Справа № 455/1093/18
Провадження № 1-кп/455/20/2022
Іменем України
28 листопада 2022 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140320000435 від 31.07.2018 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, не військовозобов'язаного, не військовозобов'язаного, згідно ст.89 КК України судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, не військовозобов'язаного, згідно ст.89 КК України судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, непрацюючого, не військовозобов'язаного, судимості немає,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_6 ,
сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 , представника служби у справах дітей - ОСОБА_8 , представника служби ювенальної превенції ОСОБА_9 ,
ОСОБА_3 , будучи неповнолітнім, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , який на той час був неповнолітнім та ОСОБА_5 , який також на той час був неповнолітнім, 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи в АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження навісного замка, проникли в господарське (підсобне) приміщення, що розташоване на території вказаного будинкового володіння та яке прибудоване до не житлового будинку, яке належить ОСОБА_10 , звідки таємно викрали металеву ванну, яка належить ОСОБА_11 , вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи становить 450,00 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_3 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
ОСОБА_4 , будучи неповнолітнім, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , який на той час був неповнолітнім та ОСОБА_5 , який також на той час був неповнолітнім, 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи в АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження навісного замка, проникли в господарське підсобне) приміщення, що розташоване на території вказаного будинкового володіння та яке прибудоване до не житлового будинку, яке належить ОСОБА_10 , звідки таємно викрали металеву ванну, яка належить ОСОБА_11 , вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи становить 450,00 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст 185 КК України.
ОСОБА_5 , будучи неповнолітнім за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , який на той час був неповнолітнім та ОСОБА_4 , який також на той час був неповнолітнім, 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи в АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження навісного замка, проникли в господарське (підсобне) приміщення, шо розташоване на території вказаного будинкового володіння та яке прибудоване до не житлового будинку, яке належить ОСОБА_10 , звідки таємно викрали металеву ванну, яка належить ОСОБА_11 , вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи становить 450,00 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_5 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у інше приміщення визнав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що він проживає разом з мамою. В сім'ї їх є разом семеро дітей. 15.03.2018 року він, його брат ОСОБА_12 та ОСОБА_13 змовилися винести метал з будинку ОСОБА_14 .. Проникнувши в підсобне приміщення, вони винесли ванну з прибудови та лишили її, а наступного дня здали її на метал. За ванну їм дали 300,00 гривень. Кошти потерпілому ОСОБА_11 відшкодували. У вчиненому щиро каявся, просив його суворо не карати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованованому йому кримінальному правопорушенні - таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у інше приміщення визнав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що 15.03.2018 року він разом з братом ОСОБА_15 та ОСОБА_16 домовилися піти подивитися до будинку ОСОБА_17 , і подивитися, що там є з металу. ОСОБА_5 взяв з собою тачку. Прийшовши до ОСОБА_17 , вони відкрили сарай, звідки взяли ванну, яку сховали. Наступного дня здали ванну за 300,00 гривень. У вчиненому щиро каявся, просив його суворо не карати.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованованому йому кримінальному правопорушенні - таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у інше приміщення визнав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що він разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_19 проникли в приміщення, що в АДРЕСА_3 , та винесли ванну, яку лишили біля річки. Коли вони здали ванну, то його з ними не було. У вчиненому щиро каявся, просив його суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи є заява ОСОБА_11 в якій він просить справу розглядати без його участі, претензій до обвинувачених не має, шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими відшкодована.
