Справа № 569/17582/22
1-кс/569/5520/22
30 листопада 2022 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі - третій СВ (з дислокацією у м. Рівному) ТУ ДБР у м. Хмельницькому) старший лейтенант Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 про арешт майна , -
Старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому (далі - третій СВ (з дислокацією у м. Рівному) ТУ ДБР у м. Хмельницькому) старший лейтенант Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням яке погоджено із прокурором у кримінальному провадженні - прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання зазначає, що Слідчими третього слідчого відділом (з дислокацією у місті Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022240030000110 від 25.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України.
Близько 10 год. 05 хв. 25.11.2022 під час виконання вправи на вогневому рубежі на території військової частини НОМЕР_1 військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 гранатометник 2 МБат солдат за призовом під час мобілізації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив постріл із закріпленого за ним 40 мм РПГ-7 (№КР571192) гранатою ПГ -7ВР (маркування 56-78-90, ОКФОЛ), після чого остання впала на відстані близько 40 м від вогневого рубежу (напроти стріляючого) після чого підлетіла (відрикошетила) вгору по хаотичній траєкторії та впала поблизу місця рикошету і вибухнула. Внаслідок вибуху отримав осколкове поранення правої ноги військовослужбовець в/ч НОМЕР_2 солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на пункті боєпостачання (в тилу та правіше 150м від місця проведення стрільб) та пошкоджено закріплений за ним 5,45 мм АК-74 (№2054059). Близько 11 год. 25 хв. солдата ОСОБА_7 доставлено до КП “Рівненська обласна клінічна лікарня”, де після надання йому допомоги встановлено попередній діагноз: “Вогнепальне поранення пахової ділянки справа”, стан важкий в свідомості, загрози життю немає.
Так, 25.11.2022 під час проведення огляду місця події території Рівненського загальновійськового полігонутериторії військової частини НОМЕР_3 та вилучено:
предмет ззовні схожий на40 мм РПГ-7 (№ НОМЕР_4 );
предмет ззовні схожий на автомат АК-74 (№ НОМЕР_5 )5,45 мм;
металеві уламки (осколки)
чотири змиви речовини бурого кольору, ззовні сході на кров, які поміщені до паперових конвертів.
Очевидно, що вищевказані предмети мають важливе значення для цього кримінального провадження, а тому існувала потреба у їх вилученні під час вказаного огляду місця події.
Отже, вищевказані вилучені речі відповідають критеріям речових доказів, вказаних у ст. 98 КПК України, адже можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з вказаних підстав 29.07.2022 слідчим винесено постанову про визнання їх речовими доказами.
Згідно із нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
До початку розгляду клопотання слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить задовольнити вказане клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності учасників провадження, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч. ч.2, 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт майно, вилучене за вищевказаних обставин, оскільки наявні достатні підстави вважати, що майно відповідає критеріям встановленим ст. 98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до втрати чи його пошкодження.
Керуючись ст. 170, 171,175 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задоволити.
Накласти арешт на майно, із позбавленням права на їх відчуження, розпорядження, користування, яке вилучене:
-предмет ззовні схожий на 40 мм РПГ-7 (№КР571192);
-предмет ззовні схожий на автомат АК-74 (№ НОМЕР_5 ) 5,45 мм;
-металеві уламки (осколки) поміщені до сейф пакету ДБР 1008047;
-чотири змиви речовини бурого кольору, ззовні сході на кров, які поміщені до паперових конвертів.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1