Справа № 333/5567/22
Провадження №1-кс/333/1652/22
29 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000127 від 02.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України та додані до нього матеріали, -
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000127 від 02.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000127 від 02.07.2021 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 5, ч. 1 ст. 72, ст. 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
Крім того ч. 2 ст. 72 Конституції України передбачено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Незважаючи на це, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст.ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
Надалі, 18.03.2014 між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.
Окрім того, 20.03.2014 Державною Думою Російської Федерації прийнято «Федеральний конституційний закон» від 21.03.2014 за № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
Вищезазначене свідчить про проведення представниками Російської Федерації та її федеральних органів підривної діяльності проти України.
Створення та діяльність органів іноземної держави на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід'ємної території України.
В той же час, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20 лютого 2014 року.
Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією 71/205 від 19.12.2016 року «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» засудила тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
В подальшому, Резолюціями 72/190 від 19.12.2017, 73/194 від 17.12.2018 та 74/168 від 18.12.2019 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)», Генеральна Асамблея ООН вчергове засудила нинішню тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Як зазначено вище, сам факт окупації засуджений як міжнародною спільнотою, так і законодавством України, та був широко висвітлений в офіційних виданнях та медійному просторі.
Відповідно до наказу КПС ЗСУ № 542 від 30.10.2013 майора ОСОБА_5 призначено на посаду старшого офіцера - заступника начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яку останній обіймав до 03.04.2015.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст.ст. 1, 3, ст. 23, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
23.03.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про передислокаціє військових частин (підрозділів) установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України» яке було введене в дію Указом Президента України від 24.06.2021 №339/2014.
Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 06.05.2014 №Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з окупацією території України» строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визначено до 12.05.2014.
У березні 2014 року під час загального шикування особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), на якому був присутній ОСОБА_5 , було доведено наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та військової частини НОМЕР_1 «Про організацію діяльності військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду у місцях тимчасової дислокації». Відповідно до цього наказу необхідно було здійснити перебазування Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України з території Автономної Республіки Крим до місця тимчасового базування - м. Запоріжжя.
Разом з тим достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, а саме старшим офіцером - заступником начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в порушення вимог Конституції, ст.ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст.ст. 1, 3, ст. 23, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, упродовж квітня - травня 2014 року не виконав наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та військової частини НОМЕР_1 «Про організацію діяльності військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду у місцях тимчасової дислокації», Відповідно до якого необхідно було здійснити перебазування Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України з території Автономної Республіки Крим до місця тимчасового базування - м. Запоріжжя та залишився на території тимчасово окупованої Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та подавав письмовий рапорт, на ім'я окупаційного командування Збройних Сил Російської Федерації, щодо виявленого ним бажання проходити службу в лавах Збройних Сил Російської Федерації.
Продовжуючи свою злочинну діяльність направлену на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України ОСОБА_5 приблизно у грудні 2014 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось за можливе, прийняв військову присягу на вірність Російській Федерації, почав проходити військову службу в підрозділі Збройних Сил Російської Федерації - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де і проходить службу по теперішній час, чим надав допомогу представникам іноземної держави в утворенні в складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя та допоміг іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених військових формувань та посилення заходів тимчасової окупації півострова.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, у вчиненні державної зради, тобто умисному діянні на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, а саме в наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19, ст. 68 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 5, ч. 1 ст. 72, ст. 73 Конституції України передбачено, що Україна є республікою. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених Конституцією України.
Крім того ч. 2 ст. 72 Конституції України передбачено, що всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно з ч. 1 ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Незважаючи на це, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст.ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу Російської Федерації на правах суб'єкта федерації.
Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім Російської Федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
Надалі, 18.03.2014 між Російською Федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підписано договір про входження території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації.
Окрім того, 20.03.2014 Державною Думою Російської Федерації прийнято «Федеральний конституційний закон» від 21.03.2014 за № 6-ФКЗ «О принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов - Республики Крым и города федерального значения Севастополя».
Вищезазначене свідчить про проведення представниками Російської Федерації та її федеральних органів підривної діяльності проти України.
Створення та діяльність органів іноземної держави на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим призвели до заходів посилення тимчасової окупації невід'ємної території України.
В той же час, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, зокрема ст. ст. 1-3 визначено, що сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою внаслідок збройної агресії Російської Федерації з 20 лютого 2014 року.
