Справа № 184/1604/22
Номер провадження 3/184/609/22
21 листопада 2022 рокум. Покров
Суддя Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області Томаш В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення громадянина:
¦ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.09.2022 року, складеного інспектором СЮП ВП № 2 Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області Шугайом В.О., 10.08.2022 о 20 год. 00 хв. біля будинку № 6 по вул. Гоголя м. Покров собака яка належить потенційно небезпечної породи «Вівчарка» вкусила малолітнього ОСОБА_2 за руку, заподіявши шкоди його здоров'ю.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 2 ст. 154 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась про місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки в суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не надавала, а тому суд на підставі ч.1 ст.268 КУпАП розглядає адміністративний матеріал за її відсутності.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні надала покази, відповідно до яких 10.08.2022 о 20 год. біля будинку АДРЕСА_1 вкусила її малолітнього сина ОСОБА_2 за руку, заподіявши шкоди його здоров'ю. Просить винну особо покарати відповідно до закону.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку про необхідність закрити провадження у даній справі на підставі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП з огляду на наступне.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності
Диспозицією ч. 1 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях.
Диспозицією ч. 2 ст. 154 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ті ж самі дії, вчинені особою повторне протягом року.
Слід зазначити, що до матеріалів справи не долучено доказів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року за ч.1 ст. 154 КУпАП. Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу, який би об'єктивно свідчив про належність вказаної у протоколі собаки саме ОСОБА_1 , а не іншій людині чи взагалі відсутність у цієї тварини господаря. З досліджених письмових матеріалів справи не встановлено хто саме є власником собаки, яка вкусила потерпілу, оскільки матеріли справи не містять таких відомостей.
З матеріалів справи незрозуміло, чому саме ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 154 КУпАП, оскільки відповідно до матеріалів справи дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Не має права суд змінити кваліфікацію дій ОСОБА_4 на більш тяжке адміністративне правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення". Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції "кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку". А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі "Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії" ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого саме ч. 2 ст. 154 КУпАП.
Оскільки у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП, вважаю за необхідне закрити провадження у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 154, 248, 252, 268, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 154 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш