Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3042/22
Провадження №: 1-кс/332/301/22
30 листопада 2022 р. м. Запоріжжя
Слідчий суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Урожайне, Первомайського району, Кримської області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 23.09.2022 засудженого Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, вирок не набрав законної сили у зв'язку з апеляційним оскарженням,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, -
встановив:
Слідчий ОСОБА_5 звернувся до Заводського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , посилаючись на те, що 19 жовтня 2022 року в період часу з 16:00 годин до 18:30 годин, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах військового стану, поєднаного з проникненням у сховище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, подолавши паркан, незаконно проник на територію Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 7, а саме в приміщення дільниці трубопроводу хлористого водню синтезу ФТХС, де виявив 4 фрагменти металевих виробів циліндричної форми у вигляді стальних труб, діаметром 55 мм, товщиною металу 3 мм, довжинами 6,33 м, 6,38 м, 5,33 м, 5,39 м, та загальною довжиною 23 м 43 см, які належать ЗДП «Кремнійполімер», та вартість яких згідно висновку експерта № 3158 від 19.11.2022 складає 1556,00 грн.
В подальшому, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, за допомогою фізичної сили рук, ОСОБА_4 почав виносити з території заводу вищевказані фрагменти. Досягнувши своєї мети, виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, забравши останній фрагмент металевого виробу циліндричної форми у вигляді стальної труби, направився на вихід з підприємства ЗДП «Кремнійполімер», однак не довів свій злочинний умисел до кінця, так як був затриманий охоронцем вказаного підприємства.
Зібрані матеріали кримінального провадження підтверджують, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_4 може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження та встановленими фактичними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, а також матеріалами, що характеризують особу підозрюваного, у тому числі допитами свідків.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду обумовлюється тим, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність покарання, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що 23.09.2022 року, ОСОБА_4 засуджений Заводським районним судом міста Запоріжжя за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили. Так, 19.10.2022 року, перебуваючи на домашньому арешті, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах військового стану, поєднаного з проникненням у сховище, тобто тяжкий злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім цього, ОСОБА_4 неодноразово порушував домашній арешт. Так, 08.09.2022 року о 22:43 до відділення поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що під час перевірки піднаглядного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній відсутній за місцем мешкання (ЄО № 15450).
Вказані вище обставини вказують на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, на те, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити з підставі, наведених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечував.
Заслухавши учасників судового провадження щодо доцільності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст.177,178, 183,199 КПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог п.5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані (витяг з ЄРДР, протокол огляду місця події від 19.10.2022; протоколом огляду предмету; протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_6 ; протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують. Копії вказаних матеріалів додані до клопотання та досліджені у судовому засіданні.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Як встановлено з долучених до клопотання матеріалів, 24.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України.
В порядку ст.208 КПК України ОСОБА_4 не затримувався.
На теперішній час ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України, яке відносяться до тяжких злочинів, за яке передбачене покарання - за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , вагомість доказів щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, дані про особу підозрюваного, з урахуванням обставин підозри, слідчий суддя дійшов висновку, про існування ризиків, передбачених п.1 та п. 5 ч. 1ст. 177 КК України, які дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, оскільки ОСОБА_4 не одружений, утриманців не має, що свідчить про нестійкі соціальні зв'язки, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, крім того, 23.09.2022 ОСОБА_4 засуджений Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, вирок не набрав законної сили у зв'язку з апеляційним оскарженням, що свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею розглядалася можливість застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів.
Так, про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання свідчить характер, тяжкість та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також дуже високий ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, встановлений слідчим суддею при розгляді клопотання.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до слідчого судді не надійшло заяв щодо передачі підозрюваного на поруки, тому слідчий суддя позбавлений можливості застосувати цей запобіжний захід.
Про неможливість обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить той факт, що підозрюваний не має джерела доходу, у судовому засіданні стороною захисту не заявлялося клопотань про можливість внесення застави, у розмірі передбаченому для злочинів такої тяжкості.
Високий ризик переховування, відсутність стійких соціальних зв'язків свідчать про неможливість застосування до підозрюваного домашнього арешту.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно запобігти ризикам, встановленим під час розгляду клопотання, оскільки матеріалами клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених п. 2, 3 ч. 1ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до вимог ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі 25 (двадцяти п'яти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 62025,00 гривень.
Водночас, у випадку внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись, ст.176-178, 182-184, 193-194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме, до 22 січня 2023 року.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити про взяття під варту ОСОБА_4 родичів останнього.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.
Визначити розмір застави в розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 62025,00 гривень. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач - ТУ ДСАУ в Запорізькій області; Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700; Рахунок № UA378201720355249002000001205; Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.
В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора, суду; прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали направити в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1