Генеральна Асамблея ООН своєю Резолюцією 71/205 від 19.12.2016 року «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» засудила тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
В подальшому, Резолюціями 72/190 від 19.12.2017, 73/194 від 17.12.2018 та 74/168 від 18.12.2019 «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)», Генеральна Асамблея ООН вчергове засудила нинішню тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Як зазначено вище, сам факт окупації засуджений як міжнародною спільнотою, так і законодавством України, та був широко висвітлений в офіційних виданнях та медійному просторі.
Відповідно до наказу КПС ЗСУ № 542 від 30.10.2013 майора ОСОБА_5 призначено на посаду старшого офіцера - заступника начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яку останній обіймав до 03.04.2015.
Відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст.ст. 1, 3, ст. 23, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
23.03.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про передислокаціє військових частин (підрозділів) установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в інші регіони України» яке було введене в дію Указом Президента України від 24.06.2021 №339/2014.
Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України від 06.05.2014 №Д-1 «Про особливості проходження військової служби військовослужбовцями Збройних Сил України, пов'язані з окупацією території України» строк прибуття військовослужбовців Збройних Сил України з тимчасово окупованої території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визначено до 12.05.2014.
У березні 2014 року під час загального шикування особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), на якому був присутній ОСОБА_5 , було доведено наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та військової частини НОМЕР_1 «Про організацію діяльності військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду у місцях тимчасової дислокації». Відповідно до цього наказу необхідно було здійснити перебазування Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України з території Автономної Республіки Крим до місця тимчасового базування - м. Запоріжжя.
Разом з тим достовірно знаючи про тимчасову окупацію Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, а саме старшим офіцером - заступником начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в порушення вимог Конституції, ст.ст. 9, 11, 14, 16, 37, 40, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ст.ст. 1, 3, ст. 23, ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність дій Верховної Ради АР Крим та Російської Федерації щодо приєднання території АР Крим та м. Севастополя до складу Російської Федерації, діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, бажаючи допомогти іноземній державі та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, діючи в інтересах Російської Федерації, упродовж квітня - травня 2014 року не виконав наказ начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та військової частини НОМЕР_1 «Про організацію діяльності військової частини НОМЕР_1 в умовах особливого періоду у місцях тимчасової дислокації», Відповідно до якого необхідно було здійснити перебазування Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України з території Автономної Республіки Крим до місця тимчасового базування - м. Запоріжжя та залишився на території тимчасово окупованої Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та подавав письмовий рапорт, на ім'я окупаційного командування Збройних Сил Російської Федерації, щодо виявленого ним бажання проходити службу в лавах Збройних Сил Російської Федерації. Тим самим, ОСОБА_5 вчинив умисні дії направленні на ухилення від проходження військової служби у лавах Збройних Сил України.
Продовжуючи свій злочинний умисел направлений ухилення від проходження військової служби у лавах Збройних Сил України ОСОБА_5 приблизно у грудні 2014 року, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось за можливе, прийняв військову присяги на вірність Російській Федерації та почав проходити військову службу в підрозділі Збройних Сил Російської Федерації - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та на теперішній час на материкову частину України не повернувся.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, а саме: дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби.
Так, 03.12.2021 у кримінальному провадженні № 62021080020000127 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України, та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для вручення ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 135 КПК України вжито вичерпних заходів щодо виклику підозрюваного і вручення йому повідомлення про підозру, а саме повідомлення про підозру було вручено його захиснику, повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
17.12.2021 слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Однак, підозрюваний, відповідно до вручених повісток, станом на теперішній час, безпідставно не з'явився до органу досудового розслідування та про причини неявки не повідомив. Встановлено, що на даний час підозрюваний перебуває на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою, та продовжує незаконну діяльність. Зазначені обставини свідчать про умисне ухилення підозрюваним від виконання своїх процесуальних обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, а також переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наступні матеріали досудового розслідування:
-протоколом огляду відеозапису відповідно до якого встановлено, що в ході проведення урочистих заходів військову присягу на вірність російській федерації з боку Державного авіаційного науково іспитового центру ОСОБА_5 присягнув на вірність російській федерації;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , в ході якого останній повідомив, що у березні 2014 року, коли почалася анексія Автономної Республіки Крим Збройними силами російської федерації до всього особового складу військової частини НОМЕР_2 була доведена інформація про необхідність виводу особового складу, техніки та озброєння на територію материкової частини України. Однак колишній старший офіцер - заступник начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 не виконав наказ командування частини та не вийшов на материкову територію України, а залишився на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, подавав письмовий рапорт, на ім'я окупаційного командування Збройних Сил Російської Федерації, щодо виявленого ним бажання проходити службу в лавах Збройних Сил російської федерації;
-протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які дали показання аналогічні показанням ОСОБА_9 ;
-протоколами оглядів відеозапису за участі свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в ході який останні підтвердили, що колишній старший офіцер - заступник начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 присягнув на вірність російській федерації;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний, умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території АР Крим з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений ним особливо тяжкий злочин. Притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, неможливо.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кримінального процесуального кодексу та інших законів України (частини 1 і 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Частина 2 статті 297-1 КПК України передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні у тому числі щодо злочинів, передбачених ст.ст. 111, 408 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15 квітня 2014 року визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону). Так, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України, а також те, що він умисно та безпідставно ухиляється від явки на виклики слідчого, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України АР Крим, з метою виконання завдань кримінального судочинства, щоб кожний, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, орган досудового розслідування вважає, що з метою притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності, у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести спеціальне досудове розслідування, у вказаному кримінальному провадженні необхідно провести спеціальне досудове розслідування.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала та просила слідчого суддю його задовольнити, посилаючись на його обґрунтованість та доведеність.
