Справа № 755/11838/22
30.11.2022 Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 одноособово перевіривши виконання вимог ст.ст. 131-132, 170-172 КПК України за клопотанням слідчого групи слідчих - начальника відділення СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2022 за № 42022102040000055, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, установив :
до даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого, котре погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , й обґрунтоване тим, що майно вказане у клопотанні, а саме мобільний телефон, слід арештувати, так як вони відповідають критеріям ст. 98 КПК.
Слідчий суддя перевіривши виконання вимог ст.ст. 131-132, 170-172 КПК України за цим клопотанням, приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Статтею 171 вказаного Кодексу визначено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Однак, у цьому випадку, установлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу.
Так, по-перше, у клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту майна в ключі норм ст. 168 КПК.
Адже, не ураховано заявниками і того, що частина 2 статті 168 КПК передбачає у собі, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах.
Однак, в цьому випадку заявники не ураховують норми ст. 168 КПК та не наводять у зверненні обставини, котрі обумовили вилучення мобільної системи зв'язку згідно абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК.
Не розкрито питання неможливості вчинення дій указаних в ст. 236 КПК на місці проведення слідчої дії, а саме указана норма передбачає, що якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп'ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.
Також, по-друге, у клопотанні про арешт майна не зазначено підстави арешту відповідно до положень статті 170 цього Кодексу із змінами, внесеними згідно із Законом № 720-IX від 17.06.2020.
По-третє, згідно ч. 6 ст. 132 КПК до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
В цій ситуації наявнивй витяг серед додатків, однак він не підписаний реєстратором.
Згідно ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» складовою реквізиту документу є його підпис.
Підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій - на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім'я і прізвище.
Тим самим, є дійсний факт, що підпис - реквізит службового документа, який надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.
Підпис (службового документа) (англ. autograph, countersign) - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.
В цій ситуації відсутній підпис у витязі, а тому такий документ не має юридичної сили, у силу вищевказаного, відповідно, і наведену у ньому інформацію щодо повноважень слідчого та прокурора не можливо сприймати, як беззаперечну.
За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131-132, 168, 170-173, 309, 372-376 КПК України, Суд постановив :
клопотання слідчого групи слідчих - начальника відділення СВ Дніпровського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_2 про арешт майна в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2022 за № 42022102040000055, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч.ч. 2, 3 ст. 307 КК України, повернути прокурору Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання цього судового рішення.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідча суддя ОСОБА_4