21.10.2022 Справа №607/13433/22
Провадження №1-кп/607/1632/2022
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі с/з ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в м. Тернополі, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_25 за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції Закону №361-ІХ від 06 грудня 2019 року), ч. 2 ст. 306 КК України (в редакції Закону №361-ІХ від 06 грудня 2019 року), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 1 ст. 209 КК України (в редакції Закону №361-ІХ від 06 грудня 2019 року), ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року),-
До Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 30 вересня 2022 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_16 заявив клопотання про повернення обвинувального акта у даному кримінальному провадженні прокурору, оскільки в ньому не чітко викладено обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не зазначено шкоди, яка завдана інкримінованими їм злочинами, не чітко зазначено редакцію ст. 255 КК України.
Захисник ОСОБА_24 підтримав клопотання захисника ОСОБА_16 , додатково вказав, що в обвинувальному акті зазначено, що злочинна організація була створена в 2019 році, отже стоїть питання, в якій редакції стаття 255 КК України інкримінується обвинуваченим. В обвинувальному акті також не описано які дії вчинено саме виконавцями.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання захисників ОСОБА_16 та ОСОБА_24 та пояснив, що підстави, з яких сторона захисту просить повернути обвинувальний акт прокурору є предметом судового розгляду, в зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання та призначити судовий розгляд, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020210010002207 відповідає вимогам КПК України та підсудний Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.
Захисники ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , думку яких підтримали обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , не заперечили з приводу призначення у даному кримінальному провадженні судового розгляду.
Інші учасники кримінального провадження підтримали клопотання захисників ОСОБА_16 та ОСОБА_24 .
Заслухавши позиції сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020210010002207, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
У цьому контексті суд враховує правову позицію Об'єднаної палати ККС ВС, викладену у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 161/7092/20. У вказаному рішенні Верховний
Суд зазначив, що кримінальний процесуальний закон не містить вичерпного переліку порушень у складанні обвинувального акта, які б обумовлювали його повернення, однак положення п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України відсилає до ст. 291 КПК України, що надає можливість визначити перелік порушень, які є похідними від закріплених у цій статті вимог до підсумкового документа досудового розслідування.
До таких порушень належать: порушення, які стосуються змісту та форми самого обвинувального акту (неправильність або відсутність в обвинувальному акті такої інформації, як дата і місце його складання та затвердження; формулювання обвинувачення; правова кваліфікація кримінального правопорушення тощо); порушення, які стосуються змісту та наявності додатків до обвинувального акта (недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування; недолучення розписки підозрюваного про отримання копії обвинувального акта тощо).
Враховуючи викладене, при вирішенні заявленого захисником клопотання, суд має з'ясувати, чи містить обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні таку невідповідність вимогам ст. 291 КПК України, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду на його підставі.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів приходить до висновку, що вказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані.
Так, в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12020210010002207 викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій кожного з обвинувачених, із зазначенням редакції Закону, яка їм інкримінується, сформульовано їх обвинувачення. Вказано обставини, які, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, в тому числі і зазначено про шкоду, завдану інкримінованими обвинуваченим кримінальними правопорушеннями.
Захисники посилаються на не вірне зазначення в обвинувальному акті стороною обвинувачення редакції статті 255 КК України, яка інкримінується обвинуваченим, водночас це питання, відповідно до ст. 368 КПК України, вирішуються судом при ухваленні вироку та не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування. Така ж позиція викладена у постанові Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18).
Отже, суд вважає, що формулювання обвинувачення кожного обвинуваченого є зрозумілим, чітким та достатньо визначеним для здійснення належного правового захисту.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що у клопотанні захисників ОСОБА_16 та ОСОБА_24 не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020210010002207 вимогам КПК України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності колегією суддів не встановлено під час підготовчого судового засідання, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акту, у цьому кримінальному провадженні, прокурору слід відмовити.
Таким чином, колегія суддів, вислухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження №12020210010002207 підсудне Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України немає, підстав для повернення обвинувального акту, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України немає.