Захисник в судовому засіданні не заперечував щодо заявленого клопотання.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, приходить до такого.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021080010000127 від 02.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України, підтверджується зібраними з дотриманням вимог КПК України доказами, а саме протоколом огляду відеозапису відповідно до якого встановлено, що в ході проведення урочистих заходів військову присягу на вірність російській федерації з боку Державного авіаційного науково іспитового центру ОСОБА_5 присягнув на вірність російській федерації; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , в ході якого останній повідомив, що у березні 2014 року, коли почалася анексія Автономної Республіки Крим Збройними силами російської федерації до всього особового складу військової частини НОМЕР_2 була доведена інформація про необхідність виводу особового складу, техніки та озброєння на територію материкової частини України. Однак колишній старший офіцер - заступник начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 не виконав наказ командування частини та не вийшов на материкову територію України, а залишився на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, подавав письмовий рапорт, на ім'я окупаційного командування Збройних Сил Російської Федерації, щодо виявленого ним бажання проходити службу в лавах Збройних Сил російської федерації; протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які дали показання аналогічні показанням ОСОБА_9 ; протоколами оглядів відеозапису за участі свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , в ході який останні підтвердили, що колишній старший офіцер - заступник начальника тилу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 присягнув на вірність російській федерації; іншими матеріалами кримінального провадження.
03.12.2021 у кримінальному провадженні № 62021080020000127 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України, та відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вжито заходів для вручення ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог ст. 135 КПК України вжито вичерпних заходів щодо виклику підозрюваного і вручення йому повідомлення про підозру, а саме повідомлення про підозру було вручено його захиснику, повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
17.12.2021 слідчим винесено постанову про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного ОСОБА_5 у розшук відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
Однак, підозрюваний, відповідно до вручених повісток, станом на теперішній час, безпідставно не з'явився до органу досудового розслідування та про причини неявки не повідомив. Встановлено, що на даний час підозрюваний перебуває на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою, та продовжує незаконну діяльність. Зазначені обставини свідчать про умисне ухилення підозрюваним від виконання своїх процесуальних обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, а також переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Тобто, притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, не надається можливим, але при цьому наявні достатні підстави для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного спеціального досудового розслідування.
Згідно ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним та оголошення його у міждержавний та/або міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.2971 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Частина 2 статті 2971 КПК України передбачає можливість здійснення спеціального досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні у тому числі щодо злочинів, передбачених ст.ст. 111, 408 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ухилення від явки на виклик слідчого (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
Розшук підозрюваного ОСОБА_5 триває, останній державний кордон України не перетинав.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, положеннями ст. 2975 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Окрім того, слідчий суддя, поряд з положеннями ч. 2 ст. 2974 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини у відповідності до якої «обґрунтована підозра» про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, означає наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа можливо вчинила злочин.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom »). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).
Не вирішуючи питання щодо доведеності вини та кваліфікації дій підозрюваного, а виходячи лише з фактичних даних, які містяться в матеріалах, доданих до клопотання, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання слідчого про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000127, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.07.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 408 КК України.
Керуючись ст. ст. 2971 - 2974 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021080020000127 від 02.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Ярке Поле, Кіровського району, АР Крим, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч.1 ст. 408 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Повний текст ухвали оголошено учасникам процесу 30.11.2022 року о 15 год. 00 хв.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1