24 жовтня 2007 р.
№ 2-28/2612-2006(2-28/9420-05)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.
суддів :
Швеця В.О.
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідача
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АРК
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 р.
у справі
№2-28/2612-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Дочірнього підприємства "Санаторій "Ударник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
до
Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції (правонаступник - ДПІ в м. Євпаторія АРК)
про
визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Дочірнє підприємство "Санаторій "Ударник" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" ( надалі ДП "Санаторій "Ударник") звернулось в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України, до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Євпаторійська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
В подальшому ДП "Санаторій "Ударник" уточнило позовні вимоги та просило розглянути позов із застосуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20-27.02.2006 року (суддя Альошина С.М.) позов задоволений, спірні податкові повідомлення-рішення визнані нечинними.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Євпаторійська ОДПІ за правилами Кодексу адміністративного судочинства України звернулася до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції.
Доповідач: Шаргало В.І.
Севастопольський апеляційний господарський суд в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу та керуючись ст.ст. 103, 105 цього Кодексу прийняв постанову від 18.05.2006 року ( судді: Дугаренко О.В., Голик В.С., Фенько Т.П.) про залишення оскарженої постанови без змін, а апеляційної скарги -без задоволення. При цьому суд апеляційної інстанції відзначив, що Кодекс адміністративного судочинства України посилається на управлінські функції органів державної влади, а в даному випадку інспекція здійснювала контролюючі функції, тому справу слід розглядати саме в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Не погоджуючись з прийнятими у справі постановами, ДПІ в м. Євпаторія звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм податкового законодавства, просить їх скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні" завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі -податки, інші платежі).
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за результатами проведеної податковим органом перевірки дотримання позивачем своєчасності сплати податку на додану вартість за узгодженим податковим зобов'язанням (про що складений акт від 14.04.2005 р. №82/15-2).
Отже, між позивачем та державною податковою інспекцією виникли податкові правовідносини і в даному випадку сторони виступають як носії суб'єктивних прав та обов'язків, зміст яких визначений названими Законами. А відтак, ДП "Санаторій "Ударник" звернулося до господарського суду з позовом до Євпаторійської ОДПІ саме як до державного органу -суб'єкта владних повноважень, на якого покладено здійснення відповідних функцій, зокрема, визначених Законами України “Про державну податкову службу в Україні», "Про податок на додану вартість" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Зазначене підтверджується уточненням позовних вимог, в яких позивач просив розглянути справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, що вже був чинним (з 01.09.2005р.) як на час розгляду справи судом першої інстанції так і час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 зазначеного Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи з наведених норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою), оскільки стороною (відповідачем) у ній є орган виконавчої влади -Євпаторійська ОДПІ (правонаступник - ДПІ в м. Євпаторія АРК), яка здійснює владні управлінські функції на основі законодавства про оподаткування.
Частина перша пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення » Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що дана справа мала вирішуватись Севастопольським апеляційним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, розглянув дану справу та ухвалив оскаржуваний судовий акт за правилами Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з чим постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду апеляційної інстанції на новий розгляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторія АРК задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2006р. у справі №2-28/2612-2006 скасувати, а справу повернути до цього ж суду на новий розгляд.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Швець В.О.
Суддя
Шаргало В.І.