З урахуванням думки учасників підготовчого судового засідання, колегія суддів вважає можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, який здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Також, в судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження дії запобіжного заходу, застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , у виді тримання під вартою. Вважає, що продовжують існувати ризики, які визначені при застосуванні цим обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а строк такого заходу забезпечення кримінального провадження закінчується. Зокрема, ОСОБА_9 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_14 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_10 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_12 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. ОСОБА_11 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Захисник ОСОБА_18 та обвинувачена ОСОБА_9 заперечили щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_17 та обвинувачений ОСОБА_8 заперечили щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_23 заперечив щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив зменшити, визначений при застосуванні запобіжного заходу, розмір застави, оскільки такий є непомірним для обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_14 підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_19 та обвинувачена ОСОБА_10 заперечили щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_21 та обвинувачена ОСОБА_12 заперечили щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_20 заперечив щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив змінити такий запобіжний захід на домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав думку свого захисника.
Колегія суддів, заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо заявлених клопотань, вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню та обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 слід продовжити строк тримання під вартою, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2022 року, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 26 жовтня 2022 року.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2022 року, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 03 листопада 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 серпня 2022 року, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_14 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 26 листопада 2022 року.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2022 року, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 26 жовтня 2022 року.
Ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2022 року, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 03 листопада 2022 року.
Відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 квітня 2022 року, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, продовжений строк якого закінчується 03 листопада 2022 року.
Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, якими суд керується в силу вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства, який не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.
Отже, вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів оцінює та враховує: тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій їх багатоепізодність та суспільну небезпечність, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_9 у разі визнання її винуватою; дані про особу обвинуваченої: її вік, відсутність у неї законного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що вона може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_9 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченої на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_9 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої на строк, що не перевищує 60 днів.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів оцінює та враховує: тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, їх багатоепізодність та суспільну небезпечність, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим; дані про особу обвинуваченого: його вік, відсутність у нього законного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_8 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на строк, що не перевищує 60 днів.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_14 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів оцінює та враховує: тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, їх багатоепізодність та суспільну небезпечність, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_14 у разі визнання його винуватим; дані про особу обвинуваченого: його вік, відсутність у нього законного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_14 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_14 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на строк, що не перевищує 60 днів.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_23 про зменшення розміру застави, визначеного обвинуваченому ОСОБА_14 , колегія суддів зазначає, що такий розмір визначений слідчим суддею у відповідності до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідає тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, та, у випадку внесення застави, зможе повною мірою запобігти ризикам, які встановлені під час застосування запобіжного заходу і продовжують існувати на даний час. У зв'язку з цим у задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів оцінює та враховує: тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій їх багатоепізодність та суспільну небезпечність, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_10 у разі визнання її винуватою; дані про особу обвинуваченої: її вік, відсутність у неї законного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що вона може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_10 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченої на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_10 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої на строк, що не перевищує 60 днів.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів оцінює та враховує: тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій їх багатоепізодність та суспільну небезпечність, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_12 у разі визнання її винуватою; дані про особу обвинуваченої: її вік, відсутність у неї законного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_12 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що вона може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_12 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченої на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_12 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченої на строк, що не перевищує 60 днів.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження застосованого відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів оцінює та враховує: тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, їх багатоепізодність та суспільну небезпечність, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим; дані про особу обвинуваченого: його вік, відсутність у нього законного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи, що наявні відповідні і достатні підстави вважати, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 у виді тримання під вартою, не зникли та з плином часу не змінилися, оскільки є підстави вважати, що він може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та обвинувачених у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_11 є виправданим заходом, оскільки справжній інтерес суспільства, який полягає у забезпеченні законності та запобігання порушенню прав осіб, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права обвинуваченого на свободу.
Таким чином, з урахуванням викладених обставин та особи обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається прокурор, дають відповідні і достатні підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку ОСОБА_11 та запобігти вищевикладеним ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого на строк, що не перевищує 60 днів.
