22.11.2022 Справа №607/12107/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 у м. Тернополі в залі суду під час розгляду кримінального провадження № 12017210010002343, стосовно ОСОБА_4 про обвинувачення за ч.2 ст. 187 КК України, розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
встановив:
Прокурор ОСОБА_3 подала клопотання, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Для забезпечення участі обвинуваченого у розгляді вищевказаного клопотання враховуючи неможливість забезпечення його явки за викликом, прокурор ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В клопотанні прокурора про дозвіл на затримання зазначено наступне: «Тернопільським міськрайонним судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210010002343 від 14 липня 2017 року, про обвинувачення: ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин виник злочинний намір направлений на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_5 , поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), у зв'язку з чим він вступив у злочинну змову із ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_4 , який одягнув на обличчя заздалегідь підготовлену маску типу «балаклава» та мав у руках пневматичний газобалонний пістолет моделі «МР-654К», калібру 4.5 мм., який до вогнепальної зброї не відноситься, спільно з ОСОБА_6 , 14 липня 2017 року, близько 10.20 год., увійшли у під'їзд №1 будинку АДРЕСА_1 та перебуваючи на сходовій клітці між 6 та 7 поверхом, почали очікувати ОСОБА_5 , з метою нападу на нього і заволодіння грошовими коштами останнього. Надалі, із квартири вийшов ОСОБА_5 , який побачивши ОСОБА_6 і ОСОБА_4 почав від них тікати. Однак, ОСОБА_6 і ОСОБА_4 наздогнали ОСОБА_5 на сходовій клітці між 2 та 3 поверхом та вчинили відносно нього напад, з метою заволодіння його грошовими коштами, а саме ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 пневматичним газобалонним пістолетом моделі «МР- 654К», калібру 4.5 мм., який до вогнепальної зброї не відноситься, удар в лобово-тім'яну ділянку голови. В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 почали наносити удари руками та ногами в різні ділянки тіла ОСОБА_5 , останній втратив свідомість та отримав тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, рану лобово-тім'яної ділянки голови справа, які відповідно до п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995) відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та синці і численні садна правої руки (передпліччя, ділянки променево-зап'ясткового суглоба, кисті), садно ділянки лівого ліктьового суглоба, синець і садна лівого передпліччя, синець і садно передньої поверхні грудей зліва та по одному синці на правому коліні: і лівому стегні, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Однак, ОСОБА_4 здійснивши за попередньою змовою з ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_5 напад з метою заволодіння його, грошовими коштами, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, грошовими коштами не заволоділи, оскільки в ході побиття потерпілого побачили, що грошові кошти в останнього відсутні, після чого втекли з місця вчинення злочину.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 28.07.2022 із кримінального провадження № 12017210010002343 від 14 липня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України виділено в окреме провадження матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та оголошено останнього у розшук, а кримінальне провадження зупинено до розшуку ОСОБА_4 . За таких обставин, в даному кримінальному провадженні існують обставини, що вказують на наявність підстав для затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою приводу для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто наявні підстави, визначені п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України.»
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 пояснила, що існують підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак враховуючи те, що на даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані та місцеперебування його не відоме з метою забезпечення його безпосередньої участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу необхідно отримати дозвіл на його затримання з метою приводу.
Суд ознайомившись зі змістом клопотань сторони обвинувачення, оглянувши наявні матеріали судового провадження приходить до переконання про доцільність надання дозволу на затримання обвинувачуваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи із наступних підстав.
На підставі статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя є незалежним та керується верховенством права; Основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1, ч.2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно зі ст.188 КПК України, прокурор, має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане: одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до прибуття обвинуваченого до суду на підставі судового виклику; після неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і відсутності у суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю.
В свою чергу на підставі ст. 28, 318 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки; проведення судового розгляду у розумні строки забезпечує суд; судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
З журналів судових засідань вбачається, що ОСОБА_4 тривалий час систематично не з'являвся до суду. Крім того, не повідомляв про причини неявки. За таких обстави суд вважає, що ОСОБА_4 умисно не прибуває до суду та заздалегідь не повідомляє про причини, тобто порушує свої обов'язки передбачені ст.42 КПК України, і в такий спосіб перешкоджає здійсненню правосуддя.
Також слід врахувати, що ухвалою суду від 28 липня 2022 року ОСОБА_4 оголошено у розшук. На даний час до обвинуваченого запобіжні заходи не застосовані та місцеперебування його не відоме.
Згідно ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, що узгоджується із вимогами п.3 ч.2 ст. 183 КПК України. Наявність складу кримінального правопорушення у діяннях обвинуваченого підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, що слідує із реєстру матеріалів досудового розслідування.
Також доведено обставини котрі свідчать про існування ризиків визначених ст. 177 КПК України зокрема: ризику незаконно впливати на потерпілого чи свідків у цьому кримінальному провадженні, який підтверджено тим, що їх особисті дані добре відомі ОСОБА_4 , тому він може незаконно схиляти їх до зміни наданих раніше показань чи відмови давати покази; ризик переховуватись від суду, який обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 впродовж тривалого часу не з'являвся в судові засідання, внаслідок чого судом прийнято рішення про оголошення його в розшук та виділення матеріалів у окреме провадження. Крім цього, в даному випадку, наявні ознаки суспільного інтересу, оскільки ОСОБА_4 завдав шкоду неповнолітній особі.
Крім цього пунктом 58 рішення ЄСПЛ у справі «Becciev v. Moldova» від 04.10.2005 року (Бекчієв проти Молдови) передбачено, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стосовно ОСОБА_4 узгоджується з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де поміж іншого зазначено, що необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для тримання особи під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Європейський Суд також визнає, що, враховуючи серйозність висунутого обвинувачення, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Однак слід врахувати, що метою надання дозволу на затримання обвинуваченого є саме забезпечення його явки для участі у вирішенні поданого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що безумовно не свідчить про вирішення вказаного клопотання на даному етапі а є рішенням суду, який створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу ухиляється від явки до суду, тим самим перешкоджає здійсненню судового розгляду, існує реальна загроза, що обвинувачений буде і надалі переховуватися від суду, що приведе до затягування судового розгляду кримінального провадження та порушить права учасників кримінального провадження, зокрема потерпілих, на вирішення справи в розумні строки, крім цього перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілого чи свідків, відтак наявні достатні підстави для надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про тримання під вартою, тому суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого, з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід задовільнити.
Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, 22, 28, 187, 189, 190, 318 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання задовільнити. Надати дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , зареєстрованого у АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: 1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; 2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; 2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора; 3) відкликання ухвали прокурором.
Строк дії ухвали закінчується 22 травня 2023 року в 23 год. 59 хв.
Контактні дані прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , адреса: м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 7, номери телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Копію ухвали надіслати прокурору Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 для відому і контролю.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяОСОБА_1