Справа № 333/4582/22
Провадження № 1-кс/333/1361/22
11 жовтня 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погоджене начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферіПівденного регіону ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022080020000133 від 17 червня 2022 року та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ (Бахмут), Донецької області, громадянина України, одруженого, який проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу четвертої стрілецької роти, у військовому званні «молодшого сержанта», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України, -
11.10.2022 року слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022080020000133 від 17 червня 2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022080020000133 від 17.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 березня 2022 року за № 40 молодшого сержанта (по мобілізації) ОСОБА_5 з 05 березня 2022 року зараховано в списки військової частини та поставлено на всі види забезпечення. Під час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_5 обіймав посаду командира третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу четвертої стрілецької роти.
Відповідно до Указу Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби молодший сержант ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, молодший сержант ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
16 травня 2022 року командира третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу четвертої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_5 направлено на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_2 . В цей же день, молодший сержант ОСОБА_5 пройшовши первинний огляд лікаря невропатолога в військовій частині НОМЕР_2 , за результатами якого, визнаний таким, що не потребує госпіталізації, а також звільнення від служби за станом здоров'я.
Після чого, молодший сержант ОСОБА_5 повинен був повернутися до місця несення служби, проте направився за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 де перебував до 17 серпня 2022.
Так, молодший сержант ОСОБА_5 , 16 травня 2022 року усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , в порушення статутних вимог, без поважних причин не з'явився вчасно з лікувального закладу до місця служби, а саме до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що дислокується на території Пологівського району (Гуляйпільська територіальна громада) Запорізької області, свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця несення служби не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами військової частини до 17 серпня 2022 року, а саме до моменту затримання працівниками правоохоронного органу.
Таким чином, 16 травня 2022 року молодший сержант ОСОБА_5 , діючи умисно, без поважних причин, в умовах воєнного стану, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , не з'явився вчасно до місця несення служби з лікувального закладу та до 17 серпня 2022 року обов'язки військової служби не виконував, до місця служби безпідставно не прибував, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього.
17 серпня 2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Артемівськ (Бахмут), Донецької області, громадянину України, одруженому, який проходить військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу четвертої стрілецької роти, у військовому званні «молодшого сержанта», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Протиправні дії ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення; протоколами; протоколами допитів свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
19.08.2022, слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , шляхом заборони останньому, залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 19 жовтня 2022 року з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. Так під час оголошення ухвали слідчого судді ОСОБА_5 було роз'ясненні його права та обов'язки на момент застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Також, під особистий підпис, ОСОБА_5 було роз'яснено та оголошеного ухвалу слідчого суді про застосування запобіжного заходу та вручення її копії відповідно до вимогам ч.ч. 4, 5, 6 ст. 194 КПК України, ч. 5 ст. 196 КПК України та дану ухвалу було направлено на виконання підпорядкованим на це підрозділам.
В ході досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що йому заборонено у нічний час залишати адресу мешкання, а саме: АДРЕСА_2 самовільно залишив місце мешкання, а саме: 19.08.2022 року під час перевірки за адресою: АДРЕСА_2 встановлено відсутність підозрюваного, про дану подію працівниками поліції складено мотивований рапорт, матеріали ЄО14244.
24.08.2022 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з домашнього арешту та тримання під вартою.
За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Окрім того, в ході допиту цивільної дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_8 остання не надає згоди на його перебування у квартирі АДРЕСА_3 .
За п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На даний час виникла необхідність у продовженні стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Метою продовження застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового слідства та суду;
-незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:
1. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування.
ОСОБА_5 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином, ОСОБА_5 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України або на тимчасово окуповані території України, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.
Отже існує ризик того, що ОСОБА_5 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Також слід зазначити, що у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.
2. Підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення) зокрема не з'явився вчасно з лікувального закладу на службу без поважних причин, обов'язки військової служби не виконував, до військової частини безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби. В цей час можливо вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків можна зробити висновок про недбале ставлення ОСОБА_5 до військової служби та покладених на нього обов'язків. Своїми противоправними діями ОСОБА_5 підриває бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України.
З огляду на вищевикладене можна зробити висновок про те, що ОСОБА_5 через своє відношення до військової служби може вчинити інше кримінальне правопорушення передбачене Кримінальним кодексом України.
Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення кримінальних інших правопорушень в т.ч. проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, стороною обвинувачення встановлено обґрунтовану наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що:
1) є наявні вагомі докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
2) підозрюваний вчинив умисний злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого, та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід, пов'язаний з обмеженням волі та свободи пересування;
4) репутація підозрюваного може дискредитувати Збройні Сили України;
5) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Без застосування найсуворішого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 може:
-переховуватися від органів досудового слідства та /або суду;
-незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд; з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.
Так, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Окрім того, органу досудового розслідування ще необхідно встановити ряд обставин вчинення кримінального правопорушення та провести значний обсяг слідчих дій, направлених на пошук нових доказів скоєного злочину підозрюваним. У разі перебування ОСОБА_5 на волі виникає ризик вчинення ним дій, спрямованих на приховування та знищення речових доказів його протиправної діяльності.
Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може:
-переховуватися від органів досудового слідства та /або суду;
-незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Осіб, які можуть бути поручителями та забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків згідно ст. 194 КПК України не виявлено.
У разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, необхідно визначити достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків покладених на нього кримінальним процесуальним законом, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» (80х2393 грн.= 191 440 грн.).
Крім того, у разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на підставі ст. 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у покладенні на підозрюваного наступних обов'язків:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він буде проживати проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
З метою ефективності у розслідуванні даного кримінального провадження, з дотриманням вимог ст. 2 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років вбачається за доцільне продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому.
Таким чином, потреба у продовженні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованого йому злочину.
Зазначені обставини виправдовують потребу в ізоляції підозрюваного ОСОБА_5 на час досудового розслідування, що є можливим лише у разі тримання його під вартою, а інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання у повному обсязі і послався на обставини, які у ньому були викладені.
Прокурор у судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного і ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення застосування запобіжного заходу - тримання під вартою.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.06.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407КК України (кримінальне провадження № 62022080020000133).
Клопотання слідчого, погоджене з начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферіПівденного регіону ОСОБА_4 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, враховуючи, що розгляд клопотання розпочався 11.10.2022 року, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України у повному обсязі.
В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що йому заборонено у нічний час залишати адресу мешкання, а саме: АДРЕСА_2 самовільно залишив місце мешкання, а саме: 19.08.2022 року під час перевірки за адресою: АДРЕСА_2 встановлено відсутність підозрюваного, про дану подію працівниками поліції складено мотивований рапорт, матеріали ЄО14244.
24.08.2022 слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з домашнього арешту та тримання під вартою.
За ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
В клопотанні зазначено, що в ході допиту цивільної дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_8 остання не надає згоди на його перебування у квартирі АДРЕСА_3 .
За п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На даний час виникла необхідність у продовженні стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Метою продовження застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 згідно зі ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства та суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у зв'язку з чим, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин може переховуватись від органів досудового розслідування.
Окрім того, ОСОБА_5 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років позбавлення волі, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином, ОСОБА_5 під час дії на території України воєнного стану, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати за межі території України або на тимчасово окуповані території України, у зв'язку з цим, у правоохоронних органів фактично не буде можливості затримати підозрюваного та як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності, існують ризики переховування останнього у такий спосіб від органів досудового розслідування та суду.
Отже існує ризик того, що ОСОБА_5 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також, в клопотанні зазначено та в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Підозрюваний ОСОБА_5 , в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення) зокрема не з'явився вчасно з лікувального закладу на службу без поважних причин, обов'язки військової служби не виконував, до військової частини безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби. В цей час можливо вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків можна зробити висновок про недбале ставлення ОСОБА_5 до військової служби та покладених на нього обов'язків. Своїми противоправними діями ОСОБА_5 підриває бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Збройних Сил України.
З огляду на вищевикладене можна зробити висновок про те, що ОСОБА_5 через своє відношення до військової служби може вчинити інше кримінальне правопорушення передбачене Кримінальним кодексом України.
Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення кримінальних інших правопорушень в т.ч. проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, стороною обвинувачення встановлено обґрунтовану наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, суд дійшов висновків, що є наявні вагомі докази вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; підозрюваний вчинив умисний злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого, та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосовувати до нього запобіжний захід, пов'язаний з обмеженням волі та свободи пересування; репутація підозрюваного може дискредитувати Збройні Сили України; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Без застосування найсуворішого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового слідства та /або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд; з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що останній не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.
Так, продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов'язків, попередження та своєчасне припинення вчинення підозрюваним незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
Все вищезазначене дає суду достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, у подальшому може переховуватися від органів досудового слідства та /або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Осіб, які можуть бути поручителями та забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків згідно ст. 194 КПК України не виявлено.
У разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, необхідно визначити достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків покладених на нього кримінальним процесуальним законом, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відповідно до вимог Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» (80х2481 грн.= 198 480 грн.).
Крім того, у разі застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави на підставі ст. 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у покладенні на підозрюваного наступних обов'язків:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він буде проживати проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
З метою ефективності у розслідуванні даного кримінального провадження, з дотриманням вимог ст. 2 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років вбачається за доцільне продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому.
Таким чином, потреба у продовженні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованого йому злочину.
Зазначені обставини виправдовують потребу в ізоляції підозрюваного ОСОБА_5 на час досудового розслідування, що є можливим лише у разі тримання його під вартою, а інші запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 3, 176, 177, 178, 183, 184, 198 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погоджене начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сферіПівденного регіону ОСОБА_4 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62022080020000133 від 17 червня 2022 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 17.11.2022 року з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України з можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 грн.00 коп.
ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 80 мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 грн.00 коп.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки передбачені ст. 194 КПК України:
- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міждержавні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та оголошено 14 жовтня 2022 року о 15 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1