Крім цього, прокурор в підготовчому судовому засіданні подав клопотання про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, які покладені на обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , з метою забезпечення їх належної поведінки, запобігання можливому переховуванню від органу досудового розслідування та суду, незаконному впливу на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, вчиненню іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_22 просив суд виключити обов'язок обвинуваченого ОСОБА_13 не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу. З приводу задоволення клопотання прокурора в іншій частині захисник не заперечив. Обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_24 подав клопотання про скасування обвинуваченому ОСОБА_15 обов'язку носити електронний засіб контролю. З приводу задоволення клопотання прокурора в іншій частині захисник не заперечив. Обвинувачений ОСОБА_15 підтримав думку свого захисника.
Захисник ОСОБА_16 в судовому засіданні просив скасувати обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заборону не спілкуватися між собою, оскільки вони є подружжям, а обвинувачений ОСОБА_6 на даний час проходить військову службу в ЗСУ. З приводу задоволення клопотання прокурора в іншій частині захисник не заперечив. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника.
Колегія суддів, заслухавши думки сторін судового провадження щодо заявлених клопотань, прийшла до наступного висновку.
В силу ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , згідно ухвал слідчих суддів закінчується, заявлені раніше ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, колегія суддів приходить до переконання, що клопотання прокурора необхідно задовольнити, окрім тих зауважень сторони захисту, які суд вважає слушними, зокрема: не підлягає продовженню обов'язок, покладений на обвинуваченого ОСОБА_15 - носити електронний засіб контролю та заборона обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не спілкуватися між собою.
Окрім цього, захисник ОСОБА_16 подав клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_25 , а саме просить зменшити визначений обвинуваченій розмір застави, а суму, на яку зменшено заставу, в розмірі 217000 гривень, перерахувати на підтримку ЗСУ.
Обвинувачена ОСОБА_25 підтримала заявлене своїм захисником клопотання.
Прокурор не заперечив щодо задоволення клопотання захисника.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження щодо заявленого клопотання, колегія суддів прийшла до наступного висновку.
Відповідно до ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 липня 2022 року, у кримінальному провадженні №12020210010002207, щодо підозрюваної ОСОБА_25 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 гривень. 28 вересня 2022 року заставодавцями внесено грошові кошти в якості застави, визначеної вказаною ухвалою суду підозрюваній ОСОБА_25 .
Згідно вимог ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При оцінці майнового стану обвинуваченої ОСОБА_25 суд враховує, що вона не працює, на даний час в Україні оголошено воєнний стан, у зв'язку з чим усталий спосіб життя громадян змінився, значно зросли майнові витрати.
За наведених обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір застави, визначеної у якості запобіжного заходу щодо ОСОБА_25 ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 липня 2022 року до 527 300 гривень.
В той же час, заставодавцем ОСОБА_16 на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Тернопільській області внесено заставу у розмірі 217 000 гривень за ОСОБА_25 у даному кримінальному провадженні, що підтверджується відповідними квитанціями. Саме на цю суму зменшено розмір застави останньої.
За загальним правилом кошти, внесені як застава, повертаються заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ним банківський рахунок і в подальшому заставодавець має право розпоряджатись ними на власний розсуд. Водночас, суд бере до уваги, що захисник ОСОБА_16 звернувся із клопотанням про перерахування внесених ним в якості застави грошових коштів безпосередньо на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України - №UA843000010000000047330992708, а тому вважає за можливе задовольнити вказане прохання.
Окрім цього, в підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_16 звернувся із скаргами про скасування постанови керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_26 про зміну групи прокурорів у даному кримінальному провадженні від 04 квітня 2022 року; про скасування повідомлення від 04 вересня 2020 року про підозру ОСОБА_6 та зобов'язання вчинити дії; про визнання незаконною, необґрунтованою та скасування постанови першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_27 від 04 квітня 2022 року.
Прокурор щодо задоволення скарг заперечив.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників кримінального провадження, встановила таке.
Положеннями статті 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
При цьому, частина друга ст. 303 КПК України визначає, право подання скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, які можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Разом з тим, підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов'язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду.
