28.11.2022 Справа №607/16944/22
провадження № 1-кс/607/5431/2022
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора ОСОБА_3 , представника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі клопотання прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження № 12022211040001821 від 19.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. ст. 204 КК України, про арешт майна, -
встановила:
21.11.2022 шляхом здачі у відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта» прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке надійшло до суду 23.11.2022.
Того ж дня, 23.11.2022, слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області винесено ухвалу, якою зазначене клопотання повернуто прокурору, надавши строк для усунення недоліків, допущених при його подачі, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
25.11.2022 прокурором, після усунення недоліків, повторно подано клопотання про арешт майна, у якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 (із цистерною, наповненою паливно-мастильними матеріалами), що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю м. Чортків, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження і користування власниками майна.
Клопотання мотивоване тим, що вказане майно вилучене 19.11.2022 під час проведення огляду місця події; арешт необхідний для збереження вказаного майна як речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні подане ним клопотання підтримав та просив задовольнити, зазначивши, що в осіб на момент зупинки були відсутні документи на транспортний засіб та паливно-мастильні матеріали, у зв'язку з чим їх було вилучено та подано зазначене клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів, які є предметом та знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Крім того, повідомив, що в органу досудового розслідування відсутні документи на це мастило та станом на момент розгляду клопотання відсутні дані, що це за речовини, у зв'язку з чим буде проведено експертизи цих речовин.
Представник - адвокат в судовому засіданні подав заперечення ФОП ОСОБА_6 , в яких зазначив, що автомобіль МАЗ 500, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває у його законному користуванні (оренді), на підставі договору оренди транспортного засобу від 07.11.2022 та акта приймання-передачі, укладених між ОСОБА_5 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_7 (орендар). Відповідно до ліцензіції ГУ ДПС У Тернопільській області реєстраційний номер 19120314201900180 від 20.10.2020 ОСОБА_7 надано право роздрібної торгівлі пальним за адресою АДРЕСА_1 , яку останній орендує на підставі договору оренди АЗС №5 від 01.01.2022 у ФОП ОСОБА_8 . Крім того, в своїх запереченнях адвокат зазначає документи, згідно яких відбувалось відвантаження (переміщення) паливно-мастильних матеріалів. А також зазначає, що ОСОБА_9 , відповідно до Наказу №36/20 від 04.03.2020, прийнято на роботу на посаду оператора АЗС з 05.03.2020, а Наказом ФОП ОСОБА_7 №8922 від 31.10.2022, ОСОБА_9 переведено на посаду водія автотранспортних засобів. З огляду на зазначене, вважає, що ФОП ОСОБА_7 повністю доведено підтверджуючими документами, які долучено до зазначеного заперечення, що даний автомобіль МАЗ 500, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуває у його законному володінні, бензин марки 95 зберігався та транспортувався у спосіб визначений законом, а походження пального не є незаконно виготовленим.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду клопотання, що не перешкоджає розгляду клопотання відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення, слідчий суддя вважає, що воно підлягає до задоволення з огляду на таке:
згідно матеріалів клопотання, у провадженні СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області перебуває кримінальне провадження №12022211040001821 від 19.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
Як вбачається із витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.11.2022 екіпажем ПП юпітер 202 на автодорозі М30 152 км. м. Тернопіль було зупинено автомобіль марки «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , водія якого перевозив паливно-мастильні матеріали без будь-яких на це документів. Про походження даних поливано-мастильних матеріалів водій нічого пояснити не зміг.
Виклад в клопотанні фактичних обставин події та долучені до клопотання матеріали, а саме відомості, які містяться у: вказаному витягу від 19.11.2022; інформаційній картці - рапорті від 19.11.2022; протоколі огляду від 19.11.2022; поясненнях ОСОБА_9 від 19.11.2022, дають обґрунтовані підстави слідчому судді вважати, що кримінальне правопорушення, яке є предметом досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12022211040001821 від 19.11.2022, могло бути вчинене, тому для забезпечення його розслідування може бути застосований арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження.
Як вбачається із вказаного протоколу огляду, 19.11.2022 під час проведення зазначеної слідчої дії виявлено, вилучено та опечатано автомобіль «МАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 (з цистерною).
Згідно реєстраційної картки транспортного засобу,заява 189669774, автомобіль марки АЦМ МАЗ 500, д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю м. Чорків.
Вказаний автомобіль із цистерною (наповненою паливно-мастильними матеріалами) постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022211040001821 від 19.11.2022.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як вбачається з абз. першого ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що прокурором поданими матеріалами доведено існування на даний час розумних підозр вважати, що майно, арешт на яке він просить накласти, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України; з метою збереження вказаного майна як речових доказів, які необхідні для проведення слідчих дій, від можливого його приховування, відчуження, знищення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, шляхом накладення арешту на зазначене майно.
Накладення арешту на таке майно не є припиненням права власності на нього. Хоча власник/користувач обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, однак такий захід є тимчасовим. Накладення арешту на вилучене майно на даний час відповідає співвідношенню критерію розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, з огляду на те, що таке майно може бути використане як доказ для встановлення обставин у кримінальному провадженні, та з ним необхідно провести слідчі дії.
Заперечення представника щодо накладення арешту на майно до уваги не беруться, оскільки документи, які можуть підтвердити правдивість викладеної в них інформації, подані з порушенням норм законодавства (зокрема ч. 3 ст. 99, ч. 2 ст. 92 КПК України, п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів»»): світлокопії документів взагалі не засвідчені.
Керуючись ст.ст. 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
постановила:
клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом позбавлення права на користування, розпоряджання та відчуження, на автомобіль марки «МАЗ», н.з. НОМЕР_1 (із цистерною, наповненою паливно-мастильними матеріалами), що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: м. Чортків.
Організацію виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Копію ухвали надати учасникам.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1