки підставою для залишення позовної заяви без розгляду є подання позивачем відповідної заяви, суд вбачає підстави для задоволення заяви.
Частиною третьою статті 257 ЦПК України визначено можливість в ухвалі про залишення позову без розгляду вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Положеннями статті 142 ЦПК України не передбачено повернення повністю або частки судових витрат у справі судом першої інстанції.
Разом з тим, пунктом 4) частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено повернення сплаченого судового збору, у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14, 20 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-13, 19, 58, 62, 142, 257, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання інформації недостовірною та зобов'язання її спростувати, залишити без розгляду.
Зобов'язати ГУК у м.Києві/Печерс.р-н повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 908, 00 грн, згідно з квитанцією № 48393 від 03 листопада 2022 року, призначення платежу: суд. збір за позовом до Печерського районного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І. В. Литвинова