Спарва№ 308/12297/22
28.11.2022 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І. за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - Чорба П.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з 94 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та реєстрації - АДРЕСА_1 , місце роботи - військова частина НОМЕР_1 , інспектор прикордонної служби 2-ї категорії - відділу прикордонної служби (тип С), за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-
Як вбачається з протоколу ЗхРУ № 011828 про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2022 року, 13.09.2022 року о 14 год 00 хв. встановлено факт відсутності військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_1 , який був госпіталізований до медичного пункту 13.09.2022 року близько 03:00 ранку, з діагнозом: задній вивих ліктя. При проведенні пошукових заходів та перегляду запису відеокамер спостереження встановлено, що даний військовослужбовець о 12:07 самовільно покинув військову частину без здійснення доповіді, через контрольно-пропускний пункт 94 прикордонного загону. Отже здійснив вказані дії в умовах воєнного стану, тобто вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та пояснив, що він не покидав військо частину. Він повідомив свого начальника про те, що він піде на КПП написати заяву, через його побиття срочниками. Просив закрити провадження у справі.
Захисник ОСОБА_1 - Чорба П.П. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 військову частину не покидав, а лише пішов на КПП, щоб написати заяву, попередивши про це свого начальника. Просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП,суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-15 КУпАП полягає у недбалому ставленні військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків (через хворобу, у зв'язку з виконанням інших покладених на неї обов'язків внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
Таким чином, важливою обставиною для оцінки наявності вини особи у вчиненні даного адміністративного правопорушення є встановлення кола обов'язків за відповідною посадою військової службової особи.
Разом з цим, матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про коло та обсяг обов'язків особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп2010 зазначив, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й презумпції невинуватості, закріпленій в ст. 62 Конституції України.
Зі змісту ст.62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП,провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, оцінивши належним чином всі наявні у справі докази, суддя прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не доведена у встановленому законом порядку, а відтак в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження в даній справі про адміністративне правопорушення слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 172-15, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 283-285 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст.172-15 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Бедьо В.І.