Крім того, положеннями ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки дані скарги заявлені захисником на стадії підготовчого судового засідання, а доводи, викладені у них, повно, всебічно та об'єктивно можуть бути досліджені судом тільки під час безпосереднього судового розгляду та дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, які на даній стадії у суду відсутні, наведені обставини стороною захисту на даному етапі є передчасними. Питання, пов'язані з допустимістю доказів по даному кримінальному провадженню судом будуть вирішуватися у нарадчій кімнаті при винесенні рішення у справі, де буде дана оцінка всім дослідженим у справі доказам.
Щодо скарги захисника про скасування повідомлення від 04 вересня 2020 року про підозру ОСОБА_6 та зобов'язання вчинити дії, то така взагалі не підлягає подачі на підготовчому судовому засіданні, оскільки повідомлення про підозру є предметом оскарження під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що в задоволенні поданих захисником скарг слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 291, 314, 315, 616 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_16 та ОСОБА_24 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020210010002207 відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020210010002207 від 02 листопада 2020 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_25 за ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 209 КК України (в редакції Закону №361-ІХ від 06 грудня 2019 року), ч. 2 ст. 306 КК України (в редакції Закону №361-ІХ від 06 грудня 2019 року), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ОСОБА_14 за ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 1 ст. 209 КК України (в редакції Закону №361-ІХ від 06 грудня 2019 року), ОСОБА_15 за ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 307 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року) у судовому засіданні в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на 15 год. 00 хв. 28 жовтня 2022 року.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 19 грудня 2022 року до 23 год. 59 хв.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 19 грудня 2022 року до 23 год. 59 хв.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до 19 грудня 2022 року до 23 год. 59 хв.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 19 грудня 2022 року до 23 год. 59 хв.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до 19 грудня 2022 року до 23 год. 59 хв.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до 19 грудня 2022 року до 23 год. 59 хв.
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_23 про зменшення розміру застави, визначеної обвинуваченому ОСОБА_14 відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_13 , задовольнити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_24 про скасування, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_15 , обов'язку носити електронний засіб контролю задовольнити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме: прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із іншими обвинуваченими та свідками в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи УДМС України свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , а саме: прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою; не відлучатися за межі Хмельницької області без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, окрім ОСОБА_6 ; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , а саме: прибувати до прокурора або суду за кожною вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні, окрім ОСОБА_25 ; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали, в частині покладених на обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 обов'язків, до 19 грудня 2022 року до 23 год. 59 хв.
Контроль за виконанням ухвали, в частині покладених на обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_25 , ОСОБА_6 обов'язків, покласти на прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_5 .
Клопотання захисника ОСОБА_16 про зменшення розміру застави, застосованої до обвинуваченої ОСОБА_25 задовольнити.
Зменшити визначений ОСОБА_25 , ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 липня 2022 року, розмір застави до 527 300 грн. (п'ятсот двадцять сім тисяч триста гривень).
Заставу в розмірі 217000 (двісті сімнадцять тисяч) гривень, внесену ОСОБА_16 згідно платіжних документів (квитанцій) №.№. 0.0.2689472893.1; 0.0.2689325832.1; 0.0.2689323182.1 від 28 вересня 2022 року за обвинувачену ОСОБА_25 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, повернути та, зважаючи на згоду заставодавця ОСОБА_16 , перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України (для зарахування коштів у національній валюті) з наступними реквізитами: Банк: Національний банк України, МФО 300001, рахунок UA843000010000000047330992708, код ЄДРПОУ 00032106, отримувач: Національний банк України, призначення платежу: на підтримку Збройних Сил України.
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 про скасування постанови керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_26 про зміну групи прокурорів у даному кримінальному провадженні від 04 квітня 2022 року відмовити.
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 про скасування повідомлення від 04 вересня 2020 року про підозру ОСОБА_6 та зобов'язання вчинити дії відмовити.
В задоволенні скарги захисника ОСОБА_16 про визнання незаконною, необґрунтованою та скасування постанови першого заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_27 від 04 квітня 2022 року відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити начальнику Чортківської установи виконання покарань (№ 26), для відому та виконання в частині застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду, в частині застосованих запобіжних заходів у виді тримання під вартою, може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3