Винність обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними кримінальних правопорушень об'єктивно підтверджується, зокрема:
- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2018 року за участю: підозрюваного ОСОБА_3 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_20 , фахівця із соціальної роботи ОСОБА_21 , згідно якого на пропозицію слідчого розказати про всі обставини вчинення кримінального правопорушення, що мала місце 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин, підозрюваний ОСОБА_3 погодився та розказав, що з дитинства він знайомий з ОСОБА_16 , жителем м.Хирів Старосамбірського району Львівської області, який є неповнолітнім. Раніше, точної дати та часу він не пригадує, ОСОБА_13 під час того як вони гуляли розповідав йому, що в м. Хирів Старосамбірського району на вулиці Січових Стрільців знаходиться не житловий будинок, в якому ніхто не проживає та в підсобному приміщенні якого знаходиться метал. Однак, до березня 2018 року ОСОБА_3 на ці слова не звертав уваги. 15.03.2018 року, близько обіду, коли він зі своїм братом ОСОБА_22 зустрілись з ОСОБА_16 , де під час розмови вони вирішили викрасти метал, який знаходиться в підсобному приміщенні, біля не житлового будинку по АДРЕСА_3 . Для цього вони домовились, близько 23 години 00 хвилин, зустрітись біля житлового будинку ОСОБА_23 . Близько 22 години 30 хвилин, він з братом ОСОБА_12 підійшли біля будинку ОСОБА_24 та зустрілись з ним біля його будинку, ОСОБА_5 взяв свої металеві тачки та вони троє задньою дорогою пішли до вказаного господарського приміщення, тобто дорога до якого йде попри річку. Будучи на подвір'ї, ОСОБА_3 відчинив двері до господарського приміщення та він в нього зайшов перший. За ним зайшов ОСОБА_13 , а після цього ОСОБА_25 . Будучи в приміщенні, ОСОБА_3 з братом поставили корпус газової плитки у ванну, які знаходились в даному приміщенні та їх перетягнули до дверей, а ОСОБА_13 взяв пральну машинку, яку також приніс до дверей та вказані речі вони почали виносити в сторону річки Стрв'яж, а саме на берег. Будучи на березі річки вони троє розійшлись по домівках та речі залишили біля річки. Наступного дня, тобто 16.03.2018 року ОСОБА_3 з братом ОСОБА_4 знаходились неподалік нежитлового будинку, з якого вони вчинили крадіжку, в той момент він геліжкою віз якісь бляшки. В цей час, попри них проїжджав ОСОБА_26 , житель с. Буньковичі, який запитав у них, що вони везуть. ОСОБА_3 йому відповів, що саме вони везуть, та сказали, що вони мають метал, який знаходиться на березі річки Стрв'яж та його можуть продати. Тоді ОСОБА_26 запитав у ОСОБА_3 кому належить метал, який є в них, на що вони йому сказали, що це їхні речі. Тоді ОСОБА_26 відразу сказав, щоб вони сідали в його автомобіль на що вони погодились та з ним поїхали до місця, де вони поскладати ванну, корпус газової плитки та пральну машину, не важили це, погрузили їх в машину, за що ОСОБА_26 дав їм 300,00 гривень, після чого ми повернулись в центр м. Хирів, гроші витратили на власні потреби. Маньку ОСОБА_27 вони жодних коштів не дали. Після цього, підозрюваний ОСОБА_3 за участю всіх учасників слідчого експерименту показав місце та спосіб вчинення ним крадіжки, що мала місце 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.07.2018 року за участю: підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_20 , фахівця із соціальної роботи ОСОБА_21 , згідно якого на пропозицію слідчого розказати про всі обставини вчинення кримінального правопорушення, що мала місце 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин, підозрюваний ОСОБА_4 погодився та розказав, шо з дитинства він знайомий з ОСОБА_16 , жителем м.Хирів Старосамбірського району Львівської області, який є неповнолітнім. Раніше, точної дати та часу він не пригадує, ОСОБА_13 під час того як вони гуляли розповідав йому, що в м. Хирів Старосамбірського району на вулиці Січових Стрільців знаходиться не житловий будинок, в якому ніхто не проживає та в підсобному приміщенні якого знаходиться метал. Однак, до березня 2018 року, ОСОБА_4 на ці слова не звертав уваги. 15.03.2018 року, близько обіду, коли він зі своїм братом ОСОБА_28 зустрілись з ОСОБА_16 , де під час розмови вони вирішили викрасти метал, який знаходиться в підсобному приміщенні, біля не житлового будинку по АДРЕСА_3 . Для цього вони домовились, близько 23 години 00 хвилин. зустрітись біля житлового будинку ОСОБА_23 . Близько 22 години 30 хвилин, він з братом ОСОБА_12 підійшли біля будинку ОСОБА_24 та зустрілись з ним біля його будинку. ОСОБА_5 взяв свої металеві тачки та вони троє задньою дорогою пішли до вказаного господарського приміщення, тобто дорога до якого йде попри річку. Будучи на подвір'ї, ОСОБА_3 , відчинив двері до господарського приміщення та він в нього зайшов перший. За ним зайшов ОСОБА_13 , а після цього ОСОБА_25 . Будучи в приміщенні. ОСОБА_4 з братом поставили корпус газової плитки у ванну, які знаходились в даному приміщенні та їх перетягнули до дверей, а ОСОБА_13 взяв пральну машинку, яку також приніс до дверей та вказані речі вони почали виносити в сторону річки Стрв'яж. а саме на берег. Будучи на березі річки вони троє розійшлись по домівках та речі залишили біля річки. Наступного дня, тобто 16.03.2018 року ОСОБА_4 з братом ОСОБА_3 знаходились неподалік нежитлового будинку, з якого вони вчинили крадіжку, в той момент він теліжкою віз якісь бляшки. В цей час, попри них проїжджав ОСОБА_26 , житель с. Буньковичі, який запитав у них, що вони везуть. ОСОБА_3 йому відповів, що саме вони везуть, та сказали, що вони мають метал, який знаходиться на березі річки Стрв'яж та його можуть продати. Тоді ОСОБА_26 запитав у ОСОБА_3 кому належить метал, який є в них, на що вони йому сказали, що це їхні речі. Тоді ОСОБА_26 відразу сказав, щоб вони сідали в його автомобіль на що вони погодились та з ним поїхали до місця, де вони поскладали ванну, корпус газової плитки та пральну машину, не важили це, погрузили їх в машину, за що ОСОБА_26 дав їм 300,00 гривень, після чого вони повернулись в центр м.Хирів, гроші витратили на власні потреби. Маньку ОСОБА_27 вони жодних коштів не дали. Після цього, підозрюваний ОСОБА_4 за участю всіх учасників слідчого експерименту показав місце та спосіб вчинення ним крадіжки, що мала місце 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин.
