Справа № 487/3824/22
Провадження № 1-кс/487/2587/22
28.11.2022 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022152030001719 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 13.02.2015 року Заводським районним судом міста Миколаєва за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 09.01.2019 року по відбуттю строку покарання
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України
встановив:
28.11.2022 слідчий СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
В клопотанні слідчий зазначає, що СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152030001719 від 25.11.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про його задоволення.
Захисник підозрюваного заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість пред'явленої його підзахисному підозри. Крім того, зазначив, що органом досудового розслідування навмисно обрано таку кваліфікацію злочину, щоб застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, хоча доказів, які б підтверджували вчинення останнім кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості слідчому судді не надано. Вказав, що його підзахисний має сталі соціальні зв'язки, у зв'язку з чим до нього можливо застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання, підтримав позицію захисника.
Крім того, з приводу підозри зазначив, що він разом з потерпілим та іншими чоловіками випивали горілку, усі були п'яні, та потерпілий в процесі відпочинку вдарив його в око. При цьому, сам він лише розмахував палкою, проте потерпілого не бив та будь-які його речі не відбирав.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів клопотання вбачається, що СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022152030001719 від 25.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме при наступних обставинах.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.11.2022 приблизно о 13:20 - 13:40, більш точного часу під час проведеного досудового розслідування встановити не представилось можливим, ОСОБА_4 перебував у АДРЕСА_2 де він побачив потерпілого ОСОБА_7 та у нього виник раптовий, злочинний, корисливий умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном.
Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 підбіг ззаду до ОСОБА_7 наніс останньому один удар по голові дерев'яним шматком паркану, після чого повалив потерпілого на землю та продовжив наносити удари в обличчя. Після цього ОСОБА_4 зняв з потерпілого наплічну сумку в якій знаходились: мобільний кнопковий телефон марки «Nokia» чорного кольору, грошові кошти в сумі 850 грн, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на ім'я потерпілого.
В подальшому ОСОБА_4 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 850 грн.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_7 ; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду місця події від 25.11.2022; показаннями потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення потерпілому ОСОБА_7 для впізнання ОСОБА_4 за фотознімками; показаннями свідка ОСОБА_8 ; протоколом пред'явлення ОСОБА_8 для впізнання ОСОБА_4 за фотознімками; показаннями свідка ОСОБА_9 ; протоколом пред'явлення ОСОБА_9 для впізнання ОСОБА_4 за фотознімками; показаннями свідка ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення ОСОБА_10 для впізнання ОСОБА_4 за фотознімками.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Разом з тим, до посилання захисника на неправильну кваліфікацію кримінального правопорушення та недостатність доказів щодо його вчинення ОСОБА_4 слідчий суддя ставиться критично, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з кваліфікацією вчиненого кримінального правопорушення, оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження та пояснень наданих у судовому засіданні, слідчий суддя доходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить наступне: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, що відноситься до категорії тяжких, та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто враховуючи покарання, яке йому загрожує у разі засудження, ОСОБА_4 може ухилитись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; ОСОБА_4 відомо місце проживання свідків у кримінальному провадженні, є об'єктивний ризик того, що перебуваючи на волі він буде мати можливість незаконно впливати на них з метою зміни останніми наданих під час досудового розслідування свідчень; ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, підозрюється у скоєні кримінального правопорушення проти власності, раніше судимий, притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів проти власності, має не погашену в установленому законом порядку судимість, що дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність так як у нього, у разі обрання відносно нього запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, зникнуть перешкоди для їх скоєння.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше судимий, не одружений, не працює, має зареєстроване місце проживання.
Слідчий суддя, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжити свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, чинити вплив на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя критично оцінює доводи захисника щодо можливості застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.
У в'язку з чим строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 слід рахувати з 25.11.2022.
Крім того, як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи, що даний злочин є тяжким, вчинений із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави слідчий суддя не визначає.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з утриманням у Державній установі «Миколаївській слідчий ізолятор» до 23.01.2023 включно.
Ухвала слідчого судді в частині тримання під вартою ОСОБА_4 діє до 23.01.2023 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1