- протоколом проведення слідчого експерименту від 31.07.2018 року за участю: підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника - адвоката ОСОБА_7 , законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_29 , фахівця із соціальної роботи ОСОБА_21 , згідно якого на пропозицію слідчого розказати про всі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, що мала місце 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин, підозрюваний ОСОБА_5 погодився та розказав, що раніше, в першій половині березня 2018 року, здається за день до вчинення крадіжки він зустрівся з ОСОБА_28 та ОСОБА_22 , яким він розповідав, що через 5-ть будинків від його будинку, знаходиться житловий будинок, в якому ніхто не проживає та господарські споруди, де у вказаних спорудах може бути металобрухт. Наступного дня, ввечері, до нього зателефонував ОСОБА_30 та запропонував йому разом з ним та його рідним братом ОСОБА_12 вчинити крадіжку з господарського приміщення, що розташоване на території будинковолодіння житлового будинку, в якому ніхто не проживає, що знаходиться в АДРЕСА_3 , та за який вони напередодні розмовляли, щоб з нього викрасти металобрухт. Цього ж дня, близько 22 години 00 хвилин - 23 години 00 хвилин, брати ОСОБА_31 прийшли поблизу його житлового будинку та вони з ними зустрілися. Також при зустрічі з братами ОСОБА_32 вони домовились зайти до вищевказаного подвір'я зі сторони річки, оскільки, якби вони йшли зі сторони центральної дороги, їх б могли помітити. Тоді ОСОБА_5 з власного подвір'я взяв тачки та разом з братами ОСОБА_33 , поїхали до подвір'я будинковолодіння, що за адресою АДРЕСА_3 . Будучи біля річки, ОСОБА_5 там залишив тачки, та вони троє пішли подивитись на подвір'я, що саме та де знаходиться. Після цього, ОСОБА_30 підійшов до вхідних дверей до господарського (підсобного) приміщення, та їх припідняв та відчинив. Тоді ОСОБА_30 у вказане приміщення зайшов першим, за ОСОБА_15 туди зайшов ОСОБА_12 , а за ними туди зайшов ОСОБА_5 . Будучи у вказаному приміщенні, вони почали роздивлятись, що саме та де у ньому знаходиться, оскільки було темно, то вони світили телефонами. У даному приміщенні вони побачили металеву ванну білого кольору, пральну машинку та корпус від газової плити. Вказані речі вони разом винесли із господарського приміщення на подвір'я та перенесли їх біля іншого приміщення, яке розташоване на подвір'ї. Після цього хтось з братів ОСОБА_34 зачинив двері, через які вони проникали в господарське приміщення та вони викрадені ними речі перенесли біля річки Стрв'яж. Трохи дальше ніж там, де ОСОБА_5 залишив тачки та викрадені речі вони заховали в кущі. Після цього брати ОСОБА_31 сказали ОСОБА_5 що викрадені речі вони реалізують, тобто продадуть комусь, що за ними хтось має приїхати, а грошима, за які вони продадуть викрадені речі, вони обіцяли поділитись. Тоді ОСОБА_5 забрав свої тачки, які він брав з собою та пішов до свого будинку, а брати ОСОБА_31 йому також сказали, що йдуть додому. Однак, брати ОСОБА_31 , ОСОБА_5 жодних коштів за реалізацію викрадених речей не дали, а через декілька днів після вчинення крадіжки ОСОБА_5 від братів Кибів дізнався про те, що працівники поліції вилучили викрадені ними речі, однак в кого та де, він не знає. Після цього, підозрюваний ОСОБА_5 за участю всіх учасників слідчого експерименту показав місце та спосіб вчинення ним крадіжки, що мала місце 15.03.2018 року, близько 22 години 30 хвилин;
- протоколом огляду предмету від 06.07.2018 року, згідно якого об'єктом огляду є ванна металева, білого кольору, довжиною 150,00 см, шириною 70,00 см, висотою 35,5 см. На даній ванні наявні вм'ятини, сколи, порозі, корозія поверхні, а також забрудження;
- протоколом огляду місця події від 17.03.2018 року, та фототаблицею до нього яким оглянуто будинковолодіння, розташоване в АДРЕСА_3 , яке знаходиться з правої сторони від центральної дороги в напрямку с.Буньковичі Старосамбірського району Львівської області та належить ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . До будинку прибудоване одноповерхове дерев'яне господарське приміщення, яке прибудоване до нежитлового будинку та інших споруд і покрите шифером, вхід до якого веде через одностворні дерев'яні двері;
- постановою про визнання речовим доказом від 06.07.2018 року, згідно якої визнано металеву ванну білого кольору, яку ОСОБА_35 добровільно видав працівникам поліції речовим доказом у кримінальному провадженні №12018140320000146;
- висновком експерта №9/287 від 25.06.2018 року, згідно якого ринкова вартість представленої на дослідження металевої ванни габаритними розмірами 150х70/35,5 см, білого кольору, станом на 01.03.2018 року, становила 450,00 гривень.
Суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з яким, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, безпосередньо дослідивши надані суду докази, зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, які є допустимими та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого стороною обвинувачення.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК Україн, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» (ст.17 КПК України).
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Іншими словами, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумніву, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим, а саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Отже, суд приходить до висновку, що винуватість обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за обставин встановлених судом, повністю доведена і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам, передбаченим ст.ст. 85-87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності безпосередньо судом.
Зокрема, суд бере до уваги: протоколи проведення слідчого експерименту від 30.07.2018 року, від 31.08.2018 року, протокол огляду предмету від 06.07.2018 року ,протоколом огляду місця події від 17.03.2018 року, та фототаблицею до нього, постанову про визнання речовим доказом від 06.07.2018 року, висновок експерта №9/287 від 25.06.2018 року.
Вищевказані протоколи слідчих дій, складені і оформлені у порядку, передбаченому КПК України, є джерелом доказів, оскільки у них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи. Разом з тим, досліджений в судовому засіданні висновок експерта, наданий компетентним спеціалістом, який відповідно до Закону України «Про судову експертизу», має право на проведення експертизи, узгоджується з іншими об'єктивними доказами.
Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, а сукупність зібраних доказів є достатньою та взаємопов'язаною у зазначеному кримінальному провадженні, вони відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об'єктивність та правдивість.
Суд приходить до висновку, що під час судового розгляду доведені всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України.
Таким чином, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд прийшов до висновку, що:
вина ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у інше приміщення повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України;
вина ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у інше приміщення, повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 3 ст.185 КК України;
вина ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з проникненням у інше приміщення, повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 3 ст.185 КК України;
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує: ступінь тяжкості правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який не працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
Аналізуючи вимоги ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених злочинів, а також особу винного.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС України від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.
А тому, при таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченого ОСОБА_3 , слід обрати міру покарання, передбачену санкцією ч.3 ст.185 КК України, - у виді позбавлення волі із звільненням від відбування основного покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та відповідних пунктів ст. 76 КК України, до обвинуваченого ОСОБА_4 слід обрати міру покарання, передбачену санкцією ч.3 ст.185 КК України, - у виді позбавлення волі із звільненням від відбування основного покарання з випробовуванням на підставі ст.ст. 75 КК України та відповідних пунктів ст. 76 КК України, та до обвинуваченого ОСОБА_5 слід обрати міру покарання, передбачену санкцією ч.3 ст.185 КК України, - у виді позбавлення волі із звільненням від відбування основного покарання з випробовуванням на підставі ст.ст. 75 КК України та відповідних пунктів ст. 76 КК України, що є тотожним позиції сторони обвинувачення, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи №9/287 від 25.06.2018 року в розмірі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) гривні 00 копійок, слід стягнути з обвинувачених в рівних частках, тобто по 381 (триста вісімдесят одній) гривні 33 копійки.
Запобіжний захід до обвинувачених не обирався.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у кримінальному провадженні не обирався.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді 4 (чотирьх) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не обирався.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом призначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 судові витрати у справі пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи №9/287 від 25.06.2018 року в розмірі 381 (триста вісімдесят одну) гривню 33 копійки на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 судові витрати у справі пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи №9/287 від 25.06.2018 року в розмірі 381 (триста вісімдесят одну) гривню 33 копійки на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , судові витрати у справі пов'язані із залученням експерта для проведення товарознавчої експертизи №9/287 від 25.06.2018 року в розмірі 381 (триста вісімдесят одну) гривню 33 копійки на користь держави
Речовий доказ, - металеву ванну білого кольору, яка знаходиться у камері зберігання речових доказів Старосамбірського відділення поліції Самбірського відділу поліції ГУ НП у Львівській області, що за адресою: м.Старий Самбір, вул.Л.Галицького, №41, Самбірського району Львівської області, згідно квитанції №906, - повернути власнику ОСОБА_11 .
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1